Міжнародна торгівля зерном передбачає не лише дотримання вимог до якості продукції, а й виконання фітосанітарних вимог країни призначення. Для експортерів Одеської області, яка є одним із важливих регіонів України з експорту зернових та олійних культур, належна підготовка вантажу має особливе значення.
Фітосанітарний сертифікат – офіційний документ, який засвідчує, що вантаж із рослинами, продуктами рослинного походження або іншими об’єктами регулювання відповідає фітосанітарним вимогам держави-імпортера. В Україні його видачу здійснює Держпродспоживслужба в межах установлених повноважень.
Водночас навіть за належної якості зерна помилки під час підготовки експортної партії можуть призвести до додаткових перевірок, затримок оформлення документів або необхідності виконання додаткових фітосанітарних заходів.
На що варто звернути увагу експортерам, щоб мінімізувати такі ризики?
Помилка № 1. Не перевіряти фітосанітарні вимоги країни призначення заздалегідь
Одна з найпоширеніших проблем – підготовка вантажу без попереднього з’ясування вимог країни, до якої планується експорт.
Фітосанітарні умови можуть відрізнятися залежно від країни-імпортера, виду продукції, її походження та призначення. Окремі держави встановлюють спеціальні вимоги щодо відсутності конкретних шкідливих організмів, проведення лабораторних досліджень, знезараження або внесення додаткових декларацій до фітосанітарного сертифіката.
Наприклад, для експорту української пшениці до Індонезії з 1 червня 2026 року запроваджено оновлені фітосанітарні вимоги, які передбачають спеціальні умови оформлення супровідного сертифіката.
Як уникнути помилки?
- Заздалегідь з’ясувати чинні фітосанітарні вимоги країни призначення.
- Перевірити, чи передбачені додаткові декларації, лабораторні дослідження або знезараження.
- Уточнити, чи поширюються на відповідну культуру спеціальні протоколи між Україною та країною-імпортером.
- За необхідності звернутися до державного фітосанітарного інспектора для уточнення процедури оформлення.
Важливо пам’ятати: вимоги до пшениці не обов’язково збігаються з вимогами до ячменю, кукурудзи, гороху чи іншої рослинної продукції.
Помилка № 2. Недостатньо уваги приділяти фітосанітарному стану зерна
Зовнішній вигляд зерна не завжди дає змогу визначити наявність шкідливих організмів.
У зерновій продукції можуть виявлятися насіння бур’янів, комахи-шкідники, кліщі, а також ознаки ураження, які потребують додаткового дослідження. Водночас конкретні вимоги щодо наявності або відсутності певних організмів визначаються фітосанітарними правилами країни призначення. Тому підготовка експортної партії повинна передбачати належний контроль її фітосанітарного стану та, коли це необхідно, проведення фітосанітарної експертизи.
Як уникнути помилки?
- Забезпечити належний стан зерна під час збирання, очищення та зберігання.
- Не допускати забруднення партії насінням бур’янів та сторонніми рослинними домішками.
- Підтримувати чистоту складських приміщень і обладнання.
- Завчасно узгоджувати необхідність відбору зразків та проведення лабораторних досліджень.
- У разі виявлення підозрілих організмів або ознак ураження з’ясувати їхню природу та визначити подальші дії відповідно до встановлених процедур.
Своєчасне виявлення фітосанітарних проблем дає змогу оцінити ризики до відправлення вантажу.
Помилка № 3. Відкладати звернення щодо фітосанітарних процедур до останнього моменту
Підготовка експортної партії потребує узгодження низки організаційних питань. Зокрема, необхідно врахувати строки подання документів, проведення огляду, відбору зразків та отримання результатів фітосанітарної експертизи, якщо вона передбачена.
Якщо експортер звертається лише безпосередньо перед завантаженням або відправленням вантажу, будь-яка додаткова процедура може вплинути на заплановані строки поставки.
Порядок проведення фітосанітарних процедур і подання документів визначається законодавством України у сфері карантину рослин. Зокрема, відповідні процедури регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 та іншими чинними нормативно-правовими актами.
Як уникнути помилки?
- Планувати оформлення фітосанітарних документів завчасно.
- Уточнювати перелік документів, необхідних для конкретної експортної операції.
- Враховувати час, необхідний для проведення огляду та лабораторних досліджень.
- Завчасно погоджувати організаційні питання з відповідним територіальним органом Держпродспоживслужби.
Такий підхід допомагає зменшити ризик непередбачених затримок під час підготовки вантажу до експорту.
Помилка № 4. Не перевіряти правильність документів та відомостей про вантаж
Під час оформлення фітосанітарного сертифіката важливе значення має правильність відомостей, які стосуються експортної партії.
Розбіжності в інформації про продукцію, її походження, кількість, пакування, одержувача або транспортні дані можуть потребувати уточнення та виправлення документів. Особливої уваги потребують випадки, коли країна призначення встановлює спеціальні вимоги до додаткової декларації, реєстраційних даних експортера або ідентифікації виробничого чи складського об’єкта.
Наприклад, спеціальні вимоги до експорту пшениці до Індонезії передбачають внесення визначених відомостей до графи додаткової декларації фітосанітарного сертифіката.
Як уникнути помилки?
Перед поданням документів необхідно:
- Перевірити правильність відомостей про експортера та одержувача.
- Переконатися, що назва продукції та інші характеристики вантажу зазначені коректно.
- Перевірити відповідність документів фактичним даним про партію.
- Уточнити вимоги до заповнення додаткової декларації, якщо вона необхідна.
- Підготувати документи, передбачені для відповідної процедури.
Особливу увагу варто приділяти спеціальним вимогам країни-імпортера, оскільки стандартного оформлення сертифіката може бути недостатньо для окремих напрямків експорту.
Помилка № 5. Не забезпечувати належні умови зберігання та підготовки зерна
Фітосанітарна безпека експортної партії формується не лише під час остаточного огляду, а на всіх етапах – від вирощування культури до завантаження продукції на транспорт.
Порушення умов зберігання, забруднення зерна, недостатнє очищення обладнання або змішування партій можуть створювати додаткові фітосанітарні ризики. Тому важливо приділяти увагу стану складських приміщень, зерноочисного обладнання, транспортних засобів і місць завантаження.
Як уникнути помилки?
- Підтримувати належний санітарний і технічний стан складських приміщень.
- Регулярно очищати обладнання та транспортні засоби від залишків зерна й рослинних домішок.
- Запобігати забрудненню підготовленої продукції.
- Забезпечувати належне розділення партій відповідно до організації виробничого процесу.
- У разі виявлення шкідників або ознак зараження своєчасно вживати відповідних заходів.
Комплексний підхід до підготовки зерна сприяє збереженню його фітосанітарного стану та зменшує ймовірність виникнення проблем під час оформлення експортних документів.
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області рекомендує суб’єктам господарювання завчасно ознайомлюватися з фітосанітарними вимогами країн призначення та планувати проведення необхідних процедур до відправлення вантажу.
З інформацією щодо підготовки продукції рослинного походження до експорту з урахуванням фітосанітарних вимог можна ознайомитися в матеріалі Порядок підготовки продукції рослинного походження до експорту з урахуванням фітосанітарних вимог.
