Погодні умови травня (прохолодна та дощова погода) стримували розселення і живлення клопів, що затримало період відкладання яєць самками та відродження личинок. В червні очікується масове відродження личинок клопа – шкідливої черепашки та живлення їх на колосі. При пошкодженні личинками зерна погіршується якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю. Для збереження посівних та технологічних якостей зерна високопродуктивні посіви озимої пшениці в фазу формування – молочної стиглості зерна за наявності двох і більше личинок на 1 м² у посівах сильних і цінних сортів, на решті посівів 4-6 лич. / 1 м², в насіннєвому ячмені 8-10 лич. / 1 м², застосовують рекомендовані інсектициди згідно з «Державним реєстром пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Кращий ефект спостерігається від наземних обробок (по технологічним коліям) баковими сумішами, коли близько 60% личинок знаходяться в ІІ-ІІІ віці.
У фазу наливу зерна відбудеться вихід з ґрунту та живлення на колосі жуків хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків (жук-кузька). Шкідники виїдатимуть зерно в період молочної і воскової стиглості та вибиватимуть стигле зерно з колосків, що призводить до втрат врожаю та збільшення падалиці. Захисні заходи боротьби з цими шкідниками проводять за наявності 3-5 ж. / 1 м².
Злакові п’явиці (звичайна червоногруда та синя). На початку І декади червня очікується масове відродження личинок та пошкодження ними листків. Заляльковування личинок відбуватиметься з ІІ декади червня, відродження імаго – в кінці ІІІ декади червня. Дорослі жуки виїдають у листках отвори, а личинки скелетують верхню тканину листка, залишаючи лише нижню шкірочку, яка згодом біліє. Хімічні засоби доцільно застосовувати лише в тому разі, якщо чисельність п’явиці перевищує економічні пороги шкодочинності, а саме жуків 40 – 50 екз. / 1 м² у фазу виходу в трубку (озима пшениця) і 10-15 екз. / 1 м² на ярому ячмені; личинок – 0,5-0,7 екз. / 1 стебло на озимій пшениці, 0,5 – 0,7 екз. / 1 стебло на ярому ячмені та вівсі.
Злакові попелиці. Продовжуватиметься заселення та пошкодження шкідниками озимих і ярих зернових культур. Рослини пшениці придатні для живлення і швидкого розвитку попелиць до настання фази молочно-воскової стиглості, тому масове розмноження комах можливе за часового збігу оптимальних метеорологічних умов і періоду виходу в трубку – настання молочної стиглості. У фазу формування та молочної стиглості зерна попелиці будуть найшкідливішими, виникатиме потреба захисту посівів. Економічний поріг шкодочинності (далі – ЕПШ) злакових попелиць складає 5-10 екз. / 1 стебло при 50% заселених стебел. При проведенні хімічних заходів щодо обмеження чисельності клопа – шкідливої черепашки необхідно використовувати системні інсектициди або суміші препаратів, щоб знешкодити підвищену чисельність злакових попелиць.
Пшеничний трипс. Продовжуватимуть наносити шкоду личинки шкідника, які спочатку висмоктують сік з колоскових лусочок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані. В результаті знижується маса і якість зерна, а загальні втрати можуть сягати 20% можливого врожаю. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода. ЕПШ імаго у фазу трубкування – колосіння – 50-100 екз. / 100 помахів сачком, або 8-10 екз. / 1 колос, у фазу наливу зерна личинок – 20-30 екз. / 1 колос.
Хлібні пильщики. Буде проходити відродження личинок шкідника та пошкодження ними стебел зернових колосових культур. Личинка розвивається в стеблі, що викликає зниження якості і маси зерна. ЕПШ імаго в фазу виходу в трубку – колосіння складає 4 екз. / 1 м².
Ярим зерновим культурам також завдаватимуть шкоди злакові мухи. Личинки злакових мух живляться тканиною центрального листка та зачатком колоса (ЕПШ – 40-50 екз. / 100 помахів сачком).
Смугаста хлібна блішка. Триватиме яйцекладка, відродження та розвиток личинок на посівах ярих зернових колосових культур, зокрема пізніх строків сівби, та кукурудзи, де шкодочинність буде найвищою. При масовій появі шкідників (ЕПШ – 6-8 екз. / 1 м²) обмеження чисельності блішок досягається через обробку інсектицидами крайових смуг посівів.
Злакова листокрутка. Протягом місяця відбуватиметься заляльковування гусениць та виліт метеликів шкідника.
Наявність крапельно-рідинної вологи та наростання температури повітря призводить до ураження посівів борошнистою росою, бурою листковою іржею, септоріозом. На посівах ярого ячменю ймовірний інтенсивний розвиток темно-бурої плямистості та гельмінтоспоріозу. В період цвітіння пшениці і ячменю можливий прояв летучої та інших видів сажок, можливий розвиток хвороб колосу, зокрема фузаріозу, альтернаріозу, оливкової плісняви, обмеження розповсюдження яких досягається шляхом проведення захисних обробок у фазу колосіння-початку цвітіння. Критерієм доцільності обробки проти хвороб є їх розвиток на рівні 1%. Захисні обробки необхідно проводити дозволеними препаратами згідно з Реєстром.
