Полігон побутових відходів – інженерна споруда, яка призначена для захоронення побутових відходів і повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище і відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам.

Відповідно до ДБНу В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів» ділянка для розміщення полігонів ТПВ повинна обиратися за територіальним принципом, відповідно до схеми санітарного очищення міста чи регіону і проєкту районного планування або генеральному плану населеного міста.

Полігони ТПВ розміщуються:

• на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;
• на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);
• на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;
• з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;
• за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;
• на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;
• за межами міст;

 на відстані, не менше:

• 15 км – від аеропортів та різного роду аеродромів;
• 3000 м – від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об’єктів, які використовуються у культурно-оздоровчих цілях, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;
• 1000 м – від межі міст;
• 500 м – від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);
• 200 м – від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі;
• 50 м – від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання в рекреаційних цілях.

Відстані від зазначених вище об’єктів можуть коригуватися за даними моделювання чи розрахунків впливу полігона ТПВ на навколишнє середовище, з обов’язковим погодженням з місцевими органами екологічного контролю та установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

 

Розміщення полігонів ТПВ не допускається:

• на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження
• у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;
• у зонах активного карсту;
• у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;
• у заболочених місцях;
• у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;
• у водоохоронних зонах;
• у зонах санітарної охорони курортів;
• у зонах формування і використання мінеральних вод;
• на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;
• на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення.

Ділянка для розміщення полігонів ТПВ повинна обиратися за територіальним принципом, відповідно до схеми санітарного очищення міста чи регіону і проекту планування або регіонального плану населеного пункту.

Погодження місць розміщення об’єктів поводження з відходами (крім небезпечних відходів) належить до повноважень обласних державних адміністрацій у сфері поводження з відходами відповідно до ст. 20. Закону України «Про відходи».

На полігон, прийнятий в експлуатацію, повинен бути відповідний паспорт місця видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.98 №1216.

Власник місця видалення відходів надсилає проєкти паспортів на погодження до територіального органу Держпродспоживслужби. Після погодження проєкту паспорта власник місця видалення відходів передає його на затвердження обласній держадміністрації.