02 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі — Закон). Реалізація цього Закону є важливою передумовою для забезпечення в державі обов’язкового обліку тепла та води, й ефективним інструментом для контролю за якісним запровадження заходів з енергозбереження та енергомодернізації в багатоквартирних будинках.

   Цей Закон визначає засади забезпечення комерційного, у т.ч. розподільного, обліку послуг із постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

   Для чого потрібен облік теплової енергії та водопостачання?

   Завдяки забезпеченню обліку тепла, гарячої та холодної води, споживачами сплачуватимуться кошти за фактично спожиті послуги, тобто лише за те, що ними було використано. Це дозволить не тільки об’єктивно здійснити розрахунок послуг, які спожито, та правильно визначити за них оплату, а й розпочати ефективний процес досягнення економії, в умовах постійного зростання цін на енергоресурси в державі. Законом визначено два основні способи обліку теплової енергії та водопостачання:

1. За допомогою вузла комерційного обліку (для обліку всієї кількостітеплової енергії та водопостачання, які споживаються будівлями).
2. За допомогою вузла розподільного обліку (для індивідуального обліку споживання теплової енергії та водопостачання в будівлях, де налічуються два та більше споживачів).

   Яким чином відбуватиметься процедура оснащення вузлами обліку будівель та приміщень?

   У п. 2 р. IV Закону йдеться про те, що оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були обладнані такими вузлами обліку або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності Законом вийшли з ладу, зобов’язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж у строк:

• теплової енергії — протягом року з дня набрання чинності Законом (тобто до 02 серпня 2018 року);
• гарячої та питної води для нежитлових будівель — протягом 1 року (до 02 серпня 2018 року), а для житлових будівель — протягом 2-х років із дня набрання чинності Законом (до 02 серпня 2019 року).

   Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону, заборонено приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг.