Борошниста роса злаків (Erysiphe graminis DC) розповсюджена в усіх регіонах України, вражає більшість зернових культур, включно з пшеницею, ячменем, житом. Це одна з найбільш шкідливих хвороб озимої пшениці, яка може призводити до значного зниження урожаю та його якості у різних регіонах Одеської області. Шкідливість борошнистої роси проявляється, насамперед, у зменшенні асиміляційної поверхні листків і руйнуванні хлорофілу та інших пігментів. У випадку сильного ураження, знижується кущистість, затримується фаза колосіння, сповільнюється достигання пшениці. Недобір урожаю від цієї хвороби може становити 10-15%, іноді – 30-35%.

Борошниста роса уражує листки, листкові піхви, колоскові луски, стебла. Виявляється у вигляді білого павутиноподібного нальоту, в якому міститься міцелій, конідій та конідієносці. Пізніше наліт ущільнюється, набуває борошнистого виду. У процесі росту рослини наліт поширюється не лише по обох боках листкової пластини, але й стеблом, а за сприятливих умов – й на колосі.

Ознаки борошнистої роси на колосі озимої пшениці

Зараження рослин проходить за температури від +3°С до +30°С (оптимум +15…+20°С) та при відносній вологості повітря 50-100%. Висока температура повітря (понад +30°С) затримує розвиток борошнистої роси. Інкубаційний період – 3-11 діб (в середньому 4-5 діб).

Борошниста роса на посівах озимої пшениці з’являється і розвивається ще з осені. Активному розвитку та поширенню хвороби сприяє затінення і короткий період освітлення. Інтенсивне розповсюдження відбувається також через занадто ранні строки посіву, надмірне внесення азотних добрив, чергування теплих та дощових днів, високі температури весною та восени. 

Заходи захисту:

• вирощування стійких сортів;
• дотримання сівозміни та просторова ізоляція полів озимих від ярих культур і посівів минулого року;
• посів ярих зернових в ранні терміни, озимих – в оптимальні для зони терміни;
• дотримання строків посіву та встановлених норм висіву для недопущення загущення посівів;
• механізований обробіток ґрунту (культивація та боронування задля усунення інфекції у сходах падалиці та бур'яну);
• лущення стерні (збирання та видалення рослинних решток запобігають перенесенню збудника);
• глибока зяблева оранка (обробіток ґрунту під посів озимих дозволяє усунути небажані сходи, що призведе до загибелі патогену);
• чітке дотримання норми внесення азотних та інших мінеральних добрив, оскільки їх перевищення сприяє поширенню інфекції;
• внесення фосфорних та калійних добрив під час посіву для ранньовесняного підживлення, оскільки ці речовини значно підвищують стійкість зернових до збудників;
• у стадії осіннього кущення для боротьби із захворюванням у посівах озимини, за умов теплої погоди та при ураженні 5% рослин і більше, застосовують фунгіциди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».