Адреса / Address: 

65042, вул. 7-ма Пересипська, 6
6 7th Peresypska St., 65042, Odesa

Дзвоніть / Calls:
tel/fax: 716-13-01

У зв'язку з технічними причинами
наявний додатковий телефон
для зв'язку 096-035-41-42

ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

consumer   Щороку 15 березня відзначається Всесвітній день захисту прав споживачів.  Історія починається з цього дня 1962 року, коли президент США Джон Кеннеді видав спеціальну постанову, що проголошувала «Чотири права споживачів» – на безпеку, якість товарів і послуг; на достовірну інформацію про них; право бути почутим у разі висунення споживацьких претензій; право захищати свої споживацькі претензії в суді.

   У 1973 році XXV сесія Консультативної Асамблеї Ради Європи затвердила «Хартію захисту споживачів», а в 1985 Генеральна Асамблея ООН затвердила «Керівні принципи захисту інтересів і прав споживачів».

   Захист прав споживачів закріплено і в національному законодавстві. Так, Основний Закон України  проголошує: «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів». 

   Спеціальним законом, який регулює відносини між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг, – є Закон України «Про захист прав споживачів».

   Напевне, немає такої дорослої людини, яка б не чула про цей закон. Але, на жаль, більшість споживачів, чиї права порушені, на знають про механізм їх захисту.

   Звертаємо увагу споживачів, що до складу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області входить Управління захисту споживачів, яке в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державний ринковий нагляд, метрологічний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.

   Зважаючи на актуальність проблеми і напередодні  Всесвітнього дня захисту прав споживачів пропонується правова інформація для споживачів.

   Права і обов’язки споживача
   В першу чергу потрібно знати хто такий споживач і які у нього права.
Споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

   Які права мають споживачі?
   Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

  1. захист своїх прав державою;
  2. належну якість продукції та обслуговування;
  3. безпеку продукції;
  4. необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
  5. відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
  6. звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
  7. об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

 Права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

  1. при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
  2. при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
  3. при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
  4. порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
  5. будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
  6. споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;
  7. ціну продукції визначено неналежним чином;
  8. документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

   Захист прав споживачів
   Для того щоб в майбутньому захистити порушені права споживача, довести свою правоту необхідно, в першу чергу, дотримуватись визначених законом обов’язків.

   Обов’язки споживачів:

  1. перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
  2. в разі необхідності роз’яснення умов та правил використання товару – до початку використання товару звернутися за роз’ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
  3. користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
  4. з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару – застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації – дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

   Що робити якщо порушені права споживача?

  1. Відразу після виявлення факту порушення прав необхідно звернутися до продавця (виробника товару), виконавця робіт чи надавача послуг із письмовою заявою про поновлення свого права. Заяву слід підготувати у двох примірниках та вимагати щоб на другому примірнику (вашому) проставили відмітку про отримання заяви (із зазначенням дати, прізвища і посади особи, яка прийняла заяву, її підписом). До заяви додати копії документів, які підтверджують правомірність вашої вимоги (чек, гарантія, паспорт на товар тощо).  
  2. Якщо продавець,  виробник, виконавець робіт чи надавач послуг відмовляють у задоволенні заяви (скарги), то необхідно звертатись із письмовою заявою про відновлення прав до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області .

   У зверненні потрібно вказати: 

  • куди і до кого ви звертаєтеся: назва, адреса органу, посадова особа, в повноваження якої входить вирішення вашого питання; 
  • ваше прізвище, ім’я, по-батькові; 
  • місце вашого проживання; 
  • суть питання, конкретні пропозиції, прохання чи вимоги; 
  • підпис і дата. 

   До заяви додати копії документів, які підтверджують правомірність вашої вимоги (чек, гарантія, паспорт на товар, договір, листування з продавцем  тощо).
Управлінням захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у 2017 році отримано 798 звернень споживачів, за результатами розгляду споживачам повернуто коштів на загальну суму 241, 171 тис.грн. На протязі 2018 року отримано 147 звернень, за результатами розгляду споживачам повернуто коштів на загальну суму 55,3 тис.грн.

