На зернових колосових культурах в теплі, сонячні дні спостерігається заселення крайових смуг посівів, переважно від лісосмуг (місць зимівлі), хлібними клопами (імаго клопом шкідливою черепашкою та елією гостроголовою). Масовий переліт розпочинається при встановленні середньодобової температури повітря +12…+13°C, а денної – +18…+20°С, що збігається приблизно з кінцем кущіння – початком трубкування у озимих культур. У прохолодні дні після перельоту клопи ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння або в ґрунт. Самці пробуджуються і вилітають на 5-7 днів раніше за самиць. Самиці перелітають пізніше, після чого розпочинається спарювання та відкладання яєць. Яйцекладка триває близько місяця. Загальна кількість яєць, яку відкладає одна самиця становить від 50 до 400 штук. Яйця відкладають у два ряди на листках або стеблах колосових, найчастіше по 7 шт. у кожному.
В місці уколу імаго клопа-черепашки утворюється перетяжка, пошкоджені стебла не колосяться і поступово відмирають. При уколі у стрижень колоса, який розміщений у пазусі листка, вище від місця уколу виникає білоколосість – колос стає білим, знебарвленим та недорозвиненим. Яйцекладка шкідника проходитиме в ІІ декаді травня, а відродження личинок прогнозується в середині ІІІ декади травня.
Заходи щодо обмеження чисельності і шкодочинності імаго клопа-черепашки проводять при перевищенні економічного порогу шкодочинності (далі – ЕПШ) – проти клопів, що перезимували, при їх чисельності 2-4 ос. / 1 м², за посухи – 1-2 екз. / 1 м². При надпороговій чисельності необхідно планувати обробки насамперед крайових смуг шириною 50-100м інсектицидами, які рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Обробка в цей період буде ефективна також проти злакових п’явиць, злакових попелиць, хлібних блішок, пшеничних трипсів, хлібних пильщиків.
Також спостерігається заселення і пошкодження зернових культур червоногрудою (звичайною) та синьою п’явицями, злаковими попелицями, пшеничними трипсами, цикадками (шестикрапкова, смугаста), смугастими хлібними блішками, проходить літ хлібних пильщиків (чорний, звичайний хлібний) та злакових мух.
Червоногруда п’явиця пошкоджує ячмінь, тверду пшеницю, овес, кукурудзу і просо. Шкодять як жуки, так і личинки. Жуки вигризають на листках наскрізні отвори, а личинки об’їдають епідерміс. Пошкоджені листки стають прозорими і відмирають.
Злакові попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості (вірус жовтої карликовості ячменю). Попелиці висмоктують сік з надземних органів, внаслідок чого рослини знебарвлюються, листки жовтіють або червоніють, їх краї скручуються. При масовому заселенні в період виходу в трубку рослини можуть загинути. В уражених рослин збільшується кількість порожніх колосків, вага соломи зменшується, дуже часто не відбувається виколошування. За теплої сухої погоди злакові попелиці розмножуються в масовій кількості.
Імаго пшеничного трипса завдає найбільшої шкоди зерновим, особливо пшениці, у фазу прапорцевого листка – колосіння. Пошкодження прапорцевого листка у основі призводить до скручування та ускладнення виходу колосу, викликаючи часткову білоколосість і щуплозерність. Личинки трипсів у фазу наливу зерна – молочної стиглості висмоктують сік із квіткових і зернових оболонок. Зерно формується щуплим, знижуються його маса та схожість. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода.
ЕПШ імаго червоногрудої п’явиці в фазу виходу в трубку 10-15 екз. / 1 м², злакових попелиць – 10 екз. / 1 стебло при 50% заселеності рослин, імаго пшеничних трипсів у фазу колосіння – 50-100 екз. / 100 п.с., або 8-10 екз. на колос.
На ярому ячмені шкодять смугасті хлібні блішки, злакові п’явиці, злакові мухи, пшеничні трипси. На озимій пшениці, особливо після дощів та підвищеної вологості повітря спостерігається розповсюдження септоріозу, борошнистої роси, бурої листкової іржі, піренофорозу, а на озимому ячмені – темно-бурої та смугастої плямистості. При виявленні ознак цих захворювань, щоб запобігти їх масовому розповсюдженню застосовують фунгіциди згідно з Реєстром.
Усі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, котрі пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.