Найбільш поширені хвороби томатів у закритому ґрунті

1

Серед овочевих культур закритого ґрунту в Україні томати посідають одне з провідних місць за обсягами вирощування і валовим збором урожаю, що дозволяє забезпечувати ними населення у міжвегетаційний період.

Вирощують томати у плівкових і скляних теплицях як на ґрунтах, так і на мінеральних субстратах. Технологія вирощування томату у закритому ґрунті спрямована на інтенсивне ведення культури для максимальної віддачі врожаю протягом 3-4,5 місяців.

Але специфічні умови закритого ґрунту, обмежений видовий та сортовий склад культур, використання непропарених ґрунтів протягом тривалого часу, обмежені можливості застосування хімічних засобів захисту сприяють накопиченню значної кількості збудників хвороб, які уражують томати протягом усієї вегетації, що призводить щорічно до значних втрат урожаю. Тому одним із найбільш важливих елементів технології вирощування томатів у закритому ґрунті є захист рослин від хвороб, збудниками яких є гриби, бактерії і віруси.

Протягом всього вегетаційного періоду (від сходів до кінця вегетації) томати значною мірою уражуються грибними і бактеріальними хворобами, серед яких значного поширення набули кореневі та прикореневі гнилі, вертицильозне і фузаріозне в’янення, бактеріальні (некроз серцевини стебла та бактеріальний рак), біла і сіра гнилі. У другій половині вегетації посадки томатів уражуються альтернаріозом і бурою плямистістю листків. Як свідчать багаторічні дослідження, у закритому ґрунті томати протягом вегетації уражуються не одним видом патогену, а їх комплексом. Проведений мікробіологічний аналіз тепличних субстратів і зразків уражених рослин томатів із теплиць дозволяє стверджувати про однотипність видового складу патогенів.

Кореневі і прикореневі гнилі

Захворювання розповсюджене в усіх типах культиваційних споруд різних екологічно-географічних і світлових зон та уражує рослини протягом всього вегетаційного періоду (від сходів до збирання урожаю). На уражених сіянцях спостерігається спочатку побуріння кореневої шийки і коренів, потім стебло тоншає, сім'ядольні і молоді листки в'януть, рослина гине. На уражених рослинах листя нижніх ярусів в'януть у жаркі години дня, поступово вони жовтіють, зав'язь відмирає, плоди недорозвиваються. На корінні утворюються червоно-бурі виразки, паренхімна тканина руйнується. Уражені рослини в'януть і засихають. Кореневі гнилі зумовлюють зниження врожаю і передчасну загибель рослин.

Збудники кореневих гнилей зберігаються у насінні, непропареному ґрунті, на рослинних рештках (залишках) до шести-восьми років. За ураження Pythium на тканинах у вологих умовах утворюється грибниця білого кольору, а при ризоктоніозі – на нижній частині стебла і в пазухах листків з’являються коричневі вдавлені плями, які спочатку покриваються білим нальотом, пізніше буріють.

В останні роки також набуло господарського значення вертицильозне в’янення томатів – широко спеціалізовані патогени, які зберігаються на рослинних залишках у вигляді міцелію або мікросклероціїв, не втрачають досить тривалий час своєї життєздатності. Перші ознаки виявляються насамперед на листках, що старіють. У денний час вони прив'ядають, а в нічний – тургор листків відновлюється. На початкових етапах хвороби коренева система виглядає цілком здоровою, але на ній поселяються вторинні фітопатогени і корені відмирають.

Із бактеріальних хвороб до значних втрат урожаю томатів призводять некроз серцевини стебла та бактеріальний рак, які уражують рослини у фазі плодоутворення. Основні симптоми захворювань – в’янення рослин унаслідок ураження судин. Перші симптоми хвороби, зазвичай, з'являються на добре розвинених високорослих рослинах у фазі дозрівання плодів першої китиці у вигляді хлорозу верхніх листків в'янення усієї рослини. На стеблах з'являються бурі водянисті видовжені некрози, часто більше 40 см, розташовані на невеликій відстані від субстрату, які згодом розтріскуються.

Бактеріальний рак

До початку плодоутворення симптоми хвороби не проявляються. Ознаки хвороби – в'янення рослин унаслідок ураження судинної системи, а також плямистість на плодах, листках і жилках листків. Типовою діагностичною ознакою хвороби є потемніння уражених судин, що виявляються на розрізі в основі черешка й у стеблі.

Великих збитків площам томатів за всіх технологій їх вирощування кожен рік незалежно від культурозміни наносить сіра гниль. Крім томату, уражує квасолю, горох, огірки, перець, баклажан, моркву, капусту, салат. На томатах сіра гниль уражує всі надземні органи рослин протягом вегетаційного періоду, але найбільш страждають стебла, що травмуються при догляді за рослинами. 

Також слід згадати неповірус кільцевої плямистості томатів – карантинний організм, відсутній на території України. Він потенційно може завдати значної шкоди рослинам томатів. Крім томатів уражує безліч видів рослин – дерева, кущі, трав'янисті багаторічні рослини, плодові, виноград, овочеві культури та бур'яни. Якщо цей вірус з’явиться на ваших полях чи присадибних ділянках, він може передаватись між рослинами різних видів, що ускладнює його контроль.

Неповірус кільцевої плямистості томатів має широкий спектр симптомів в залежності від рослини-господаря, так він проявляється в вигляді:

  • круглих хлоротичних плям (смуг), крапчатісті, махровісті, візерунках у вигляді дубового листка (на пеларгонії);
  • концентричних кол, пожовтінн, некротизації (на томатах);
  • крапчастісті, пожовтіння жилок листка, жовта плямистість (на винограді).

Захисні заходи

Захист томатів від хвороб – один із найважливіших резервів підвищення врожайності. Система захисту в закритому ґрунті, де згідно із Законом «Про пестициди та агрохімікати», використання хімічних засобів обмежено, ґрунтується на застосуванні комплексу захисних заходів: організаційно-господарських, профілактичних, агротехнічних, біологічних, карантинних.

234567

 

dpss

uryad portal

lab diagnost