На початку червня очікується відродження личинок хлібних клопів (клоп – шкідлива черепашка, елія гостроголова тощо). Личинки молодших віків в фазу наливу зерна - молочної стиглості знижують масу зерен, зерно деформується, також частково знижується його якість. Личинки старших віків (IV-V) і клопи нового покоління різко погіршують хлібопекарські властивості муки (клейковина втрачає свої властивості, тісто з такої муки розпливається, не зберігає форму). Також знижується якість насіння, рослини з пошкоджених зерен розвиваються з низькою продуктивністю, а зерно, пошкоджено в зародок, втрачає схожість.

Методика обліку личинок клопа-шкідливої черепашки: на початку формування зернівки проводиться обстеження посівів на виявлення личинок шкідника на колосках по ділянках розміром 0,25 м² (50х50 см), які розташовані рівномірно по полю із розрахунку 16 шт. / 1 га. За результатами обліку визначається середня чисельність личинок на всій обстеженій площі, штук на 1 кв. м. По обстеженій площі виводиться середня чисельність личинок на 1 кв. м, зокрема по віковому співвідношенні. Повторне обстеження посівів на виявлення личинок проводиться у фазу молочно-воскової стиглості. Відлов комах проводять сачком, при цьому роблять ним 30 помахів, підраховують кількість шкідників множать на 3 і ділять на 10, що з деякою похибкою відповідає чисельності на 1 кв. м. Облік слід проводити з 7:00 до 12:00 і з 16:00 до 19:00.

Відродження личинок хлібних клопів 

Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) в фазу наливу зерна – молочна стиглість личинок складає (1-2 екз. / 1 кв. м на цінних посівах та 4-6 екз. / 1 кв. м на рядових посівах), при перевищенні чисельності посіви рекомендовано обробити одним із зареєстрованих препаратів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Кращий ефект спостерігається, коли близько 60% личинок знаходяться в ІІ-ІІІ віці. Обробка в цей період буде ефективна також і проти імаго хлібних жуків, туруна, личинок злакових п’явиць і пшеничних трипсів, злакових попелиць  та хлібних пильщиків.

Личинка червоногрудої п’явиці

Триває відродження личинок червоногрудої п’явиці, що розпочалося в ІІІ декаді травня. Личинки скелетують листя, яке з часом засихає, рослини пригнічуються і відстають у рості. Розвиток личинок триває близько двох тижнів. Личинки, що завершили живлення, втрачають слиз і переходять у ґрунт на глибину 2-3 см, де влаштовують колисочку і заляльковуються. (ЕПШ личинок у фазу колосіння становить 0,5-1 екз. / 1 стебло або при ушкодженні 8-10% листової поверхні).

Триватиме заселення і пошкодження листків та колосу озимих і ярих зернових культур злаковими попелицями, які є переносниками збудників вірусних хвороб (ЕПШ - 10 екз. / 1 стебло при 50% заселених стебел у фазу трубкування, 20-30 екз. / 1 стебло – у фазу формування зерна - молочна стиглість); очікується яйцекладка і відродження личинок хлібних пильщиків та пошкодження ними стебел зернових колосових культур.

У І декаді червня очікується вихід з ґрунту імаго хлібних жуків і хлібної жужелиці та заселення ними крайових смуг посівів.

Жук-кузька

Жук-кузька виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Жуки активні в спекотні сонячні дні. Хлібний турун починає виходити на поверхню ґрунту в період формування зерна озимої пшениці, масово – у фазі молочної стиглості. Жуки ведуть переважно присмерковий спосіб життя. Вдень вони знаходяться у різних сховищах, а після заходу сонця піднімаються по стеблах до колоса, де вигризають спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно пшениці. Живлення більшості жуків закінчується до настання жнив, після чого вони, особливо в жаркі посушливі роки, ховаються в ґрунт на глибину 10-50 см, де перебувають у стані літньої діапаузи. (ЕПШ хлібних жуків, туруна у фазу цвітіння - на початку формування зерна – 3-5 екз. / 1 кв. м).

Також в І декаді червня прогнозується відродження та заселення колосу личинками пшеничного трипса, які висмоктують сік і викликають часткову білоколосість та щуплість зерна, а дорослі трипси пошкоджують прапорцевий листок в результаті чого він скручується, затрудняючи вихід колосу (ЕПШ в фазу наливу зерна 20-30 личинок / 1 колос). Заходи щодо обмеження чисельності шкідників проводити рекомендованими препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» проти комплексу шкідників.

Наявність крапельно-рідинної вологи (вранішні тумани та роса), часті дощі та наростання температури повітря сприяють розвитку на посівах озимих і ярих зернових культур септоріозу, борошнистої роси, бурої листкової іржі, темно-бурої та смугастої плямистостей. Також очікується розвиток оливкової плямистості, альтернаріозу, фузаріозу колосу, осередково можливе ураження рослин сажковими хворобами (тверда, летюча, карликова, стеблова).

