Викликає рак картоплі збудник Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival. За потрапляння у ґрунт патоген швидко накопичується, за 2-3 роки уражує більшість рослин на полі. Відтак увесь врожай стає непридатним для реалізації, а оскільки гриб довго зберігається в ґрунті, то багато років на цій ділянці не можна вирощувати картоплю та інші рослини на експорт.

На присадибних ділянках рак особливо шкодочинний, адже за беззмінного вирощування картоплі, особливо сприйнятливих сортів, він може спричиняти повну втрату врожаю.

Серед симптомів ураження можна виділити нарости на бульбах, столонах, кореневій шийці, а за значного розвитку захворювання – на стеблі, листках і квітках. На бульбах, переважно поблизу вічок, виростають невеликі гладенькі й світлі горбики, що перетворюються потім у характерні бородавчасті нарости і ззовні дещо нагадують плоди цвітної капусти. Їхній розмір може бути від дрібної горошини до величини, що перевищує розмір самої бульби. На бадиллі симптоми зазвичай непомітні, хоча рослини можуть бути ослабленими. Маленькі зелені нарости також утворюються в місцях надземних бруньок, біля основи стебел. Нарости, що формуються в ґрунті, білого кольору, на надземних частинах рослин – зелені. До закінчення вегетації картоплі вони темніють, загнивають і розкладаються. Коріння картоплі не уражується.

Якщо урожай картоплі вирощено на зараженій ділянці, збудник «житиме» в бульбах й під час їхнього зберігання, адже ракові нарости розвиваються на бульбах у сховищах та погребах. Раннє інфікування молодих бульб, які розвиваються, призводить до того, що вони стають дуже спотвореними й губчастими.

Характер поширення

Найчастіше рак картоплі поширюється із зараженими насіннєвими бульбами або з зараженим ґрунтом, що прилипнув до бульб чи сільськогосподарської техніки. Зооспорангії не перетравлюються в шлунку тварин і можуть поширюватися з гноєм. Природне ж поширення хвороби досить повільне. Доведені факти потрапляння збудника на чисті поля з паводковими водами, а в межах вогнища за допомогою вологи спори гриба можуть поширюватися на відстань не більше ніж 1 м. Вітром спори можуть розноситись, якщо гнилі бульби висихають на полі. Також є дані про поширення збудника дощовими черв’яками, однак також лише на короткі відстані.

Заходи захисту:

• забороняється ввезення насіннєвого матеріалу картоплі із заражених районів країни, де зареєстровано рак картоплі;
• при ввезенні імпортних партій картоплі проводиться ретельний догляд з обов'язковим проведенням лабораторної експертизи;
• для вчасного виявлення хвороби проводяться обстеження посадок картоплі з обов'язковим відбором ґрунтових зразків.