Через посушливу погоду серпня аграрії Одещини в вересні продовжать посів озимого ріпаку та розпочнуть посів озимих зернових культур під урожай 2027 року. Особливо важливими є підготовка насіння і проведення сівби та отримання здорових сходів, тому при посіві перевагу слід надавати сортам, які менш уражуються хворобами і є стійкими проти стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів, що формують якісне зерно.
Якісний посівний матеріал – одна із запорук високої врожайності, тому його необхідно дослідити на показники енергії проростання, схожості, чистоти, вологості, маси 1 000 насінин, зараженості хворобами та шкідниками. Не менш важливими є й показники безпеки посівного матеріалу, визначити які допоможе фітопатологічна експертиза. Завдяки їй аграрій може підібрати протруйник, який максимально ефективно захистить його посіви на ранніх етапах росту та розвитку.
Протруювання посівного матеріалу – гарантія отримання здорових дружних сходів, збереження рівномірного розташування рослин, високої врожайності та якості врожаю. Протруюють насіння завчасно – за 2-3 тижні або безпосередньо перед сівбою. За оптимальних погодних умов протруйники забезпечують захист молодих рослин, які є найбільш вразливими, впродовж 20-40 діб після сівби. Поєднання фунгіцидних та інсектицидних протруювачів забезпечує можливість захистити сходи не тільки від збудників хвороб, а й від комплексу шкідників.
З появою сходів озимих зернових культур осередково їх можуть пошкоджувати ґрунтові шкідники – личинки туруна, дротяники, несправжні дротяники та личинки хлібних і травневих жуків, які знищують насіння, проростки і сходи. Личинки туруна, що живуть у ґрунті, харчуються сходами вночі. Вони затягують листки до своїх нірок. Пошкоджені рослини мають вигляд пожованих. У місцях підвищеної чисельності шкідника сходи зріджуються і з’являються залисини. Строки обробок посівів визначаються термінами відродження личинок, їх чисельністю (економічний поріг шкодочинності (далі – ЕПШ) 1-2 личинки/ 1 м² у фазу сходів встановлюється шляхом проведення ґрунтових розкопок). Провідну роль у боротьбі з хлібною жужелицею відіграють агротехнічні заходи, а саме сівба озимини у допустимо пізні строки, науково обґрунтована сівозміна, збирання врожаю в оптимально ранні та стислі строки, проведення лущення стерні та рання оранка, адже своєчасний обробіток ґрунту також знижує чисельність шкідника.
На забур’янених полях озимини після парових та інших ранніх попередників створюватимуться передумови для розмноження озимої та інших видів підгризаючих совок. За появи осередків високої чисельності гусениць совок (ЕПШ у посівах озимої пшениці та ріпаку – 2-3 екз. / 1м²) застосовують інсектициди. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь підгризаючих совок харчується рослинами. Інсектициди доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи їх другого віку, коли вони живляться відкрито і найбільш уразливі.
У вересні відбуватиметься літ імаго, яйцекладка та відродження личинок злакових мух осінньої генерації. Найбільш уразливий період розвитку сходів озимих культур – фаза 1-2 листків. В цей час мухи заселяють найбільш розвинені рослини ранніх і оптимальних строків сівби, насамперед, поля з меншою густотою стояння рослин. Особливо небезпечно заселення злаковими мухами зріджених сходів раннього строку сівби та по попереднику озима пшениця.
Сходи озимої пшениці в осінній період заселятимуть злакові попелиці, цикадки, більшість яких є небезпечними переносниками вірусних хвороб. В уражених вірусами рослин знижується зимостійкість, і вони можуть загинути взимку чи навесні. За перевищення ЕПШ під час сходів – на початку кущіння озимих зернових, а саме: 40-50 екз. / 100 помахів сачком, або 6-10% заселених стебел злакових мух; 100-150 злакових попелиць / 1 м², або 5-10 екз. / 1 рослину при 50% заселених рослин проводять обприскування посівів інсектицидами згідно з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (далі – Реєстр).
Протягом вересня за умови інтенсивних опадів та високої вологості повітря ранні сходи та молоді рослини озимих культур можуть уражуватися кореневими гнилями, борошнистою росою, септоріозом, плямистостями листя (гельмінтоспоріозами).
Сходам озимого ріпаку завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, підгризаючі гусениці озимої совки, несправжньогусениці ріпакового пильщика, листогризучі гусениці капустяної совки, капустяного і ріпного біланів. Хрестоцвіті блішки пошкоджуватимуть сходи озимого ріпаку, особливо за сухої, спекотної погоди. У разі масового розмноження блішки за два-три дні здатні повністю знищити ніжні сходи ріпаку. ЕПШ – 3-5 жуків при 10% заселених рослин. При перевищенні ЕПШ посіви рекомендовано обробити препаратами з Реєстру.
