Карликова сажка пшениці шкодить сільському господарству

1

Китай, Єгипет та країни ЄС є важливими торговими партнерами для України та покупцями українського зерна. Експорт зерна залежить від його врожаю, а на це впливають шкідники, хвороби, бур`яни та інші шкідливі фактори, які можуть мати руйнівні результати, значно скорочуючи або навіть знищуючи майбутні посіви.

Особливе місце з поміж шкідників рослин та численних збудників хвороб та бур`янів посідають карантинні організми, що становлять потенційну економічну загрозу рослинним ресурсам певного регіону, і кожна країна має суверенне право на застосування проти них фітосанітарних заходів, які в першу чергу спрямовані на попередження завезення карантинних організмів до нових територій, а в разі їх поширення – забезпечують локалізацію та ліквідацію карантинних вогнищ.

Для визначення списку шкідливих організмів, відносно яких потрібно запроваджувати фітосанітарні заходи, розробляється перелік регульованих шкідливих організмів.

Доцільно звернути увагу на таке захворювання, як  карликова сажка пшениці (Tilletia controversa Kuehn.), яка уражує озиму пшеницю. Карликова сажка ячменю зустрічається рідше. Tilletia controversa – шкідливий організм, який занесений в перелік регульованих шкідливих організмів Єгипту, Китаю. Для України ця хвороба не є карантинною, тому відсутня у Переліку регульованих шкідливих організмів України. Поширена переважно в західних областях України.

Уражені карликовою сажкою посіви практично не дають врожаю. У хворих рослин виявляються симптоми карликовості, вони дуже кущаться, утворюючи до 30 стебел і більше. Довжина таких стебел, як правило, в 2-4 рази менша, ніж у здорових рослин. Уражений колос щільніший, вкорочений, у деяких випадках на високому агрофоні спостерігається галуження колоса.

В період збирання пшениці сажкові мішечки руйнуються, спори уражують насіння та осипаються на ґрунт. Спори карликової сажки проростають тільки на поверхні ґрунту. Для проростання спор та утворення інфекційного міцелія необхідна температура від 0˚С до +5˚С протягом 3-5 тижнів. Зараження озимої пшениці відбувається на поверхні ґрунту в момент появи сходів і до початку виходу в трубку.

Збудник системно розвивається в інфікованій рослині і досягає зав’язі. По мірі розвитку міцелій в колосі трансформується в темні щільні фрагменти, з яких в подальшому формуються теліоспори.

Джерело інфекції – заспорене насіння, ґрунт. Резерваторами інфекції можуть бути також дикі злаки. Зараження рослин відбувається до початку виходу в трубку, особливо на площах з мілким загортанням насіння.

Високоефективними заходами захисту є дотримання сівозміни, відмова від дуже ранніх строків посіву, протруювання, знищення злакових бур’янів – резерваторів інфекції.

23456

 

dpss

uryad portal

lab diagnost