На посівах зернових колосових культур у фазу наливу зерна – молочної стиглості відмічається масове відродження личинок клопа шкідливої черепашки. Вони ушкоджують пшеницю на фазі цвітіння – повна воскова стиглість, що призводить до пустоколосості та всихання зерна. Ушкодження завдані після фази воскової стиглості погіршують хлібопекарські якості, знижують схожість та вміст клейковини.
Самки відкладають яйця протягом усього життя (до кінця червня – початку липня). Тривалість розвитку личинок становить 30-50 діб, за цей період вони проходять п’ять віків. Личинка I віку чорна, розміром 1,3-1,5 мм, II – зі світлим черевцем, голова і груди темні, розміром 2-2,3 мм; III – сіра, із зачатками крил, 5-6 мм; V – солом’яного кольору, 8-10 мм, зачатки щитка і надкрил добре розвинені у вигляді трьох лопатей. Личинки I віку не живляться. Живлення починається з II віку й поступово зростає з проходженням стадії личинки. Найбільшої шкоди завдають личинки старших віків і клопи нового покоління, в яких цикл розвитку може завершитися тільки в разі живлення зерном. Якщо розвиток шкідника не закінчується до збирання врожаю, то й личинки та імаго можуть «доїдати» під валками на падалиці.
Методика обліку личинок клопа-черепашки: обстеження посівів на виявлення личинок проводиться у фазу молочно-воскової стиглості. Відлов комах проводять сачком, при цьому роблять ним 30 помахів, підраховують кількість шкідників, множать на три й ділять на десять, що з деякою похибкою відповідає чисельності на 1 м². Облік слід проводити з 7.00 до 12.00 та з 16.00 до 19.00 години.
Заходи щодо обмеження чисельності і шкодочинності личинок клопа-черепашки проводять при перевищенні економічного порогу шкодочинності (далі – ЕПШ) у період молочної стиглості зерна, при чисельності личинок більше 2 ос. / 1 м² на посівах сильних і цінних пшениць та 4-6 личинок на рядових посівах озимої пшениці та ячменю. Кращий ефект від обробок спостерігається, коли близько 60% личинок знаходяться в ІІ-ІІІ віці. Посіви рекомендовано обробити одним із зареєстрованих інсектицидів згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Обробка в цей період буде ефективна також проти імаго хлібних жуків, туруна, личинок та імаго злакових п’явиць, пшеничних трипсів, злакових попелиць, личинок хлібних пильщиків тощо.
Триває пошкодження колосу озимої пшениці та ячменю імаго і личинками пшеничних трипсів. Імаго – дрібна чорна комаха завдовжки до 1,5 мм, з бахромчастими вузькими крилами. Личинка яскраво-червона, завдовжки 1,4-1,8 мм. Трипси завдають найбільшої шкоди у фазу колосіння й молочної стиглості, висмоктуючи сік із квіткових і зернових оболонок а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані. Внаслідок пошкоджень колоски деформуються, утворюється білоколосість, маса зерен знижується на 8-12%, на них з’являються жовто-бурі плями, зерно зсихається, стає щуплим. Масовому розмноженню шкідників сприяє тепла, суха погода. ЕПШ у фазу колосіння – наливу зерна імаго 50-100 екз. / 100 помахів с., або 8-10 екз. / 1 колос, личинок – 20-30 екз. / 1 колос.
Триває заселення та пошкодження колосових культур злаковими попелицями. Злакова попелиця – дрібний сисний шкідник (зеленого, жовто-зеленого або чорного кольору), який пошкоджує пшеницю, ячмінь, жито, кукурудзу та інші зернові культури. Комахи висмоктують сік із листя та стебел, що призводить до їх скручування, пожовтіння та зниження врожайності. Втрата урожаю від попелиці при середньому ступені заселення становить 10-16%, при сильному (більш 100 ос. / 1 стебло) можуть досягати 60%. За сезон може розвиватися від 10 до 15 поколінь. Крім безпосередньої шкоди попелиці переносять вірусні захворювання злаків. Масовому розмноженню сприяє тепла та посушлива погода. ЕПШ попелиць у фазу наливу зерна – молочної стиглості складає 20-30 екз. / 1 стебло.
Продовжується живлення імаго та личинок червоногрудої п’явиці на посівах зернових культур, насамперед ячменю. Личинки п’явиць утворюють скелетуючи, продовгуваті отвори вздовж жилок листка. Пошкоджені листки стають прозорими і відмирають. ЕПШ личинок п’явиць становить 0,5-1 екз. / 1 стебло, або при ушкодженні 8-10% листової поверхні.
В крайових смугах посівів колосових культур спостерігається заселення рослин хлібними жуками (жук-кузька) та імаго хлібного туруна. Жуки активні в спекотні сонячні дні. Жук-кузька виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Шкідник з’їдає 7-8 г зерна, а разом з вибиванням зерна може знищити урожай 9-10 колосків. Масове пошкодження призводить до втрат урожаю на рівні 25-50%. Личинки пошкоджують корені жита, пшениці, кукурудзи, буряків, соняшнику, картоплі, тютюну, плодових саджанців у розсадниках.
Вихід хлібного туруна з ґрунту спостерігається у фазу молочної стиглості озимої пшениці. Жук завдовжки 13-16 мм, смоляно-чорний або темно-коричневий, знизу – бурий. Вусики, ротові органи і ноги буро-червоні. Жуки активно живляться зерном у колосі. За добу один жук з’їдає до 35 мг зерна. Живлення більшості жуків закінчується до настання жнив, після чого вони в жаркі посушливі роки ховаються в ґрунт на глибину 10 – 50 см, де перебувають у стані літньої діапаузи. За чисельності жуків вище ЕПШ, який становить 3-5 екз. / 1 м² у період молочно-воскової стиглості зернових, слід проводити крайові або суцільні обробки посівів.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.