Загроза посівам гороху від шкідників

1

На посівах гороху спостерігається заселення і пошкодження рослин гороховим зерноїдом (брухусом), гороховими попелицями, фіксується літ горохової плодожерки. Захист посівів гороху від шкідників здійснюють за виявлення горохового зерноїда 2-3 екз. на 10 помахів сачком, горохової попелиці 250-300 екз. або 20% заселених рослин, застосовуючи під час бутонізації – до початку масового цвітіння – інсектициди, які рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Ці обробки будуть ефективні й проти інших супутніх шкідників горохового поля (гороховий трипс, горохова плодожерка, гороховий комарик). 

Зараз докладніше про горохових шкідників.

Гороховий зерноїд

Найнебезпечніший шкідник зерна гороху. Зимують жуки здебільшого в зернині гороху, переважно в зерносховищах, частково в горошинах, що осипалися в полі під час збирання врожаю. Частина жуків зимує в соломі, потрапляючи туди з розколених при обмолочуванні зерен. Найбільша чисельність брухуса на полях  спостерігається у фазу утворення вусиків - на початку цвітіння гороху. Спочатку жуки горохового зерноїду заселяють посіви з країв, поступово охоплюючи всю площу. Імаго живляться пилком та пелюстками квіток, досить активні в жарку погоду (температура не менше як +21°С). У похмурі дні, а також уранці та ввечері ховаються в квітках гороху або поміж стуленими молодими листками. Самки відкладають яйця зверху на боби. Початок відкладання яєць спостерігається за температури +18°С, масове – при +26…+27°С. Плодючість самок становить від 70 до 220 яєць. Через 6-10 днів відродяться личинки горохового зерноїда, які будуть живитися недостиглим зерном гороху. У зерно здатні проникнути кілька личинок, але виживає лише одна.  Повний розвиток личинки, лялечок та відродження жуків нового покоління відбуватиметься всередині однієї горошини. При оптимальних строках збирання врожаю гороху (в липні) у зернах знаходяться тільки личинки, у серпні – лялечки і жуки. Розвиток шкідника проходить в одному поколінні. Пошкодження зерна гороху личинками брухуса призводить до зменшення його маси, погіршує якість, товарність та схожість. Пошкоджене зерно не можна використовувати на їжу та на корм худобі.

Горохова попелиця

Цей шкідник завдає значної шкоди рослинам гороху під час бутонізації - цвітіння. Живлення комах соком листя призводить до його скручування, боби деформуються, зменшується урожайність зерна. Сприятливими умовами для масового розвитку попелиці на горосі є тепла погода та помірна вологість повітря. На розвиток одного покоління достатньо 8-10 днів. За сезон горохова попелиця спроможна дати 10-12 поколінь. У разі спеки та за частих дощах кількість фітофагів зменшується.

Горохова плодожерка

Зимує гусінь у ґрунті на глибині 3-5 см, у щільних шовковистих коконах. В квітні в них же заляльковуються. Лялечки розвиваються 11-18 діб залежно від температури. На горосі метелики з’являються у фазу бутонізації, а початок масового вильоту збігається з цвітінням. Самки потребують додаткового живлення і лише за 5-13 діб починають відкладати яйця. Розміщують їх по одному, рідше по 2-4, переважно на нижньому боці листків, прилистках, чашечках квіток, іноді на стеблах, квітконіжках, черешках. Плодючість самок – до 240 яєць, період відкладання яєць триває 10-12 діб. Ембріональний розвиток відбувається впродовж п’яти діб за температури +29°С і до 24 діб – при +15 °С. Гусінь плодожерки прогризає отвір у стулці молодого боба (переважно біля верхнього шва) і крізь нього проникає усередину. Спочатку гусені мінують стінку боба, потім живляться вмістом сім’ядолей. Кожна гусінь знищує до чотирьох зерен. При дозріванні зерна гусінь завершує живлення, прогризає у стулці боба отвір, через нього виходить назовні і згодом заповзає у ґрунт для утворення зимуючого кокона. Розвивається одне покоління за рік.

2345678

 

dpss

uryad portal

lab diagnost