Профілактика ентеровірусних інфекцій

virus   Ентеровірусні інфекції - група інфекційних захворювань, що розвиваються при ураженні людини вірусами роду Enterovirus, які характеризуються різноманітними клінічними проявами. Ентеровіруси стійкі в зовнішньому середовищі, добре переносять низькі температури (в умовах холодильника зберігаються протягом кількох тижнів), у водопровідній воді виживають до 18 днів, в річковій - близько місяця, в очищених стічних водах - до двох місяців Вірус швидко гине при прогріванні, кип’ятінні, при впливі хлормістких препаратів, ультрафіолетовото опромінення.

   Підвищення захворюваності на ентеровірусні інфекції спостерігається в осінньо-зимовий період з настанням холодів.

   Джерелом інфекції є людина (хвора, або носій). Інкубаційний період складає в середньому від 1 до 10 днів, а максимальний - до 21 дня. Серед захворілих переважно діти.

   Передача ентеровірусних інфекцій відбувається при реалізації фекально-орального механізму (водним, харчовим і контактно-побутовим шляхами) та аерозольного механізму (повітряно- крапельним і повітряно-пиловим шляхами).

   Частіше всього зараження відбувається при вживанні в їжу забруднених вірусами овочів. Віруси потрапляють на овочі та фрукти при використанні в сільському господарстві незнезаражених стічних вод. Деякі ентеровіруси виділяються з секретом слизових оболонок дихальних шляхів, що може сприяти реалізації аерозольного механізму передачі. Відзначаються випадки зараження коптактно-побутовим шляхом (забруднені руки, предмети побуту, особистої гігієни). У випадку зараження ептеровірусною інфекцією вагітної жінки можлива вертикальна передача збудника до дитини. Зараження відбувається через воду, продукти харчування, а також екскременти хворого, через найдрібніші крапельки слини та мокроти при кашлі и чханні. Дуже часто зараження відбувається під час купання у відкритих водоймах.

   Причиною формування локальних вогнищ з груповою захворюваністю може бути занос інфекції в заклад, на територію та можливість її розповсюдження в умовах невиконання вимог санітарного законодавства.

   Епідемічну значимість представляє вода відкритих водоймищ, забруднена стічними водами.

   Ентеровірусні інфекції характеризуються різноманітністю клінічних проявів та численними ураженнями органів і систем: серозний менінгіт, геморагічний котн’юнктивіт, увеїт, синдром гострого в’ялого паралічу (ГВП), захворювання з респіраторним синдромом та ін.

   Найбільшу небезпеку представляють важкі клінічні форми з ураженням нервової системи.

 

   З метою профілактики ентеровірусних інфекцій необхідно дотримуватись наступних правил:

  • для пиття вживати тільки кип’ячену або бутильовану воду;
  • мити руки з милом перед кожним прийомом їжі та після кожного відвідування туалету, суворо дотримуватися правил особистої та громадської гігієни;
  • забезпечити індивідуальний набір посуду для кожного члена сім’ї, особливо для дітей;
  • перед вживанням фруктів, овочів їх необхідно ретельно мити з щіткою та наступним ополіскуванням окропом;
  • вживати в їжу лише доброякісні продукти, не купувати їх у приватних осіб в неустановлених для торгівлі місцях;
  • купатися тільки в офіційно дозволених місцях, при купанні намагатися не ковтати воду;
  • провітрювати приміщення;
  • проводити вологе прибирання бажано с використанням дезінфікуючих засобів.

   На період епідемічного неблагополуччя спеціалісти рекомендують уникати місць масового скупчення людей, місць масових заходів, в т.ч. місць масового купання в відкритих та штучних водоймах (фонтани та ін.), частіше перебувати на свіжому повітрі.

   При контакті з хворим на ентеровірусну інфекцію необхідно спостерігати за станом свого здоров'я і при появі яких-небудь симптомів захворювання негайно звернутися до лікаря.

 

   Пам’ятайте, що хворобу легше попередити, дотримуючись елементарних заходів профілактики, ніж потім ії лікувати.

Top
We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…