Знання у маси: вчимо боротися з карантинними бур’янами

6

Враховуючи високу шкодочинність карантинних бур’янів, державні фітосанітарні інспектори сектору фітосанітарного контролю №7 регулярно проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо їх небезпечності серед населення, підприємств та організацій м. Білгород-Дністровський.

 

Під час проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи (лекцій, бесід) було зауважено, що шкодочинність амброзії полинолистої, повитиць, сорго алепського, ценхрусу довгоголкового у місті та районах їх масового поширення досить велика. Вона полягає у зниженні врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності пасовищ, погіршенні якості кормів, негативному впливі на здоров’я людей та тварин.

Амброзія та сорго алепське розвивають потужну надземну масу й кореневу систему та споживають з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. Одна рослина амброзії утворює 80-100 тисяч насінин. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. У період цвітіння пилок амброзії викликає у людей захворювання - амброзійний поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, починається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми. Рослина сорго отруйна, молоді пагони містять отруйні ціаністі сполуки, які можуть викликати отруєння і навіть загибель худоби.

Повитиці є переносниками збудників ряду вірусних захворювань рослин.

Ценхрус довгоголковий засмічує майже всі польові культури, особливо просапні, а також сади, виноградники, пасовища, росте на узбіччях доріг тощо. Колючі плоди ценхруса легко чіпляються до гуми, тканин та інших м’яких матеріалів, вовни і шкіри тварин, що збільшує імовірність розповсюдження бур’яну. Ценхрус довгоголковий не тільки знижує врожайність культур, але й завдає шкоди тваринництву. Колючі колоски, потрапляючи з кормом в ротову порожнину тварин, спричиняють пухлини та виразки, псують якість вовни овець. Крім того, колючки неприємні і для людини.

Перелічені небезпечні карантинні бур’яни засмічують всі польові культури, городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги, а також зустрічаються на узбіччях доріг, залізничних насипах, пустирях тощо.

Фітосанітарні заходи

Для попередження завезення карантинних бур’янів проводиться ретельне інспектування та огляд об’єктів регулювання (транспортних засобів, вантажів, матеріалів). Забороняється ввозити на територію України об’єкти регулювання, які засмічені насінням карантинних бур’янів.

Для своєчасного виявлення вогнищ бур’янів проводяться моніторинг земельних угідь: 

  • узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій, по яких перевозиться сільськогосподарська продукція;
  • пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3-х км);
  • сільськогосподарських угідь.

Основним заходом боротьби є агротехнічний метод:

  • правильне чергування культур у сівозміні,
  • обробка ґрунту,
  • догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур.

На землях, дуже засмічених бур’янами, кращим заходом по очищенню ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70-80 %.

На невеликих площах та присадибних ділянках карантинні бур’яни потрібно прополювати і скошувати не менше 3-4 разів за літо.

Враховуючи велику шкодочинність карантинних бур’янів, як для сільського господарства, так для здоров'я людини, боротьба з ними є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.

7891011

 

 

dpss

uryad portal

lab diagnost