   Приклади:

  1. 12.02.2018 року до Головного управління Держпродспоживслужби  в Одеській області звернувся споживач зі скаргою про порушення його прав споживача, а саме: відмови магазином у поверненні коштів за неякісний ноутбук.
    28.01.2018 року громадянин придбав ноутбук за 32999,00 грн. Прийшовши до дому споживач вимкнув ноутбук та він почав плавиться. Протягом деякого часу споживач намагався самостійно врегулювати  з магазином це питання.
    Після здійсненні повноважень Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, споживачу повернуто кошті у повному обсязі.
  2. На адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулася громадянин з заявою про відмову працівниками магазину у поверненні коштів за неякісне взуття. На протязі місяця споживач  намагалася самотужки отримати від магазину сплачені кошті але тільки після звернення до Головного управління споживачу повернуто кошті у сумі 2336,00грн.
  3. До Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулися споживачі з питання невиконання Підприємством зобов’язань за договорами доручення укладених у 2008 році, згідно яких підприємство зобов’язалося здійснити від імені та за рахунок абонентів всі дії щодо підключення приміщень абонентів до газорозподільних мереж. А абоненти, відповідно  до договорів, зобов’язалися виплатити підприємству винагороду в порядку, передбаченому цими договорами. Загальна вартість договорів склала 24 тис.грн. Зобов’язання абонентів перед підприємством були виконані, а зобов’язання підприємства перед абонентами – ні.
    Після втручання Головного управління, за результатами перевірки споживачам повернуто кошти у сумі 24 тис.грн.
  4. На адресу Головного Управління   надійшло звернення споживача щодо придбання неякісного взуття у магазині.  Звернення споживача до суб’єкта господарювання з приводу придбання неякісного взуття у його магазині не дало жодного результату, крім того, при усному спілкуванні з продавцем вищезазначеного магазину, споживачу було в грубій формі відмовлено у прийнятті взуття для проведення гарантійного ремонту, мотивуючи тим, що вказані споживачем недоліки у придбаному взутті зустрічалися і у інших покупців.
    Для повного, всебічного та неупередженого розгляду звернення споживача, спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області було вжито всіх необхідних заходів, для задоволення законних вимог споживача. За результатами розгляду споживачу було повернуто кошти за придбане неякісне взуття в сумі 2431,00 грн.
  5. До Головного Управління  Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло звернення споживача щодо порушень законодавства про захист прав споживачів з боку магазину, а саме порушення строків, передбачених законодавством  для здійснення гарантійного ремонту, придбаного споживачем неякісного товару у вищезазначеному магазині. Крім того, споживачу не було запропоновано виплату неустойки в розмірі одного відсотка вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів).
    В ході ретельного розгляду звернення споживача Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області  отримано лист представника магазину щодо повернення споживачу коштів за придбаний товар в сумі 10599,00 грн.

   ДЕРЖАВНИЙ РИНКОВИЙ НАГЛЯД

   Варто відзначити, що окрім забезпечення захисту споживачів, шляхом державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів Головне управління також здійснює державний ринковий нагляд. 

   Так з 2012 року діяльність територіальних органів ринкового нагляду планується відповідно до секторальних планів, які щорічно затверджуються центральними органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1069). 

   В цілому, органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об’єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об’єктами технічних регламентів (іграшки дитячі, мийні засоби, електричне та електронне обладнання, радіотелефони системи стільникового зв’язку (мобільні телефони), електричні лампи, освітлювальна апаратура, прилади, що працюють на газоподібному паливі; водогрійні котли, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники, хімічна продукція, дитячий одяг та взуття та ін.).

   Механізми здійснення державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією визначаються Законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також технічними регламентами.

   Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні може становити загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає вимогам безпеки.

   Відповідно до вимог нормативно-правових документів, суб’єкти господарювання зобов’язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

   Що таке безпечна нехарчова продукція?
Це будь-яка продукція, що за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам.

   Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартними.

   Знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеної продукції та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування. Постанова КМУ від 30 грудня 2015 року №1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення» визначає правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам та передбачає наступне:
знак відповідності технічним регламентам (далі – знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї;

  • знак відповідності наноситься лише на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов’язковим;
  • наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом;

   Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Також перевірки характеристик нехарчової продукції можуть бути невиїзними (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзними. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. При цьому варто звернути увагу на те, що перевіряється не суб’єкт господарювання, а характеристики продукції, що вводиться ними в обіг (виробляється, імпортується) або розповсюджується.  
Під час перевірок характеристик продукції перевірці підлягають:

  • декларація про відповідність;
  • супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
  • з повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
  • документи, що дозволяють відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
  • інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

   Протягом 2017 року відділом ринкового нагляду проведено 186 перевірок характеристик продукції:

  • 02 планові перевірки;
  • 84 позапланові перевірки за ланцюгом постачання, у тому числі на підставі доручень Держпродспоживслужби щодо виявленої на території України нехарчової продукції, яка може становити небезпеку для споживачів та нести загрозу суспільним інтересам.

   За результатами перевірок характеристик продукції до суб’єктів господарювання застосовано обмежувальні (корегувальні) заходи у вигляді 403 рішень, у тому числі за результатами 26 перевірок прийнято 35 рішень про заборону надання небезпечної нехарчової продукції на ринку.
   Перевірками встановлено, що не відповідає вимогам безпечності 96% перевіреної продукції, в т.ч. мийні засоби, іграшки, хімічна продукція, електрообладнання, лампи побутові, газове обладнання, дитячий одяг (перевірено 991 одиниця продукції на суму 338,9 тис грн, з них 954 од. на суму 326,3 тис.грн не відповідає вимогам технічних регламентів або вимогам щодо забезпечення безпечності продукції). Таким чином, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області запобігло можливим наслідкам загрози здоров’ю дітей, та дорослого населення, що могло проявлятися у вигляді шкірних захворювань, алергічних проявів, отруєнь та ін.

   До 101 суб’єкта господарювання застосовано адміністративно-господарські стягнення на загальну суму 1600,4 тис. грн., з них сплачено 1049,25 тис. грн. (65,56%). Штрафи несплачені у визначений законодавством строк стягуються у судовому порядку. За результатами здійснених заходів з ринкового нагляду Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області посіло перше місце за показниками серед інших територіальних органів ринкового нагляду в Україні.

   Типові порушення суб’єктів господарювання.
За результатами проведених перевірок можна виділити низку типових порушень, зокрема:

  • розповсюджувачі допускають на ринок нехарчову продукцію, що не відповідає встановленим вимогам щодо безпечності, не пересвідчуються у вжитті заходів, що необхідні для приведення такої продукції у відповідність вимогам технічних рнгламентів;
  • маркування продукції національним знаком відповідності здійснено з порушенням діючих вимог або взагалі відсутнє;
  • у постачальників продукції відсутня або складена з порушенням декларація про відповідність продукції технічному регламенту та національним стандартам; органам ринкового нагляду передбачена законодавством документація не надається взагалі або надається несвоєчасно;
  • на виробах відсутня інформація, яка дає можливість споживачам оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків;

