Шкодочиність клопа шкідливої черепашки

1

Клоп шкідлива черепашка – найбільш масовий і небезпечний шкідник колосових культур. Шкодить повсюдно, пошкоджуючи рослини озимої та ярої пшениці, озимого і ярового ячменю, жита. Шкода клопа-черепашки проявляється в зниженні якості зерна та схожості насіння.

Масовий переліт імаго клопа-черепашки з лісосмуг (місць зимівлі) на посіви пшениці починається, коли протягом 3-5 днів денні температури становлять  18-19°С, що збігається з фазою кущення - виходу в трубку озимої пшениці і триває 1-2 тижні. У весняний період пошкодження імаго клопа-черепашки призводить до загибелі центрального листа і стебла. Уколи у стебло викликають білоколосість та недорозвинення зерна.

Дорослі клопи і личинки живляться також зерном. У місцях уколу утворюється темна пляма, зерно стає зморшкуватим, знижується його схожість. Внаслідок потрапляння у зерно разом зі слиною клопа особливих його ферментів погіршуються хлібопекарські властивості борошна. При цьому навіть незначні (2-3%) домішки пошкодженого зерна здатні відчутно погіршувати технологічні, смакові та хлібопекарські якості пшениці.  Пошкоджена клейковина стає липкою, набуває сірого кольору. Тісто, виготовлене з такого борошна, розпливається, втрачає в’язкість та здатність підходить, скоринка в ньому товста, розтріскується, м’якуш щільний, важкий, неприємний на смак і запах. Пошкодження клопом погіршує також посівні й фуражні якості пшениці та ячменю.

Тіло імаго широкоовальне, довжина 9-13 мм, ширина 6-7 мм; забарвлення варіює від світло-коричневого або світло-сірого до темно-сірого. Відрізняється від інших шкідників дуже щільним захисним щитом-панцирем, який вкритий візерунками. Передньоспинка приблизно вдвічі більша за голову, крила заокруглені, голова трикутна.  Яйця розміщують у два ряди на листках колосових зернових, бур'янів, на рослинних рештках і грудочках ґрунту. Ембріональний розвиток триває 6-20 діб і залежить від температури та вологості повітря.

Тривалість розвитку личинок – 40-50 діб. За цей період вони проходять п’ять етапів линьки, і стають схожими на дорослого клопа. Личинки першого віку не живляться, а починають живитися з другого віку. Найбільшої шкоди завдають личинки старших віків і клопи нового покоління, в яких цикл розвитку може завершитися тільки в разі живлення зерном. Якщо розвиток шкідника не закінчується до збирання врожаю, то личинки та імаго можуть дохарчовуються під валками на падалиці.

Серед заходів захисту можна виділити своєчасне збирання врожаю методом прямого комбайнування; боротьбу з бур’янами-резерваторами шкідників (при обов’язковому збереженні лісосмуг і ділянок дикорослої рослинності біля поля, в якій розмножуються природні вороги клопів); застосування калійних і фосфорних добрив; використання стійких до шкідників сортів.

Хімічні заходи захисту щодо обмеження чисельності і шкодочиності імаго клопа шкідливої черепашки проводять у фазу кущіння – виходу в трубку при чисельності 2-4 екз. на кв.м, за посухи – 1-2 екз. на кв.м.; у період формування – молочної  стиглості зерна, при чисельності личинок більше 2-х особин на кв.м на посівах сильних і цінних сортів пшениць і 4-6 личинок на рядових посівах озимої пшениці та ячменю. При надпороговій чисельності посіви необхідно обробити одним із зареєстрованих препаратів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Проти дорослих особин  достатньо провести крайові обробки шириною 50-100 м. Проти личинок кращий ефект спостерігається від обробок, коли близько 60% личинок знаходяться в ІІ-ІІІ віці. Обробка у цей період буде ефективна також проти імаго і личинок злакових п’явиць і пшеничних трипсів, злакових попелиць та хлібних пильщиків. 

234768

dpss

uryad portal

lab diagnost