Для закладання плантацій суниці використовують здоровий садивний матеріал сортів, що рекомендовані в якості стійких до основних шкідників і хвороб. Тривалість вирощування суниці на одному місці не повинна перевищувати чотири роки. Територія розміщення плантацій повинна мати добру аерацію ґрунту і не підтоплюватися талими чи ґрунтовими водами, без заселення личинками хрущів і дротяниками.

У нашому першому матеріалі щодо суниці розглянемо її основні хвороби.

Небезпечними кореневими хворобами суниці є фітофтороз і вертицильоз. Загрозливими є й плямистості листя, сіра гниль, борошниста роса, які в епіфітотійні роки можуть знизити врожайність насаджень на 70% і більше.

Вертицильоз

Збудник хвороби – гриб Verticillium albo-ratrum Reinke et Berth. Хвороба уражує суницю, малину, деякі кісточкові, смородину, яблуню, хміль, помідори, картоплю, огірки та інші види сільськогосподарських рослин. На суниці активно проявляється наприкінці червня: спочатку уражує кореневу систему рослини, кущ осідає, листки радіально лягають на ґрунт, центральні листки дрібні, не розвиваються, червоніють, далі спостерігається відмирання сердечка. У поперечному розрізі стебла видно побуріння тканин ксилеми, у розрізі коренів – у вигляді кільця спостерігають побуріння судинної системи. В ґрунті паразит може зберігатися до 15 років, тому так важливо добирати в сівозміну культури, які не уражуються вертицильозом.

Заходи боротьби: дотримання сівозміни, закладання насадження здоровим садивним матеріалом.

 

Фітофтороз

Збудник – гриб Phytophthora fragariae Hickman. У закордонній літературі захворювання відоме під назвою «червона стела» (почервоніння осьового циліндра). Хвороба уражує кореневу систему та надземну частину рослини.

Симптоми ураження фітофторозом починають проявлятися під час активного росту рослини, тобто у фазі бутонізації, або пізніше, під час цвітіння та плодоношення. За сильного розвитку хвороби уражується кореневище, яке набуває червоно-цеглястого забарвлення, відбувається некроз підземного стебла, спостерігається некроз точки росту. Основні корені буріють, стоншуються, уражуються придаткові корені, буріють і загнивають починаючи з кінчиків. Червоніють і відмирають тканини підземного стебла. У такому разі рослини різко в’януть і засихають. На викопаних із ґрунту рослинах видно стоншену, побурілу кореневу систему, яка після висихання кришиться.

Зберігається гриб у ґрунті, не втрачаючи життєздатності, понад вісім років. Поширюється хвороба через заражену розсаду, під час поливу, робочими органами ґрунтообробних машин, сапами тощо. За високих температур, понад +30 °С, патоген гине.

Заходи боротьби: дотримання сівозміни, закладання насадження здоровим садивним матеріалом.

 

Фітофторозна шкіркова гниль

Збудник захворювання – гриб Phytophthora cactorum (Lebet. et Cohn.). Гриб уражує яблуню, грушу, кісточкові, малину, смородину та інші плодові. Суниця до цієї інфекції особливо чутлива. Симптоми ураження проявляються в травні. Особливо активно розвивається хвороба за дощової погоди. Спочатку припиняється процес зростання рослини. На листі утворюються розпливчасті темно-коричневі маслянисті плями, з часом стар­ші листки буріють і засихають. Молоде листя різко дрібніє, черешки укорочені, листкові пластинки отримують синьо-зелене забарвлення. У суху погоду уражене листя висихає й кришиться. На суцвіттях ознаки ураження проявляються у вигляді плям неправильної форми. Особливої шкоди хвороба завдає плодам. На зелених плодах плями жовто-коричневі, тверді, з темним центром. На зрілих плодах утворюються коричневі тверді шкірясті плями, вражена тканина не відділяється від здорової, консистенція м’якуша гумоподібна, плід має гіркий смак, що є діагностичною ознакою фітофторозної шкірястої гнилі. Далі плоди стають твердими і муміфікуються. Зимує гриб у ґрунті, в рослинних рештках, а також на рослинах.

Заходи боротьби: дотримання сівозміни, закладання насадження здоровим садивним матеріалом.

 

Борошниста роса

Збудник – гриб Sphaerotheca macularis Magn. f. Fragariae Saez. Гриб уражує надземну систему рослини. Листя інфікується з обох боків, основна маса інфекції зосереджена з нижнього боку у вигляді білого павутинного нальоту. Листки припиняють ріст, скручуються у вигляді човника та засихають. Скручування листків відбувається внаслідок життєдіяльності гриба, клітини листка зневоднюються, рослини ослаблюються і їхня продуктивність значно зменшується. Хвороба поширена скрізь, розвивається щороку, в роки спалахів знищує до 50% урожаю. Ознаки хвороби проявляються в першій половині травня на листках. Пізніше хвороба проявляється на квітконосах, квітах, плодах, столонах. Улітку борошниста роса поширюється в результаті повторних заражень літніми конідіями. Поширенню гриба сприяє тепла погода й висока вологість повітря.

Заходи боротьби: після збору врожаю – скошування, видалення і спалювання листя, застосування фунгі­цидів.

 

Біла плямистість (рамуляріоз)

Збудник – гриб Ramularia Tulasnei Saes. Хвороба уражує листя, вуса, квітконоси. Ознаки ураження проявляються у вигляді кутастих або майже округлих червоно-бурих плям, які з часом стають білими з темно-червоною облямівкою. Характерною ознакою хвороби є випадання білої середини плями. На квітконосах, вусах утворюються бурі плями овальної форми, часто заглиблені у тканину. За сильного ураження такі плями утворюють перетяжки й надлами. Влітку поширення хвороби відбувається шляхом літнього спороношення. Інтенсивний розвиток білої плямистості відбувається навесні й наприкінці літа. Поширенню хвороби сприяє тепла волога погода.

Заходи боротьби: після збирання врожаю – скошування, видалення й спалювання листя, застосування фунгіцидів.

 

Бура плямистість

 

Збудник захворювання – гриб Marsonia potentilla P. Magn. f. fragaria Man. Симптоми ураження проявляються вже під час цвітіння. На листках з’являються кутасті пурпурово-коричневі плями, які за епіфітотійного розвитку хвороби можуть охоплювати всю листкову пластинку, а також черешки та квітконоси, на яких ураження проявляється у вигляді втиснутих невеликих бурих плям. Хвороба розвивається інтенсивно та за сприятливих умов може захопити все листя, половина з якого відмирає і засихає. Внаслідок такого сильного розвитку урожайність наступного року різко знижується.

Заходи боротьби: після збору врожаю – скошування, видалення й спалювання листя, застосування фунгі­цидів.

 

Сіра гниль (ботритис)

Збудник – гриб Botrytis cinerea Pers. Хвороба уражує всі надземні органи рослини: плоди, плодоніжки, квіти, бутони, листки. Особливо яскраво симптоми ураження проявляються на плодах. Міцелій гриба швидко поширюється тканинами плоду, спричиняючи їхнє розкладання. На поверхні плоду утворюється сірий павутинний наліт – спори гриба. У сприятливі для розвитку хвороби роки від сірої гнилі може загинути 30-70% урожаю. Зазвичай, збудник сірої гнилі уражує ослаблені рослини. Поширенню гриба сприяє підвищена вологість та низька або помірна температура пові­тря, загущеність насаджень.

Заходи боротьби: не загущувати насадження, скошування листя після збору врожаю, застосування фунгіцидів.