Через брак часу та постійну зайнятість українці поступово переходять на швидке харчування, і, замість шкідливих фаст-фудів, у якості перекусів обирають здорові снеки. Завдяки світовим трендам здорового харчування, споживання снеків поступово збільшується, відповідно, зростають продажі горіхів і сухофруктів. До вибору складових злакових батончиків або мюслів необхідно підходити виважено, адже існує чимала загроза їх забруднення шкідниками. Найпоширеніші шкідники сухофруктів – це вогнівки: південна комірна, сухофруктова і зернова, а також суринамський борошноїд.
Не варто недооцінювати шкоду, яку завдають шкідники сухофруктів. Для збереження продукції в придатному до споживання стані необхідно проводити заходи боротьби зі шкідниками. До основних заходів боротьби належать профілактичні заходи, термообробка, охолодження, дезінсекція, фумігація та зберігання сировини у вакуумному пакуванні. Найбільш ефективним методом є газова обробка, тобто фумігація, яка дозволяє дієво боротися навіть із прихованими формами розвитку комах.
Розглянемо головних шкідників сухофруктів.
Південна комірна вогнівка (Plodia interpunctella Hb.) поширена повсюдно. Завдає шкоди не тільки сушеним овочам і фруктам, а й пошкоджує борошно, зерно, крупу, прянощі, бакалійні та кондитерські вироби.
Довжина тіла метелика становить 7-9 мм, розмах крил – 13-20 мм. Метелик вирізняється характерним малюнком. Передні крила біля основи на 1/3 білувато-жовті, а далі до вершини – іржаво-охристі з домішкою бурого кольору й двома свинцево-сірими поперечними перев’язами. Задні крила сірувато-білі з коричнюватим зовнішнім краєм. Одне покоління розвивається за температури +20 °С в середньому 62 доби, при температурі +25 °С – 33 доби, +30 °С – 30 діб. Оптимальна температура для розвитку становить +28… +32 °С. Нижній температурний поріг розвитку становить +14 °С. Не витримує низьких температур.
Личинка південної комірної вогнівки на сушених ягодах годжі
Сухофруктова вогнівка (Ephestia cautella Wlk.)
Особливу шкоду наносять продуктам не імаго (доросла особина), а личинки.
Личинка сухофруктової вогнівки
Вони значно псують різні горіхи, сухофрукти, зерно та інші запаси рослинного походження. Метелик має довжину тіла 8-10 мм, розмах крил від 15 до 22 мм. Очі чорного кольору з жирним блиском, вусики жовтувато або темно-сірі, можливий слабкий золотистий блиск. Голова має темно-сіре забарвлення зі світлими та бурими вкрапленнями. Крила темно-сірі або сіро-охристі, з сірувато-білими крапками.
Для розвитку сухофруктової вогнівки оптимальною є температура +28… +32 °С. Відносна вологість близько 60%. Відкладання яєць відбувається на будь-яких поверхнях в приміщенні. Розвиток личинок відбувається з липня по квітень.
Зернова вогнівка (Ephestia elutella Hb.)
Метелик завдовжки 6-8 мм та розмахом крил 12-17 мм. Передні крила мають сіро-попелясте забарвлення з світлішими або темнішими чешуйками, іноді досягають іржаво-червоного відтінку до вершини. Задні крила мають світло-сірий або брудно-сірий колір.
За температури +23… +25 °С розвиток яйця становить 3-5 днів, а при зниженні температури до +13 °С – 15-17 днів. Повний цикл перетворення залежно від температури відбувається за 44-90 днів. Старші личинки, що зимують, досить стійкі до холоду, адже витримують температуру – 12 °С 25-30 днів. Харчуються личинки борошном, крупами, запасами зерна, насінням соняшника, сухофруктами, какао бобами, шоколадом, табаком та кавою.
Суринамський борошноїд (Oryzaephilus surinamensis)
Жук завдовжки 1,8-3,5 мм, колір – від жовтого до чорно-бурого, передньогруди відділені від черевця перетяжкою, на боках передньоспинки є по шість зубчиків; самці відрізняються від самок наявністю зубця на нижньому боці стегна задніх ніг. Яйце розміром 0,8-0,9 мм, видовженоовальне, біле. Личинка до 4 мм, з трьома парами ніг жовтого кольору, голова жовтувато-коричнева, на спинному боці трьох грудних сегментів — по парі коричневих плям. Лялечка – 2,5 – 3,4 мм, жовтувата, з приплюснутим тілом і шпичакоподібними виростами по боках.
Зимують жуки у складських приміщеннях або під корою дерев. Починають активно живитися за температури понад +14 °С. Самки відкладають яйця купками по 20-30 шт. на мішки, у щілини колод та інші затишні місця. Одна самка впродовж життя може відкласти до 600 яєць, у середньому 285-300. Жуки живуть до трьох років. Ембріональний розвиток триває 10-12 діб. Личинки хижачать, знищуючи інших комірних шкідників у стадіях яйця, личинки та лялечки. Жуки можуть тривалий час існувати без їжі: від 44 діб за температури +25… +27 °С до 72 діб при +12… +14 °С. Розвиток одного покоління залежно від температурних умов триває від 22 діб за температури +27,2 °С до 240 діб при +18 °С. За температури нижче +16 °С не розвивається.
Упродовж року в південних районах буває до п’яти поколінь, в опалюваних приміщеннях – до семи. Живе у зерносховищах, на кондитерських і макаронних фабриках, у магазинах, на млинах, круп’яних і комбікормових підприємствах. Жук досить холодостійкий. При 0 °С він живе 22 доби, при – 5 °С – 13 діб. Добре витримує і високі температури, однак при +50 °С шкідник гине в усіх стадіях за 40 хв., при +55 °С – за 10 хв. Пошкоджує зародки насіння злакових культур, соняшнику, а також борошно, кондитерські вироби та сухофрукти.
Фітосанітарні заходи
При надходженні сухофруктів до України проводиться інспектування огляд з відбором проб для проведенням фітосанітарної експертизи.