Кожен садівник добре знає, що виростити й зібрати багатий урожай яблук – лише половина справи, адже справжньою проблемою є його збереження взимку. Під час зберігання плоди можуть уражатися двома основними типами хвороб: інфекційними, які здебільшого викликані діяльністю різних грибів, та фізіологічними, що виникають через порушення життєвих функцій плодів внаслідок неправильного вирощування та поганих умов зберігання.
Серед інфекційних хвороб яблук часто трапляються плісені – сиза, зелена, рожева чи чорна, причиною яких стають механічні пошкодження під час збирання і транспортування, коли на шкірці з’являється невелика волога пляма, що швидко розростається і покривається пухнастим нальотом. Ще одним небезпечним захворюванням є моніліоз, або плодова гниль, яка розвивається за механічного пошкодження шкірочки плода як на дереві, так і під час зберігання через шкідників на кшталт казарки чи плодожерки, а також через тріщини від парші та градобоїн, внаслідок чого плід буріє, розм’якшується, а на його поверхні утворюються великі жовтувато-сірі подушечки спор. Крім того, розповсюдженню складської, або горічної, парші сприяє тривала дощова і холодна весна, коли плоди уражаються ще під час росту, а під час зберігання на їх шкірці виникають дрібні, чітко окреслені чорні або темно-оливкові блискучі плями.
Окрім інфекцій, плоди часто страждають і від фізіологічних розладів. Наприклад, гірка ямчастість, або підшкірна плямистість, проявляється ще на не зібраних з дерев плодах через нестачу кальцію у вигляді невеликих втиснутих круглих плям зеленого чи бурого кольору. Найпоширенішим захворюванням під час зберігання є побуріння шкірочки, відоме як «загар» яблук, котре проявляється через два-чотири місяці, особливо в роки із сухою спекотною погодою в кінці вегетації, коли через накопичення етилену та слабку вентиляцію виникають великі бурі або бронзові плями. За тривалого зберігання в умовах надто низьких, але не замерзаючих температур у діапазоні від 0 °C до +3 °C може розвинутися низькотемпературне побуріння, через яке м’якоть навколо серцевини стає бурою, сухою та борошнистою.
Щоб надійно захистити врожай яблук від усіх цих небезпек, варто дотримуватися кількох перевірених правил. Зокрема, необхідно забезпечити збалансоване живлення садів, обмежуючи азотні добрива і проводячи обробки препаратами кальцію, а також здійснювати дбайливий збір плодів виключно в суху погоду, уникаючи будь-яких механічних пошкоджень. Перед закладкою врожаю важливо ретельно продезінфікувати сховище, побіливши стіни погребу вапном із мідним купоросом, а впродовж усього зимового періоду підтримувати ідеальний мікроклімат зі стабільною температурою в межах від +1 °C до +4 °C та вологістю повітря на рівні 85-90%.