В липні прогнозується окрилення личинок клопа шкідливої черепашки та триватиме пошкодження посівів озимих і ярих колосових культур личинками старших віків та імаго нового покоління. Шкідники, які не набрали необхідну для доброї перезимівлі вагу, будуть дохарчовуватися на полях з зеленою рослинністю. З кінця місяця почнеться переліт клопів нового покоління до місць зимівлі. Економічний поріг шкодочинності (далі – ЕПШ) складає 1-2 екз. / 1 м² на цінних посівах та 4-6 екз. / 1 м² на рядових посівах у фазу молочно-воскової стиглості.
Посівам зернових колосових культур завдаватимуть подальшої шкоди хлібні жуки та хлібний турун, які пошкоджують зерно, вибивають з колосу непошкоджене зерно і погіршують його якість. Триватиме яйцекладка хлібних жуків та очікується відродження личинок, розвиток яких буде проходити в ґрунті 22-23 місяці. За температури вище +35 °С та засухи імаго хлібного туруна переповзають до лісосмуг, в скирти, у тріщини в ґрунті на глибину до 20-30 см і впадають у літню діапаузу. ЕПШ жуків у фазу молочно-воскової стиглості – 3-5 ж / 1 м².
За оптимальних погодних умов (висока вологість повітря та тепла погода), на зернових колосових культурах можливий розвиток хвороб колосу, як-от фузаріоз колосу, оливкова пліснява, альтернаріоз, летюча та тверда сажки. Розповсюдженню хвороб сприяє неякісно протруєне насіння. Втрати врожаю від цих хвороб можуть сягати 5-10%. Захисні обробки необхідно проводити дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр).
На посівах соняшника триватиме пошкодження листків та кошиків геліхризовими попелицями, гусеницями бавовникової совки, совки-гамми, соняшниковим вусачем, жуками чорнишів і коваликів, довгоносиками, листогризучими клопами, очікується відродження гусениць соняшникової вогнівки. ЕПШ геліхризової попелиці 20 % заселених рослин із 100 оглянутих.
За сприятливих кліматичних умов (при підвищеній температурі повітря та високій вологості) можливе ураження рослин соняшнику хворобами: фомозом, фомопсисом, альтернаріозом, пероноспорозом, іржею, білою та сірою гнилями.
Гусениці лучного метелика І покоління продовжуватимуть пошкодження листків та генеративних органів рослин, на посівах просапних культур, багаторічних трав та овочевих культур. Гусениці скелетують листя, залишаючи на них павутину, можуть з’їдати лист повністю, залишаючи лише грубі жилки і черешки. Також гризуть кошики соняшнику. В І-ІІ декаді липня очікується літ імаго лучного метелика ІІ покоління, відкладання яєць шкідником, а в кінці III декади липня – відродження гусениць ІІ покоління. За дощової погоди, температури повітря +22 …+25 °С і наявності квітучих рослин під час льоту метеликів та відкладання яєць, можливе формування осередків підвищеної чисельності гусениць IІ покоління у посівах багаторічних трав, овочів, просапних культур. ЕПШ лучного метелика у фазу викидання волоті кукурудзи – 15-20 гус. / 1 м², на соняшнику, впродовж вегетації – 8-10 гус. / 1 м². При перевищенні ЕПШ посіви доцільно обробити препаратами згідно з Реєстром.
Стебловий (кукурудзяний) метелик
Триватиме літ метеликів І покоління та відродження гусениць на посівах кукурудзи, проса, сорго. Тривала посуха сприятиме обмеженню чисельності та шкодочинності стеблового метелика. За теплої вологої погоди літа очікується масовий розвиток шкідника, в першу чергу на посівах зернової кукурудзи.
Основним заходом регулювання чисельності шкідника залишається подрібнення та заорювання післязбиральних решток та випуск трихограми. Обприскування посівів інсектицидами проводять за наявності понад 18% рослин з яйцекладками, або 1-2 гус. / 1 рослину.
Вологе, тепле літо сприятиме подальшому розвитку та пошкодженню кукурудзи злаковими попелицями.
Бавовникова совка
Очікується літ метеликів, яйцекладка та відбуватиметься відродження гусениць ІІ покоління. За умов помірного зростання температур, оптимального зволоження повітря та наявності нектароносів у період льоту метеликів, слід очікувати потенційну загрозу розвитку бавовникової совки та підвищення її шкодочинності, особливо на качанах кукурудзи, кошиках соняшнику і томатах.
