Лейкоз великої рогатої худоби – інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що зумовлює дифузну інфільтрацію різних органів і тканин та утворення в них злоякісних пухлин.
Захворювання часто тривалий час перебігає безсимптомно, тому своєчасний контроль і лабораторна діагностика мають вирішальне значення. Найбільш сприйнятливими до лейкозу є сприйнятливі велика рогата худоба незалежно від породи, віку й продуктивності, а також вівці, кози, кролі, свині та менш сприйнятливі коні, коти, собаки, морські свинки, миші.
Хвороба проходить кілька стадій розвитку: від інкубаційної, коли тварина вже інфікована, але антитіла ще не виявляються, до клінічної, коли з’являються видимі ознаки захворювання та зміни в крові.
Найчастіше у великої рогатої худоби старше чотирьох років в клінічній стадії змінюються обмінні, біохімічні процеси і, як наслідок, відбуваються зміни якісних характеристик молока і м’яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну. Водночас у більшості випадків лейкоз протягом тривалого часу не має виражених клінічних проявів, а окремі симптоми можуть з’являтися лише на пізніх стадіях хвороби.
Детальніше про збудника хвороби, стадії розвитку, клінічні ознаки та інші важливі факти – в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.