Летюча сажка

В фазу колосіння - наливу зерна починають проводити обстеження посівів зернових культур на виявлення ознак та симптомів ураження сажкових хвороб та фузаріозу колосу.  Типові симптоми фузаріозу колосу проявляються у вигляді знебарвлення колоскових лусочок. За сприятливих погодних умов на них формується міцеліальний наліт та спороношення гриба рожево-помаранчевого або червонувато-цеглистого кольору. Фузаріоз викликає гостре захворювання під назвою «п’яний хліб». Зерно стає отруйним, борошно із такого зерна є токсичним, споживання його в їжу може викликати важке захворювання септичною ангіною, яке дуже небезпечне для здоров’я людини.

Для обмеження розвитку сажкових захворювань і фузаріозу колосу  в посівах зернових культур застосовують основний метод боротьби з сажковими хворобами і фузаріозом – протруювання насіння. З метою визначення протруйника насіннєвий матеріал повинен пройти лабораторну експертизу на визначення патогенів. Протруювання забезпечує знезараження від патогенів, які зберігаються у насінні, на його поверхні, захищає культуру від ураження хворобами як в осінні, так й у ранньовесняні фази її росту, забезпечує менше ураження рослин у пізніші фази. Більшість сучасних протруйників досить ефективно контролюють сажкові хвороби. Проводити протруювання можливо як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою в залежності від виявленого патогену. Системні протруйники необхідно використовувати за день, або в день сівби.

Для протруювання насіння необхідно підбирати препарати з відповідним спектром дії, керуючись «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Фузаріоз колосу

Проти фузаріозу колосу у фазі по­чат­ку цвітіння (по­ява пер­ших ви­ди­мих пи­ляків), а за по­тре­би – по­втор­но у фазі мо­лоч­ної стиг­лості зер­на за­сто­со­ву­ють один із ре­ко­мен­до­ва­них фун­гі­цидів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Триватиме незначне пошкодження гороху у фазу бутонізації-утворення бобів брухусом (гороховий зерноїд). ЕПШ імаго 2-3 екз. / 10 п.с. Також очікується відродження гусениць горохової плодожерки (ЕПШ 40 екз. метеликів / ловче коритце або 10% заселених бобів).

Розвиватимуться та шкодитимуть горохова попелиця (ЕПШ 250-300 екз. / 10 п.с.), трипси (ЕПШ 1 екз. імаго / 2 квітки або 2 личинки / 1 квітку). Хімічні обробки з обмеження чисельності брухуса на посівах гороху необхідно проводити до та після цвітіння культури дозволеними препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

За температури повітря +24...+28°С та дощової погоди (вологість повітря 90%) горох уражуватимуть такі хвороби: аскохітоз, іржа, пероноспороз, кореневі гнилі.

Озимому ріпаку в фазу дозрівання стручків завдаватимуть шкоди: гусениці капустяного та ріпного біланів І покоління (ЕПШ 2 екз. / 1 рос.), насіннєвий прихованохоботники (ЕПШ 4 жуки / 25 рос.), ріпаковий стручковий комарик (капустяна галиця), (капустяна попелиця (ЕПШ 2 колонії / 1 кв. м), ріпаковий листоїд (1 екз. / 1 рос.). При перевищені ЕПШ необхідно проводити захисні обробки посівів проти комплексу шкідників дозволеними препаратами.

Гусениця капустяного білана

При подальшому наростанні температур, наявності крапельної вологи та частих дощів можливе розповсюдження таких хвороб на озимому ріпаку як-от фомоз, пероноспороз, циліндроспоріоз, борошниста роса, сіра гниль, склеротініоз.

Кореневу систему просапних культур (соняшник, кукурудза) пошкоджуватимуть дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих хрущів, а також гусениці озимої та дикої совок. Стебла і листки об’їдатимуть довгоносики (південний сірий, зелений листковий, піщаний, кукурудзяний та широкогрудий мідляки, чорниші, гусениці лучного метелика, бавовникової совки, геліхризові попелиці, осередково по краю поля жук-кравчик). За виявлення двох і більше довгоносиків та мідляків на 1 кв. м. та 20% заселених рослин попелицями посіви доцільно обробити одним із рекомендованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» препаратів.

За теплої, вологої погоди очікується ураження посівів соняшнику пероноспорозом. Рослини, які хворіють на початку вегетації відстають у рості та формують дрібні листочки з характерним нальотом, переважно з нижньої сторони листка. Ймовірне ураження рослин альтернаріозом, фомозом, фомопсисом, іржею.

Пероноспороз соняшнику  

Триватиме масове відродження личинок колорадського жука та пошкодження ними картоплі, томатів та баклажан. При перевищенні ЕПШ (у фазу бутонізації - цвітіння за масової появи личинок І-ІІ віків при чисельності 10-20 екз. / 1 рос. при 8-10% заселених рослин) слід провести захисний обробіток рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» інсектицидами.

