Триватиме переліт окриленого клопа шкідливої черепашки до лісосмуг (місць зимівлі). Ймовірне осередкове дохарчовування фітофагів, які не набрали необхідну вагу на злакових бур’янах та падалиці озимої пшениці.
Хлібний турун (жужелиця) знаходиться у літній діапаузі (в лісосмугах, в скиртах, у тріщинах в ґрунті завглибшки 20-40 см). Проте в ІІІ декаді серпня жуки вийдуть на поверхню ґрунту (на стерні та сходах падалиці), почнуть спарюватися і відкладатимуть яйця. Для зменшення чисельності й шкідливості хлібної жужелиці в господарствах слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури.
В посівах соняшнику триватиме розвиток та шкідливість геліхризових попелиць, різних видів клопів (ягідного, лугового), подекуди павутинного кліща. У спеку та суху погоду втрати урожаю від кліща можуть сягати 50-60%. Кліщі заселяють переважно нижній бік листків, де живуть у павутині. Живляться соком рослин, проколюючи епідерміс листка, на якому з’являються спочатку світло-зелені плями, які згодом зливаються й утворюють знебарвлені ділянки (мармуровість). Рослини відстають у рості, листки передчасно засихають та опадають, гинуть стебла. Рослини можуть передчасно закінчувати вегетацію. Кошики будуть пошкоджувати гусениці совок (бавовникова, совка-гамма), соняшникової вогнівки, лучного метелика.
Тепла, з підвищеною вологістю погода, часті дощі сприятимуть ураженню рослин соняшника пероноспорозом, альтернаріозом, іржею, фомозом, фомопсисом, септоріозом, а кошиків – білою, сірою та сухою гнилями.
На кукурудзі триватиме пошкодження листків і качанів злаковими попелицями, хлібними смугастими блішками, цикадками, західним кукурудзяним жуком, різними видами коваликів, гусеницями стеблового (кукурудзяного) та лучного метеликів, бавовникової та інших листогризучих совок. Пошкодження качанів гусеницями лускокрилих комах сприятимуть ураженню їх фузаріозом, подекуди сірою гниллю.
За умов вологої, теплої погоди, за неякісного протруєння насіння на рослинах кукурудзи можливий розвиток і поширення пухирчастої, летучої сажки, особливо в приватному секторі. Триватиме розповсюдження гельмінтоспоріозу кукурудзи, особливо на листках нижнього ярусу. Стримують розвиток хвороб: дотримання сівозміни, якісне протруєння насіння, вирощування стійких сортів та гібридів, боротьба з шкідниками.
З появою сходів озимого ріпаку за умов сухої, спекотної погоди в ІІ-ІІІ декадах серпня очікується пошкодження рослин хрестоцвітими блішками. Ріпакова блішка – небезпечний шкідник, який масово пошкоджує сходи озимого ріпаку восени. Жуки вигризають отвори в сім’ядолях і листках, а їх личинки живляться всередині черешків, що може знищити посіви за кілька днів. Економічний поріг шкодочинності (далі – ЕПШ) – 3-5 жуків при 10% заселених рослин.
На озимому ріпаку, особливо на забур’янених посівах в ІІІ декаді серпня очікується літ ріпакового пильщика та пошкодження рослин з ґрунту гусеницями озимої совки. Гусениці підгризаючих совок, пошкоджуючи рослини з ґрунту, грубо відкушують листки з країв і підгризають кореневу шийку рослин. Інколи повністю знищують рослини в рядку. ЕПШ озимої совки 2-3 екз. / 1 м².
В серпні прогнозується заляльковування колорадського жука. На томатах як на листках, так і на плодах триватиме розповсюдження фітофторозу, макроспоріозу, верхівкової гниллі. Верхівкова гниль томатів – фізіологічне захворювання, що проявляється у вигляді водянистих, а згодом темних і втиснутих плям на нижній частині (верхівці) плодів. Вона виникає через гострий дефіцит кальцію в тканинах плоду або нездатність кореневої системи засвоювати його через спеку, нестачу вологи чи надлишок інших елементів живлення (наприклад, азоту чи калію).
На середніх і пізніх сортах капусти триватиме літ метеликів та пошкодження рослин гусеницями капустяного білана та капустяної совки ІІ покоління, а також капустяних попелиць, білокрилок та хрестоцвітих блішок. Гусениця капустяної совки I віку скелетує листя знизу, а II і III – вигризають у листках наскрізь отвори неправильної форми. Гусениці старших віків вгризаються в качани капусти, забруднюючи його екскрементами. Гусениці інтенсивно живляться вночі та на світанку, а в денні години спостерігається спад рухливості. ЕПШ капустяної совки (гусениць) – 2 екз. / 1 рос. при заселенні 5% рослин, капустяного і ріпного біланів – 3-5 екз. / 1 рос. при 10% заселених рослин.
Плодовим насадженням завдаватимуть шкоди гусениці ІІ покоління яблуневої плодожерки, а листкам – сисні шкідники (попелиці, кліщі, медяниці, щитівки, несправжні щитівки). За дощової погоди в насадженнях зерняткових порід поширюватиметься парша, борошниста роса, в кісточкових – моніліальний опік, коккомікоз, клястероспоріоз, плодова гниль.
