Зазвичай, цвітіння амброзії розпочинається наприкінці липня – на початку серпня. Амброзія полинолиста – надзвичайно небезпечний карантинний бур’ян. Шкодочинність амброзії в районах масового поширення винятково велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, засмічення їх врожаю, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров’я людей. Амброзія щільно росте на узбіччях доріг, берегах зрошувальних каналів, ставків і річок та інших необроблюваних землях.
Амброзія полинолиста – однодомна рослина з родини айстрових (складноцвітих) за зовнішнім виглядом нагадує полин гіркий. Вся рослина опушена, стебло пряме, гіллясте, листки довжиною 4-15см. Верхній бік листової пластинки темно-зелений, нижній – сірий, опушений. Засмічує всі польові культури, овочеві, плодові, виноград, пасовища. Сходи з’являються наприкінці березня – в травні, цвіте з кінця липня до жовтня, плодоносить у вересні – листопаді.
Амброзія розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості. Невеликі рослини продукують 50-300 насінин, добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тис. насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тис. насінин. Від материнської рослини насіння може переноситися на значні відстані з водними потоками (талими водами навесні, по струмках, ярах, річках).
Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом.
Розвиваючи потужну надземну масу й кореневу систему, амброзія сильно пригнічує культурні рослини та споживає з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. При сильному засміченні посівів амброзією полинолистою врожайність культур різко знижується. Під час збирання врожаю засмічених посівів пізньостиглих культур (соняшник, коноплі, люцерна, насінники овочевих) у нього потрапляє насіння амброзії, відокремити яке досить важко. При засміченні посівів багаторічних трав (конюшини, люцерни тощо) і однорічних трав на зелений корм, а також луків і пасовищ якість корму, що заготовлюється, знижується.
Алергени, що містяться в пилку, швидко руйнують захисний бар’єр слизових оболонок носа та очей, викликаючи чхання, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршення зору, першіння в горлі, свербіж та почервоніння шкіри, підвищення температури тіла. В окремих випадках може бути набряк легень, ускладнення нападів бронхіальної астми та хронічних астматичних бронхітів. У рідкісних випадках, потрапляючи в організм, пилок амброзії може провокувати нетипові симптоми: головний біль, втрату смаку та нюху, пригніченість або підвищену дратівливість, депресивний стан та погіршення сну.
Заходи боротьби
Оскільки амброзія полинолиста розмножується тільки насінням, тому слід не допускати її цвітіння. На присадибних ділянках та клумбах необхідно виривати амброзію, чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру. Виривання рослини з коренем є найефективнішим способом боротьби з даним бур’яном. На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати. Але після скошування вона інтенсивно відростає, тому процедуру проводять не менше 3-4 разів за літо.
Агротехнічний метод має ключове значення на сільгоспугіддях. Це дотримання чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами. У населених пунктах – у вогнищах амброзії полинолистої – створення газонів із багаторічних трав. Багаторічні трави пригнічують чисельність, ріст та розвиток рослин амброзії полинолистої.
Хімічний метод доцільно застосовувати на сільгоспугіддях, узбіччях доріг, в промислових зонах. Він передбачає застосування гербіцидів відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Досягти високого результату при застосуванні хімічних препаратів можна у фазі до 2-4-х справжніх листочків амброзії. У більш пізніх фазах розвитку амброзії ефективність дії хімічних препаратів істотно знижується. Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку.
Враховуючи велику шкідливість амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так і для здоров’я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів і громадян.