Риба є цінним джерелом білку, а також багатьох мікро- та макронутрієнтів, які важко отримати з «сухопутних» продуктів, що надає їй певну перевагу над м’ясом. Але на противагу цьому у неї є значний недолік – дуже швидке псування. Щоб бути впевненими, що ваша вечеря буде смачною та корисною і не нашкодить, обов’язково слід знати правила вибору якісної та безпечної риби.

На прилавках можна зустріти як свіжу, так заморожену рибу. З точки зору безпечності, краще обирати заморожену, оскільки вона може зберігатися тривалий час і витримувати період, доки потрапить з магазину до вашого холодильника. За своїми корисними і смаковими якостями вона не поступається свіжій, але лише за умови дотримання режимів заморожування та зберігання.

Яку рибу купувати – ваш особистий вибір, який залежить від того, чи довіряєте ви виробнику. З нашими порадами ви зможете обрати якісний та безпечний продукт будь-якого виду обробки.

Розпочнемо зі свіжої риби.

Понюхайте вибрану вами тушку – у свіжої риби майже немає запаху. Трохи сильніше він відчувається, якщо підняти зяброву кришку. У будь-якому випадку, запах не повинен бути неприємним, кислим або тухлим. Також ви не маєте відчувати запах риб’ячого жиру. У морської риби, на відміну від річкової, буде трохи солонуватий аромат.

Тушка має бути щільною та пружною. Після натискання на м’якоті не повинно залишатися помітних вм’ятин. Якщо риба м’яка, найімовірніше, вона була мерзлою, а потім її розморозили. Але деякі види риби мають від природи м’які м’язи, наприклад, талісман. Якщо ви цікавитесь конкретним видом – перевірте це питання перед походом за покупкою, щоб помилково не прийняти її за несвіжу.

Продовжуйте огляд: луска має бути вологою. Якщо ж вона суха, ламка, з тріщинами – ця риба довго лежала без води, а значить –  несвіжа. Шкіра повинна бути без пошкоджень, мати природний блиск і колір, не здаватися блідою. У свіжої риби слиз на шкірі прозорий. Якщо шкіра змінила забарвлення, стала тьмяною і липне до рук – цю рибу краще не купувати. Хвіст не має бути сухим або погнутим – це говоритиме про те, що риба стара.

Огляньте очі риби: якщо вони провалюються всередину або каламутні, або зовсім сухі — ця риба вже зіпсувалася. Очі у свіжої будуть прозорі та опуклі. Не забудьте подивитися на обидва ока, а не тільки на той, яким вона до вас лежить.

Підніміть край зябрової пластинки – всередині зябра повинні бути яскраво-рожевого або яскраво-червоного кольору, але в жодному випадку не темно-червоного або чорного. Зябра іншого кольору, потемнілі, плямисті, покриті слизом – ознака неякісної риби. Крім того, пластини зябер не повинні злипатися між собою.

Якщо у риби видалена голова – попросіть продавця показати вам черевну порожнину – у несвіжої риби можна помітити відставання м’язів від кісток.

Далі поради щодо замороженої риби.

Уважно подивіться в ящик, в якому зберігається заморожена риба: якщо тушки прилипли одна до другої, найімовірніше, були порушені умови зберігання, і злегка розморожений продукт заморожувався повторно. Це значно погіршує якість риби. Крім того, слід звертати увагу на тріщини на крижаній кірці: їх наявність так само означає, що риба була заморожена повторно.

Зверніть увагу на плавники, хвіст, покрив. Якщо зовні риба не здається вам цілісною, хвіст відламаний і не вистачає плавця, краще відмовтеся від покупки: найімовірніше, умови зберігання і транспортування замороженого продукту не були дотримані повністю.

Жовтий наліт на рибі – вірна ознака несвіжості. Заморожена риба повинна бути тверда на дотик, без найменших ознак розм`якшення. Глазур з льоду повинна бути прозорою, не товстою, без відшарування та слідів інею, які свідчать про те, що риба заморожувалася повторно. Очі замороженої риби повинні бути такі, як у свіжої – прозорі та опуклі. Зябра замороженої риби мають бути щільно притиснуті до тушки.

Не слід брати рибу, яка має бути в шарі льоду, а лежить на прилавку без нього, ця риба лежить давно і розморожена. Також не варто купувати рибу на відкритих лавках і ринках, де безпосередньо відбувається взаємодія риби з теплим повітрям, що пришвидшує псування. Потрібен тільки постійний температурний режим, наявність закритого приміщення, а також морозильних камер, температура в яких не перевищує -18°С.