Захист картоплі як однієї з базових сільськогосподарських культур України вимагає суворого дотримання фітосанітарних норм через високі ризики ураження карантинними організмами. Серед найбільших загроз для пасльонових рослин та місць їх зберігання виділяється картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell.). Цей шкідник атакує не лише картоплю, а й томати, баклажани та перець. Головну небезпеку становлять личинки, які вигризають звивисті ходи в бульбах, пошкоджують стебла й листя. Продукція втрачає товарний вигляд, покривається темними отворами та залишками життєдіяльності шкідника, що запускає незворотні процеси гниття й робить її непридатною для реалізації чи подальшого використання.
Найвищий рівень загрози фіксується в південних регіонах країни з теплим кліматом, а також у закритих просторах – теплицях та овочесховищах із недостатньою вентиляцією. Поширення молі відбувається через заражений посадковий матеріал, тару, транспортні засоби та рослинні рештки. За умов підвищеної температури у складах шкідник здатний безперервно розмножуватися й давати кілька поколінь за рік. Це спричиняє стрімке інфікування всього об’єму зібраного врожаю та призводить до масштабних втрат.
Локалізація та ліквідація осередків зараження можлива лише за умови системного підходу на всіх етапах виробництва. У період вегетації аграріям необхідно застосовувати виключно здоровий насіннєвий матеріал, чітко дотримуватися сівозміни, вчасно підгортати кущі та ретельно знищувати пожнивні рештки. Етап зберігання вимагає обов’язкової попередньої дезінфекції складських приміщень, підтримання оптимального температурного режиму, регулярного моніторингу стану продукції та негайної утилізації пошкоджених бульб.
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області наголошує на критичній важливості посилення фітосанітарного контролю під час вирощування, транспортування та обігу продукції. Суворе дотримання вимог, регулярні обстеження складів та оперативне інформування державних фітосанітарних інспекторів про перші ознаки появи шкідника дозволяють вчасно локалізувати загрозу. Тільки скоординовані дії аграріїв, фермерів, власників овочесховищ та контролюючих органів здатні мінімізувати фінансові втрати та не допустити поширення картопляної молі в інші регіони.