Відбувається пошкодження грон гусеницями II покоління гронової листокрутки. З II декади серпня очікується початок льоту метеликів та відродження гусениць III генерації. При перевищенні ЕПШ 9-12 гус. / 100 грон необхідно провести заходи щодо обмеження чисельності фітофага, але з урахуванням строку очікування на кожному окремому сорті.
Прогнозується інтенсивніший розвиток мілдью та оїдіуму за умови тривалих дощів та температурі повітря +25…+30 ℃. Для збереження урожаю необхідно провести захисні заходи рекомендованими Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (далі – Реєстр) препаратами.
Продовжуватиметься літ, яйцекладка та відродження гусениць ІІ генерації листогризучих (бавовникової, гамми, городньої та капустяної) та підгризаючих совок (озимої, окличної), які будуть пошкоджувати просапні та овочеві культури.
На посівах кукурудзи, соняшнику і овочевих культур шкодитиме гусінь бавовникової совки ІІ покоління, чисельність і шкодочиність якої з кожним роком збільшується. Гусінь небезпечна для посівів кукурудзи, тому що вгризається в качани (переважно у верхівку), і ці пошкодження викликають ураження фузаріозом. Обприскування посівів інсектицидами, які рекомендовані Реєстром, проводять через 5-7 діб після масового льоту метеликів, при заселенні 15-20% рослин по гусеницях молодших віків (I-III вік – довжина гусениць 1,5-2 см). Обробки проводять ввечері, коли гусінь харчується на рослинах. Із біологічних заходів захисту застосовують дворазовий випуск совочної форми трихограми на початку – в період масового відкладання яєць метеликами по 50-100 тис. самиць на 1 га з розрахунку 1 самиця / 10 яєць шкідника. У разі розтягнутого відкладання яєць фітофагом практикують додатковий (третій) випуск трихограми через 5-7 діб після другого. В ІІ-ІІІ декадах серпня очікується заляльковування гусениць II покоління бавовникової совки, а з середини ІІІ декади серпня – літ метеликів III покоління.
Триватиме пошкодження посівів соняшнику, кукурудзи, багаторічних трав, сої та овочевих культур гусеницями ІІ покоління лучного метелика. Гусениці шкідника живляться на нижньому боці листків, скелетують їх та облітають павутиною. Більш дорослі гусениці можуть з’їдати лист повністю, залишаючи лише грубі жилки і черешки. Також гризуть кошики соняшнику. Розвиток гусениці триває 2-4 тижні. ЕПШ на соняшнику у фазу цвітіння становить 20 екз. / 1 м², на кукурудзі – 15-20 екз. / 1 м² у фазу викидання волоті. При перевищені ЕПШ доцільно провести захисні заходи. Хімічні заходи проводять наземним або авіаційним способами, що буде ефективно і проти стеблового метелика, бавовникової совки та попелиць.
До середини серпня відбуватиметься пошкодження стебел і качанів кукурудзи гусеницями стеблового метелика, що спричиняє переламування та вилягання стебел. Окрім прямих втрат, пошкодження метеликом призводить до збільшення ураженості кукурудзи фузаріозом. Частина гусениць І покоління залялькується (вони залишаються в пошкодженому стеблі на зимівлю), інша частина розвинеться у II покоління. Тому у І-ІІ декаді серпня прогнозується літ метеликів ІІ покоління. Основним заходом регулювання чисельності шкідника залишається подрібнення та заорювання післязбиральних решток та випуск трихограми. Обприскування посівів інсектицидами проводять за наявності 6-8% рослин з гусеницями, або 1-2 гус. / 1 рос. після викидання волоті.
На початку серпня триватиме літ метеликів II покоління озимої совки та відкладання яєць шкідником, а з ІІІ декади місяця очікується відродження гусениць на стерні зернових культур. З появою сходів озимого ріпаку гусениці заселятимуть і пошкоджуватимуть їх, підгризаючи рослини з землі.
У серпні проходитиме спарювання саранових та їх яйцекладка, яка розпочнеться в другій половині місяця. За сухої, спекотної погоди можливе збільшення чисельності саранових, особливо на неорних землях, узбіччях доріг та біля водойм. ЕПШ – 2-5 екз. / 1 м² італійського пруса, нестадних кобилок 5-10 екз. / 1 м². При перевищенні ЕПШ посіви рекомендовано обробити препаратами згідно з Реєстром. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах.
У І декаді серпня очікується відродження гусениць ІІ покоління американського білого метелика, які скелетують листя та обплітають їх павутиною. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда, за необхідності застосовують хімічні заходи. У V-VI віці гусениці розповзаються по деревам, а до IV живуть в гніздах спільно, тому необхідно знищити їх до розповзання. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда, при необхідності застосовують хімічні заходи. Можливий початок заселення та наростання чисельності мишоподібних гризунів на стерні, де під час збирання зернових були значні втрати врожаю, а також на полях просапних культур і багаторічних трав.
Необхідно вести постійний моніторинг і при необхідності планувати заходи, щодо обмеження чисельності шкідників і розповсюдження хвороб.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.