Ріпаковий пильщик масово з’являється на посівах з настанням прохолодної погоди, особливо при високій вологості повітря. Несправжні гусениці ріпакового пильщика харчуються листям, спочатку скелетують, а потім грубо об’їдають, залишивши лише жилки. Пошкоджені рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів. ЕПШ несправжніх гусениць ріпакового пильщика – 1-2 екз. / 1 рослину або 2-3 екз. / 1м².
Ріпаковий та капустяний білани. Триває літ метеликів, яйцекладка та з ІІ декади вересня прогнозується відродження гусениць ІІІ покоління шкідника та заселення і пошкодження ним посівів озимого ріпаку та пізніх сортів капусти. Гусениці ведуть поодинокий спосіб життя: спочатку живляться на листках з нижнього боку, згодом переміщуються на верхній бік листків та об’їдають їх. Дорослі гусениці з’їдають листкову пластинку повністю, зокрема товсті жилки. ЕПШ біланів – 3-5 екз. / 1 ролину при 10% заселених рослин. На початку вересня очікується відродження гусениць капустяної совки ІІ покоління та пошкодження ними рослин, в першу чергу, пізніх сортів капусти, пізніше озимого ріпаку.
У вересні за сприятливих погодних умов (випадання опадів) та наявності інфекції, на сходах озимого ріпаку можливий розвиток хвороб. За появи симптомів хвороб, як-от переноспороз, альтернаріоз, фомоз, біла плямистість рослини ріпаку захищають фунгіцидами згідно з Реєстром.
На томатах в приватному секторі продовжуватиметься розвиток та розповсюдження фітофторозу, макроспоріозу, верхівкової гнилі, а в насадженнях капусти – фомозу, альтернаріозу, пероноспорозу, бактеріозу (судинний, слизовий) тощо.
У плодових насадженнях триватиме живлення гусениць яблуневої плодожерки, білана жилкуватого та розвиток сисних шкідників: попелиць, кліщів, щитівок і несправжніх щитівок. В плодових насадженнях пошириться парша яблуні, груші, борошниста роса, плодова гниль.
Після збирання урожаю плодів, з метою виявлення зимуючого запасу шкідників і планування заходів захисту саду, проводять моніторинг фітосанітарного стану плодових. З організаційно-господарських заходів у садах проводять збір і знищення червивої падалиці, обрізку прив’ялих гілок, розпушують ґрунт під кронами (з метою знищення шкідників, що йдуть в ґрунт на заляльковування), знімають павутинні гнізда тощо.
Гусениці ІІІ покоління гронової листокрутки пошкоджуватимуть виноградні насадження пізніх строків дозрівання. У кінці вересня очікується їх залялькування в місцях зимівлі. Можливе пошкодження листків виноградним зуднем та павутинним кліщем.
Триватиме розвиток мілдью та оїдіуму. Пошкодження ягід шкідниками сприятиме розвитку сірої та білої гнилей на гронах.
Міграція мишоподібних гризунів на стерню, на площі просапних та овочевих культур розпочалась на початку серпня, найвищою їх чисельність залишалась в посівах багаторічних трав та на неорних землях. У вересні сприятливі погодні умови та наявність кормової бази сприятимуть зростанню чисельності шкідників та їх масовому переселенню на сходи озимих колосових культур та озимого ріпаку. Серед заходів з обмеження чисельності гризунів можна виділити глибоку зяблеву оранку, що позбавлятиме гризунів кормової бази та надійного сховища, контроль за розвитком та регулювання чисельності цих шкідників в місцях резервацій з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур; мінімізацію втрат врожаю при збиранні, своєчасне збирання післяжнивних решток, застосування отруйних принад. Зернові принади використовують при перевищенні ЕПШ, який складає 3-5 і більше жилих колоній / 1 га.
Переважають в угрупованні саранових нестадні види (кобилки, коники). Негативний вплив гідротермічних умов періоду вегетації зумовив невелику чисельність італійського пруса та перелітної (азіатської) сарани. Влітку шкідники розвивались на узбіччях доріг, біля ставків, річок та лісосмуг, на бур’янах, в крайових смугах посівів сільськогосподарських культур, пасовищах та луках. У вересні відбуватиметься літ окрилених саранчуків та відкладання ними яєць у ворочки. Враховуючи, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок, найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі в залежності від характеру її використання (неудоби, пасовища тощо), чим знищується до 80% шкідників. Суцільні хімічні обробки угідь планують за наявності 1-2 і більше ворочків / 1 м² лише у вогнищах високої чисельності.
Всі роботи з обмеження численності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПН та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Посвідчення про право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.