Як захистити свої права на автозаправній станції, якщо вони порушені.
Більшість наших громадян є власниками транспортних засобів і тому регулярно користуються послугамиавтозаправних станцій. Але мало хто з споживачів цих послуг знають про алгоритм поведінки та свої права у разі, якщо послуга надана неякісно і є сумніви в кількості отриманого бензину чи дизельного палива або є якісь інші питання. Тому подальша інформація буде корисною саме для цієї категорії споживачів.
Отже, наприклад, водій авто замовляє палива на 400 грн., а після заправки побачив, що йому залили бензин на суму 400 грн. 29 коп. Відразу виникає питання - це якийсь хитрий обман на користь АЗС, несправність колонки, або просто застосування маркетингових ходів?
Пояснення цієї ситуації зовсім інше. Це наслідок однієї з особливостей торгівлі рідким паливом. Справа в тому, що паливороздавальна колонка може наливати замовлене паливо з кратністю до 10 мл, а ціни на АЗС вказані з точністю до копійки.
Тому, коли автовласник замовляє бензин на округлену суму і виникає ця різниця - неможливо залити бензин рівно на 400 гривень при вартості літра пального А-95 29,47 грн. Можна відпустити бензин на 399,90 грн., або на 400,20 грн. При цьому, якщо сума менше, ніж 400 гривень - оператор зобов'язаний дати здачу, якщо більше - водієві доведеться доплатити решту суми, зазначеної в касовому чеці.
Щодо кількості відпущеного пального, то слід розуміти, що практично кожна АЗС оснащена паливороздавальними колонками, які представляють собою багатофункціональний заправний комплекс, обладнаний вимірювачем обсягу (так званим об'ємометром), за допомогою якого наливається паливо. Всі об'ємометри в обов'язковому порядку перевіряються спеціалізованими акредитованими організаціями, мають відповідну документацію і опломбовуються спеціальними пломбами з відбитками повірочного тавра. Ніхто зі співробітників АЗС не може впливати на ці прилади.
Стосовно віку АЗС, то зараз вкрай рідко зустрічаються паливороздавальні колонки, де обсяг залитого палива показує стрілка. Тут може бути похибка в показаннях стрілочного механізму, але не самого об'ємометра: він «наллє» водієві рівно стільки палива, скільки той замовив.
Однак, якщо у Вас все ж таки є підозри, що Вам «недолили» палива, то це питання можна з’ясувати за допомогою еталонних мірників, якими повинні бути укомплектовані АЗС.
Мірник - це спеціальна ємність для нафтопродуктів з вимірювальною шкалою об’ємом від 10 до 50 л (10л, 20л, 50л). Номінальна місткість еталонних мірників залежить від продуктивності паливороздавальних колонок.
Необхідно попросити співробітника АЗС налити палива в «мірник». Персонал будь-якої бензоколонки зобов'язаний надати його на першу вимогу споживача. При цьому у відборі проб палива в мірник є свій регламент - спочатку мірник потрібно змочити невеликою кількістю бензину, потім це паливо вилити і лише після цього залити повноцінну пробу. Персонал АЗС цей порядок повинен знати.
Як законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки паливо роздавальні колонки та еталонні мірники підлягають періодичній повірці відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а саме: паливороздавальні колонки - щорічно, мірники- кожні 1,5 року.
У разі, якщо у Вас - як споживача - є певні претензії до якості послуг, що були Вам надані на автозаправній станції, і Ви не взмозі вирішити їх самостійно, Ви маєте право звернутись до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за захистом своїх прав.
Усі права на матеріали, що розміщено на даному сайті, охороняються відповідно до чинного законодавства України.
При будь-якому використанні матеріалів сайту, гіперпосилання на http://odesa.consumer.gov.ua/ обов'язкове!