   Наводимо окремі приклади:
При проведенні планової перевірки у магазині «виявлено, що підприємством імпортовано дитячий одяг, виготовлений із 100% синтетичного волокна:
При проведенні іншої планової перевірки у магазині виявлено введення в обіг дитячого одягу, який виготовлений із більше ніж 50% синтетичного волокна.
Використання синтетичних тканин для виготовлення одягу для дітей віком до 3-х років порушує вимоги законодавства про безпечність нехарчової продукції.
Вироби з синтетичного волокна можуть викликати порушення теплообміну організму дитини, викликати шкірно - подразнюючу та алергенну дію.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області до вищевказаних суб’єктів господарювання застосовано рішення про заборону надання небезпечної продукції на ринку України. На першого суб’єкта господарювання накладено штрафні санкції на суму 170,0 тис. грн, на іншого накладено штрафні санкції на суму 76,0 тис. грн, санкції підприємствами сплачені, рішення виконані у повному обсязі шляхом вилучення та відкликання партії продукції з її подальшою утилізацією.

   Що потрібно знати суб’єкту господарювання щодо недопущення порушень вимог законодавства про ринковий нагляд?

  • пересвідчитись у вжитті заходів, що необхідні для приведення продукції у відповідність вимогам технічних регламентів, у тому числі наявності знаку відповідності технічним регламентам;
  • пересвідчитись, що маркування продукції національним знаком відповідності здійснено без порушенням діючих вимог;
  • виробники продукції повинні мати декларації про відповідність продукції технічним регламентам;
  • на продукції повинна бути інформація, яка дає можливість споживачам оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків;
  • обов’язково мати та зберігати документи, що дозволяють відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо).

   МЕТРОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД.

   До точності вимірювань необхідно ставитись з усією відповідальністю. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 260р Держпродспоживслужба України здійснює функції метрологічного нагляду згідно Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, який введено в дію з 01.01.2016 року та інших нормативно- правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Новий закон змінює деякі підходи до різних аспектів метрологічної галузі, однак єдність та точність вимірювань та дотримання прав споживачів продукції та послуг залишаться у пріоритеті.

   Одночасно слід зазначити, що Законом України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” введено мораторій на проведення перевірок з питань метрологічного нагляду і у 2018 році.

   Відсутність планових заходів державного метрологічного нагляду не позбавляє споживачів права щодо звернення до Головного управління за захистом своїх прав у випадках виявлення Вами фактів використання суб’єктами господарювання фальсифікованих, перероблених, несправних, з ознаками зовнішнього втручання засобів вимірювальної техніки або таких, що не пройшли періодичну повірку. У такому випадку Головне управління отримає дозвіл ДРС на проведення позапланової перевірки та захистить права споживачів, відповідно до вимог метрологічного законодавства.

   ПРИКЛАД: 25.10.2017 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області звернулась споживач зі скаргою на дії суб’єкта господарювання, а саме: відмови енергопостачальної компанії в установці придбаного за власний кошт приладу обліку спожитої електроенергії.

   У жовтні 2016 року споживач придбала за власний кошт прилад обліку електроенергії СТКІ-10.К5214Zt, який занесений до Держреєстру засобів вимірювальної техніки та звернулась з письмовою заявою до відповідного суб’єкта господарювання для встановлення даного приладу обліку і переведення обліку спожитої електроенергії на 2-х зонний тариф. На що споживач отримала відмову від енергопостачальної компанії. Причина відмови енергопостачальника зводилась до того, що придбаний ЗВТ не відповідає рекомендаціям відносно конструкції і технології зборки, а саме відсутня можливість заміни елемента живлення без зняття пломб заводу-виробника, але ніяк не технічних характеристик.

   Крім того, у своєму листі –в ідповіді енергопостачальник навів перелік засобів вимірювальної техніки, рекомендованих споживачу для придбання та встановлення, при цьому слід зазначити, що три з чотирьох рекомендованих приладів обліку не відповідають рекомендаціям щодо технічних характеристик, оприлюдненим на веб- сайті цієї компанії.

   Протягом року споживач самотужки вела листування з енергопостачальником, НКРЕ КП, Міністерством енергетик та вугільної промисловості, виробником приладу обліку. Однак, заміну приладу обліку енергопостачальна компанія не провела.