На капусті найбільшої шкоди завдаватимуть капустяні попелиці, капустянка (вовчок), гусениці І покоління капустяного білана, молі, листогризучих совок (капустяна, городня, совка-гамма), капустяна муха, капустяний клоп, прихованохоботники,  хрестоцвіті блішки (за сухої жаркої погоди). Хімічний захист на капусті у фазу формування головки проводять при чисельності блішок 10 екз. при 25% заселених рослин; капустяної совки – 5 гусениці / 1 рос. при 6-8% заселених рослин; капустяної попелиці у разі заселення 5-10% рослин, капустяного і ріпного біланів – 3-5 гусениць / 1 рос. або заселення гусеницями 10% рослин.

Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха (ЕПШ 3-4 яєць мухи / 10% заселених рослин). Сприятливі агрокліматичні умови (помірно тепла погода з високою вологістю повітря) сприятимуть ураженню цибулі та часнику пероноспорозом. 

В плодових насадженнях відбуватиметься заляльковування гусениць та початок льоту метеликів кільчастого й непарного шовкопрядів, яблуневої молі.

Гусениця яблуневої плодожерки

За теплої, сухої, безвітряної погоди триватиме літ метеликів, яйцекладка та відродження гусениць I покоління яблуневої плодожерки і пошкодження ними плодів; листя плодових дерев пошкоджуватимуть попелиці, листокрутки, медяниці, кліщі, щитівки, несправжні щитівки. Відбуватиметься яйцекладка та відродження личинок вишневої мухи, які завдаватимуть значної шкоди плодам вишні та черешні.

За прохолодної дощової погоди та температури повітря +18…+25 °С в яблуневих і грушевих насадженнях слід очікувати розвиток парші, ураження яблуні борошнистою росою.

Насадження  кісточкових дерев потерпатимуть від моніліозу, кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика. До причин появи кучерявості листків, перш за все, належить недостатність заходів профілактичної обробки і слабкість імунної системи рослини. Серед факторів, які сприяють поширенню курчавості – різкі перепади температур, підвищена вологість повітря та знижені температури.

Кучерявість листя персика

Протягом червня виноградні насадження пошкоджуватимуть гусениці І генерації гронової листокрутки, очікується їх заляльковування, а в кінці ІІ – на початку ІІІ декади червня відродження метеликів нової генерації. Погодні умови спричинили розтягнутий літ метеликів та відродження гусениць, тому заходи щодо обмеження чисельності гусениць слід проводити інсектицидами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Триватиме розвиток мілдью на виноградниках (температура повітря +18… +24˚С та наявність крапельно-рідинної вологи на поверхні листків). Інтенсивного ураження оїдіумом слід очікувати при температурі повітря +25... +30˚С.

Саранові (італійський прус, нестадні кобилки). Триватиме відродження личинок саранових і заселення в першу чергу неорних земель, ділянок обабіч доріг, лісосмуг, а в подальшому, при нестачі кормової бази, шкідники переселятимуться на сільськогосподарські угіддя. ЕПШ 2-5 екз. / 1 кв. м італійського пруса, нестадних кобилок 5-10 екз. / 1 кв. м. При перевищені ЕПШ посіви та інші угіддя захищають дозволенними препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Кращий ефект спостерігається від обробок баковими сумішами (40% піретроїдними, 60% фосфорорганічними препаратами). Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах. Основну масу личинок саранових слід ліквідувати у ІІІ-ІV віці, до окрилення саранчуків.

Італійський прус

Триватиме відродження гусениць лучного метелика І покоління, можливе формування осередків з підвищеною чисельністю (за температури повітря +22 …+25 °С, наявності дощів і достатньої кормової бази - квітучих рослин під час льоту та відкладання яєць) на неорних землях, посівах багаторічних трав, просапних культур.

Початок льоту стеблового (кукурудзяного) метелика очікується у фазу викидання волоті, а наприкінці місяця – відродження гусениць. За умов теплого, вологого літа очікується масовий розвиток і шкодочинність метелика.

З першої декади червня очікується: яйцекладка та відродження гусениць совки - гамми, бавовникової, городньої, капустяної совок; триватиме літ метеликів та яйцекладка озимої совки, а в третій декаді – відродження гусениць.

Початок відродження личинок І покоління американського білого метелика очікується на кінець травня – початок червня. Гусениці скелетують листя і обплітають їх павутиною. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда з гусеницями, накладають ловильні пояси, при необхідності застосовують хімічні заходи. В V-VI віці гусениці розповзаються по деревам, а до IV живуть в гніздах спільно, тому необхідно знищити їх до розповзання.

Гусениці американського білого метелика

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ, суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами та лише препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».