В основному гусінь бавовникової совки живиться репродуктивними органами рослин, на соняшнику живляться як на листі, скелетуючи їх, так і на кошиках. Особливо небезпечні ушкодження качанів кукурудзи на початку цвітіння гусеницями старших віків, що може привести до формування неповних качанів. Найбільша шкідливість гусениць бавовняної совки відзначається під час наливу зерна в качані. Пошкоджені совкою рослини можуть уражуватися хворобами: пухирчатою сажкою і фузаріозом качанів.
ЕПШ листогризучих совок впродовж вегетації 5-10 гус. / 1 м². При надпороговій чисельності доцільно випускати трихограму або обробити посіви препаратами, що рекомендовані Реєстром.
За високої температури та оптимальної вологості повітря ймовірно ураження кукурудзи фузаріозом качанів, летючою та пухирчатою сажками. Стримує розвиток хвороби: дотримання сівозміни, якісне протруєння насіння, вирощування стійких сортів та гібридів.
На пізніх сортах картоплі, томатах та баклажанах продовжуватиметься пошкодження личинками та імаго літньої генерації колорадського жука. Значна частина жуків нового покоління в поточному році не відкладає яєць, а йде у ґрунт на зимівлю. Чисельність жуків в липні порівняно із чисельністю в червні буде значно нижчою, через те що бадилля картоплі засихає, тому шкідник переходить на томати, баклажани та пасльонові бур’яни. ЕПШ колорадського жука в період цвітіння пізніх сортів становить 20-30 екз. / 1 рослину, при 8-10 % заселених рослин.
На середніх та пізніх сортах посадок капусти триватиме літ метеликів та пошкодження рослин гусеницями капустяного білана та капустяної совки ІІ покоління, білокрилками, капустяною попелицею, міллю, хрестоцвітими клопами та капустянкою (вовчок).
ЕПШ капустяної совки – 5 гус. / 1 рослину за 5% заселення; капустяних попелиць – 5-10 % заселених рослин; хрестоцвітих клопів – 2 екз. / 1 рослину; капустяної молі – 2-5 гус. / 1 рослину при 10% заселених рослин у фазу утворення качана; капустяного білана – 3-5 гус. / 1 рослину при 25% заселених рослин у фазу утворення качана.
На томатах та картоплі триватиме ураження рослин фітофторозом, спочатку симптоми будуть помітні на листках, а пізніше і на плодах.
Томати можуть уражуватися також верхівковою гниллю плодів. У томатів відкритого ґрунту, хвороба найчастіше виникає через високий рівень кислотності та засоленості ґрунтів. Досить часто верхівкова гниль плодів з’являється унаслідок недостатнього рівня вологи ґрунту. Уражуються зелені та достигаючі плоди. Найхарактернішим проявом верхівкової гнилі є утворення на верхівці плода бурих, плоских, концентричних, трохи вдавлених плям. Уражена тканина під епідермісом розм’якшується і загниває. Такі плоди до моменту достигання обпадають і мають неякісне насіння.
На плодових багаторічних насадженнях очікується пошкодження плодів гусеницями ІІ покоління яблуневої плодожерки. Інсектициди застосовують у період масового відродження гусениць або відлову на феромонну пастку 3 метеликів за 7 днів.
Очікується літ та відродження гусениць ІІ покоління яблуневої молі, триватиме пошкодження листків зеленою яблуневою попелицею (ЕПШ – 10-15% заселених листків).
За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях розвиватиметься парша, в кісточкових − моніліальний опік, кокомікоз, клястеріоспоріоз, кучерявість листків персика. Температура повітря +18… +25 °С та високе насичення повітря вологою сприятимуть ураженню яблунь борошнистою росою.
У III декаді червня відмічено розвиток та поширення марокканської сарани та італійського пруса на території Бериславського району Херсонської області. Необхідно провести обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель, пасовищ на виявлення та недопущення поширення осередків з надпороговою чисельністю марокканської сарани або італійського пруса.
За сухої, спекотної погоди можливе осередкове збільшення чисельності саранових (італійський прус, нестадні кобилки) на неорних землях, узбіччях доріг. ЕПШ – 2-5 екз. / 1 м² італійського пруса та інших стадних видів саранових, нестадних кобилок – 10-15 екз. / 1 м². При нестачі кормової бази шкідники переселятимуться в крайові смуги сільськогосподарських культур, що межують з неорними землями, узбіччями доріг. Посіви та інші угіддя захищають дозволеними препаратами згідно з Реєстром. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах. Основну масу личинок саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку ІІІ-ІV віків, до окрилення саранчуків завершити хімічні заходи.
У липні триватиме пошкодження багаторічних насаджень гусеницями старших віків І покоління американського білого метелика, в подальшому очікується їх заляльковування та з ІІ-ІІІ декади липня прогнозується літ метеликів ІІ покоління. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда, при необхідності застосовують хімічні заходи.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.