Хвороби овочевих культур

2

Овочеві культури уражують хвороби грибної, бактеріальної, вірусної етіоло­гії, а також непаразитарні. Останніми роками видовий склад хвороб суттєво змінився. Відзначаються спалахи одних видів і відчутне зниження розвитку інших.

На томатах найшкідливішими хворобами є фітофтороз. Це найпоширеніша та найшкодочинніша хвороба пасльонових культур (картоплі, томатів, перцю, баклажанів). Уражує листя, стебла, плоди, бульби. Ураження фітофторозом відбувається при наявності інфекційного матеріалу збудника хвороби, а також при погодних умовах з високою вологістю пові­тря (понад 85%), рясними росами і туманами та температурою +20-24 °С.

Фітофтороз картоплі уражує вегетативну масу, бульби та генеративні частини рослин. На листках утворюються крупні зеленувато-водянисті плями, що швидко некротизуються, оточені світло-зеленою облямівкою. У вологу погоду вони стрімко розростаються і охоплюють всю листкову пластину. Листки загнивають, буріють і зависають на стеблах. На межі ураженої та здорової тканин з’являється ніжний білий павутинний наліт, частіше з нижнього боку листка, що є однією зі специфічних ознак збудника.

3

Фітофтороз бадилля картоплі

На черенках листків і стебел виникають довгасті бурі плями, штрихи і смуги. У місцях ураження тканина загниває, утворюються перехвати, внаслідок чого черенки листків надламуються. Подібні плями з’являються на квітконіжках, бутонах і ягодах картоплі. За сприятливих умов хвороба дуже швидко розповсюджується і вже за кілька днів може знищити всі насадження.

4

Фітофтороз зібраної картоплі

На бульбах утворюються вдавлені тверді бурі або свинцево-сірі плями різної форми. На розрізі бульб, в місцях ураження, спостерігається забарвлення паренхіми в бурий або іржаво-коричневий колір. Ураження поширюється в серцевину бульби у вигляді гнилих плям, розпливчастих конусоподібних штрихів та смуг.

З кожним роком набуває поширення альтернаріоз (суха плямистість) на сортах томатів усіх груп стиглості. Уражує листя, черешки, стебла, плоди, також бульби картоплі. Може уражуватися розсада. Пошкоджені плоди не придатні до вживання та переробки. На бульбах картоплі ознаки хвороби проявляються за 2-3 тижні після збирання. Починається розвиток хвороби з нижнього (старого) листа. На верхньому листі з’являються темно-бурі округлі плями, які з часом збільшуються. На плямах з’являється оливковий наліт. Листя жовтіє та відмирає. У суху погоду листя закручується догори у вигляді «човника».

5

Уражене альтернаріозом листя

На плодах альтернаріоз проявляється у вигляді вдавлених округлих темних плям ближче до основи плоду. Найбільшої шкоди хвороба завдає в роки зі спекотним літом, частими росами та дощами. Перші ознаки ураження з’являються у кінці цвітіння, проявляються в червні, інтенсивності набуває в липні-серп­ні, особливо за високих температур і низької вологості повітря. Поширюється особливо за умов високої температури повітря (+24-30 °С), наявності крапельної вологи, а також у разі чергування періодів із вологою та сухою погодою.

6

Уражений альтернаріозом плід

Чорна бактеріальна плямистість помідорів та перцю

Проявляється частіше у першій декаді липня і в подальшому набуває поширення. У серпні ураженість рослин може сягати максимального розвитку За наявного запасу інфекції хвороба також може проявитися, а за сприятливих погодних умов (температура +25-30 °С, відносна вологість повітря 90% і вище) можливий інтенсивний її розвиток.

7

Чорна бактеріальна плямистість перцю

Верхівкова гниль у насадженнях томатів проявилась у першій декаді липня. Спекотне літо, низька вологість повітря й ґрунту сприяли поширенню патології. У другій половині вегетації рослини томатів уражувалися фузаріозним в’яненням.

8

Верхівкова гниль томатів

На томатах можливий прояв хвороби на септоріоз.

Фіксується підвищення поширення й розвитку бурої плямистості, в результаті ураження якою листкового апарату та плодів знижується інтенсивність фотосинтезу, істотно зменшується врожайність томатів.

9

Вапнування кислих ґрунтів

Організаційно-профілактичні та агротехнічні заходи:

  • Якісний передвисівний обробіток ґрунту.
  • Розпушення міжрядь у період вегетації рослин забезпечить покращення аерації і збереження його структури.
  • Вапнування кислих ґрунтів.
  • Знищення рослинних решток, боротьба з бур’янами - знижують інфекційне навантаження збудників у ґрунті.
  • Слід висівати насіння в прогрітий ґрунт за температури понад +8 °С, але й не затримуватися із сівбою, адже внаслідок мінімального випадання опадів у весняний період, що спостерігається останніми роками, відбувається пересихання верхнього шару ґрунту.
  • Слід дотримуватися оптимальних норм витрати насіння.
  • Для покращення росту й розвитку рослин, підвищення їхньої стійкості до хвороб потрібно своєчасно вносити фосфорно-калійні добрива.
  • Використовувати лише високоякісний, незаражений патогенами насіннєвий матеріал.
  • Дотримуватися сівозміни: повертати культури на те саме місце варто з урахуванням їхньої ураженості тим чи іншим збудником хвороби. Якщо виявлено масове ураження бактеріозами, то термін повернення культури збільшується від 3-4 до 5-6 років.
  • Для зниження насіннєвого фітопатогенного комплексу слід проводити знезаражування насіння: наприклад, капусти шляхом гідротермічної обробки впродовж 20 хвилин у гарячій воді +50 °C, з наступним швидким охолодженням; прогрівання насіннєвого матеріалу цибулі-рiпки за температури +41 °С протягом 8 годин за 10-14 днів до посадки й сівби. Для овочевих культур знезаражування насіння слід проводити навіть за слабкого ступеня ураження, оскільки овочеві культури (капуста, томати, перець, баклажан) вирощують через розсаду, і висаджування уражених рослин у поле сприяє поширенню бактеріальних і грибних хвороб з масовим ураженням посадки
  • Внесення збалансованих норм добрив, дотримання оптимальних строків сівби та решти обов’язкових заходів догляду за рослинами в період вегетації.
  • Своєчасно й систематично впродовж усього вегетаційного періоду проводити захисні заходи проти шкідників і бур’янів, які є резерваторами бактеріальних ін­фекцій.

Найефективнішим для захисту овочевих культур є хімічний метод. Застосовують лише препарати згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до застосування в Україні». Ефективні також біологічні препарати.

 

Фото взяті з відкритих джерел.

 

dpss

uryad portal

lab diagnost