   На підставі звернення споживача, за згодою ДРС України, спеціалісти метрологічного відділу вийшли на позапланову перевірку вказаного суб’єкта господарювання. Під час проведення позапланової перевірки виконавець послуг задовольнив законні вимоги споживача шляхом встановлення за власний кошт ЗВТ, який на думку енергопостачальника, відповідає заявленим ним технічним характеристикам та обліковує електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу.

   З метою недопущення порушень у ході здійснення торговельно- комерційних операцій та враховуючи соціальну важливість питань захисту прав споживачів у сфері торгівлі, житлово-комунального господарства Держпродспоживслужба розмістила на своєму сайті, до відома споживачів та суб’єктів господарської діяльності, вимоги чинного законодавства до засобів вимірювальної техніки, що застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології.

   КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ В ЧАСТИНІ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ РЕКЛАМИ

   14.02.2018р. до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло звернення від Громадської організації щодо виявлення реклами, розповсюдженої поліграфічною компанією, яка на їх думку містить ознаки дискримінації жінок та описує жінку як сексуальний об’єкт, що нічим не пов’язано з рекламованим продуктом.

   Спеціалістами відділу опрацьовано дане звернення та з метою з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, матеріали звернення направлено для здійснення незалежної експертизи реклами щодо її відповідності вимогам чинного законодавства України.

   За результатами проведеної експертизи вищевказане звернення буде розглянуто відповідно до вимог законодавства.
При виконанні повноважень щодо контролю за розміщенням та розповсюдженням реклами у м. Одеса, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області виявлено рекламоносії алкогольного напою, зі змісту яких вбачаються ознаки порушень, а саме: на рекламній конструкції зображено знаки для товарів і послуг, інших об’єктів права власності, під якими випускаються алкогольні напої, що є порушенням ст. 22 Закону України «Про реклами».

   На цей час спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області здійснюються відповідні дії щодо встановлення суб’єкта господарювання, яким розміщено цю рекламу.
За результатами буде розглянуто питання щодо притягнення до відповідальності осіб, які винні у порушенні законодавства про рекламу.

   ЯКЩО ВАШІ ПРАВА ПОРУШЕНО.

   Одним з видів заходів державного нагляду (контролю) є позапланова перевірка, яка у відповідності до ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» може проводитися на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. 

   Звернення – це викладені в письмовій або усній формі пропозиції, заяви та скарги, оформлені згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про звернення громадян", письмове звернення надсилається поштою, передається громадянином особисто або через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

   До письмових звернень відносяться також електронні звернення, які можна надіслати до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області  з використанням засобів електронного зв’язку, на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або за допомогою засобів поштового зв’язку (м. Одеса, 65042 вул. 7-ма Пересипська, 6).

   У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками), із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну, поштову адреси, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення може бути виготовлено за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотокопії.

   Згідно з вимогами ст. 8 вищезазначеного закону, письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

   Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області може провести перевірку суб’єкта господарювання на підставі обґрунтованої скарги фізичної особи, лише за погодженням, а тому у зверненні необхідно вказати:

  1. Найменування суб’єкта господарювання - юридичної особи та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, у відношенні якого пропонується проведення заходу державного нагляду (контролю).
  2. Місце провадження господарської діяльності суб’єктом господарювання у відношенні якого пропонується проведення заходу державного нагляду (контролю).
  3. Місце провадження суб’єкта господарювання - юридичної особи та/або його відокремленого підрозділу, місце проживання фізичної особи-підприємця, у відношенні якого пропонується проведення заходу державного нагляду (контролю).
  4. Питання, необхідність перевірки яких стали підставою для проведення заходу державного нагляду (контролю).
    До звернення фізичної особи додаються документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення, за наявності.

   Всесвітній день прав споживача - ще один привід порадити споживачам: вивчайте, використовуйте та захищайте свої права!

dpss

min agro pol

uryad portal

lab diagnost