У фазу цвітіння гороху відбуватиметься яйцекладка, а в фазу утворення стручків – відродження личинок горохового зерноїда. Також очікується відродження гусениць горохової плодожерки. На посівах гороху розвиватимуться і шкодитимуть горохова попелиця, трипс, комарик, масове розмноження яких може призвести до значного зниження врожаю. Хімічні обробки з обмеження чисельності горохового зерноїда на посівах необхідно проводити до цвітіння та після цвітіння гороху.
За температури +24…+28 °С та дощової погоди рослини гороху уражуватимуться аскохітозом, іржею, пероноспорозом, кореневими гнилями.
Проводити заходи щодо обмеження чисельності та шкодочинності шкідників на посівах гороху доцільно при перевищенні ЕПШ: бульбочкових довгоносиків (10-15 жуків / 1 м²), горохової плодожерки (40 екз. / 1 ловче коритце), попелиць (250-300 екз. / 10 помахів сачком) дозволеними до використання препаратами згідно з Реєстром.
На посівах озимого ріпаку триватиме розвиток та шкодочинність шкідників: оленки волохатої, гусениць капустяного та ріпного біланів, ріпакового стручкового комарика, капустяної попелиці, ріпакового листоїда тощо. При перевищені ЕПШ необхідно проводити захисні обробки посівів проти комплексу шкідників дозволеними препаратами.
У червні відбуватиметься заселення соняшнику геліхризовою попелицею, за теплої вологої погоди фітофаг утворюватиме колонії. Посушлива погода сприятиме розмноженню трипсів, помірно волога –клопів, гусениць листогризучих, підгризаючих совок та лучного метелика.
На посівах соняшника ймовірне ураження та розвиток пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, іржі, білої і сірої гнилі.
Колорадський жук. У червні триватиме масове відродження личинок шкідника та пошкодження ними пасльонових культур. З метою обмеження чисельності та шкодочинності личинок насадження картоплі обприскують за масового з’явлення їх І-ІІ віків при чисельності 20-30 екз. / 1 рос. при 8-10% заселених рослин у фазу цвітіння. Для обробітку застосовують препарати згідно з Реєстром.
Посадкам капусти всіх строків дозрівання завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, клопи, капустяна попелиця, личинки капустяної мухи, гусениці капустяної молі, совки, біланів. Захист капусти доцільно проводити за чисельності гусениць совок 1-3 екз. / 1 рос. ранньої капусти чи 5 і більше пізньої капусти, гусениць молі, біланів 2-5 екз. / 10% заселених рослин, дозволеними до використання інсектицидами.
Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, прихованохоботник (ЕПШ складає 3-4 яєць цибулевої мухи / 10% заселених рослин). Триватиме розвиток на цибулі та часнику пероноспорозу.
У плодових насадженнях відбуватиметься: заляльковування гусениць та початок льоту метеликів кільчастого й непарного шовкопрядів, яблуневої молі, масовий літ метеликів розанної листокрутки. Триватиме пошкодження листя плодових дерев сисними шкідниками (попелиці, кліщі, медяниці, щитівки, несправжні щитівки). На початку червня відбуватиметься яйцекладка вишневої мухи, личинки якої пошкоджуватимуть плоди. Літ яблуневої плодожерки II покоління очікується у третій декаді червня.
За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях поширюватиметься парша, в кісточкових – моніліальннй опік, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика. Найсприятливіші для ураження борошнистою росою яблуні температура +18…+25 °С та високе насичення повітря вологою.
Протягом червня виноградні насадження пошкоджуватимуть гусениці гронової листокрутки І генерації, очікується їх залялькування, а в кінці ІІ – на початку ІІІ декади червня відродження метеликів нової генерації. Заходи щодо обмеження чисельності гусениць слід проводити дозволеними до використання інсектицидами. Посушлива спекотна червнева погода сприятиме збільшенню чисельності й шкідливості кліщів (павутинних, виноградного повстяного).
За умов температури повітря +18…+24 °С та наявності крапельно-рідинної вологи на поверхні листків слід очікувати інтенсивного розвитку мілдью. Інтенсивний розвиток оїдіуму спостерігається при температурі повітря +25… +30 °С, вологість не має такого значення, як для розвитку мілдью, конідії гриба проростають при всіх ступенях вологості.
Саранові (італійський прус, нестадні кобилки). Очікується масове відродження личинок саранових. Осередки підвищеної чисельності і шкодочинності виявлятимуться в місцях резервації. При нестачі кормової бази шкідники переселятимуться на сільськогосподарські культури, в першу чергу на зріджені та скошені посіви люцерни. За надпорогової чисельності 2-5 італійського пруса, нестадних кобилок 5-10 екз. / 1 м² посіви та інші угіддя захищають дозволенними препаратами згідно з Реєстром. Кращий ефект спостерігається від обробок баковими сумішами (40% перетроїдними, 60% фосфорорганічними препаратами). Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах. Основну масу личинок саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку ІІІ-ІV віків, до окрилення саранчуків завершити хімічні заходи.
У червні продовжуватиметься літ стеблового (кукурудзяного) метелика, та очікується відродження гусениць. За умов теплого, вологого літа очікується масовий розвиток і шкідливість шкідника, насамперед на посівах зернової кукурудзи.
Відбуватиметься відродження гусениць лучного метелика, в кінці ІІ декади – заляльковування. За випадання дощів, температури повітря +22…+25 °С і наявності квітучих рослин в період льоту та відкладання яєць можливе формування осередків підвищеної чисельності гусениць першого покоління у посівах багаторічних трав, овочів, інших просапних культур.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.