Погодні умови осінньо-зимового періоду сприятливі для розвитку та розмноження мишоподібних гризунів. Відносно тепла та помірно волога погода, достатня кормова база стимулюють їх активне розмноження. Вирішальним у попередженні пошкоджень рослин гризунами є вчасне й в короткий термін (до утворення снігового покриву) проведення винищувальних заходів. В жодному разі не слід припиняти боротьбу з гризунами й тоді, коли на полях випаде сніг. Якщо сніговий покрив неглибокий, помітні підснігові ходи й нірки, то також треба розкладати в них принади.
Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини». В роки масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів. Для визначення потреби проведення захисту посівів від мишоподібних гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля й обліковувати шкідників. Для обліку чисельності мишоподібних гризунів застосовують маршрутний метод: на кожні 200 га площі угіддя закладають маршрут завдовжки 1 км (що рівнозначно кількості 1 200 чоловічих кроків та 1 400 – жіночих). Рухаючись стацією гризунів вздовж чи діагоналлю, підраховують усі колонії, що трапляються на смузі завширшки 5 м. Підрахована кількість колоній відповідає їх кількості на 0,5 га. Наприкінці дня не менше ніж у десяти колоніях підраховують і прикопують усі нори, а вранці наступного дня рахують свіжовідкриті нори в кожній колонії. Ці обліки дають змогу визначити кількість і відсоток житлових колоній і нір.
Підснігові нори
Захист посівів з метою обмеження чисельності та шкодочинності мишоподібних гризунів доцільний при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), який складає три жилі колонії на озимих культурах та п’ять жилих колоній – на багаторічних травах.
З метою ефективнішої організації захисних заходів, для швидкого зменшення чисельності популяції спочатку використовують хімічні препарати, в подальшому доцільно застосовувати біологічний метод боротьби. Важливо розуміти, що мишоподібні гризуни здатні до повторного заселення сільськогосподарських угідь, тому для досягнення очікуваного ефекту виникатиме необхідність проведення кількох обробок.
Застосовуючи хімічні методи та біологічні методи, слід враховувати видовий склад гризунів. Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці. Проте ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок в окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) може бути дуже низькою, адже молоді полівки, що народжуються взимку, зерном не харчуються і тому зернової принади уникають. Не слід використовувати зернових отруєних принад у боротьбі з польовою мишею, бо польова миша (і лише вона) поїдаючи зерно, зокрема пшеницю, завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить у собі найбільше отрути.
Підснігові ходи
Асортимент родентицидів постійно удосконалюється, що зумовлено специфікою організму гризунів, адже вони так само, як тварини і люди, належать до теплокровних. Для регулювання чисельності гризунів зареєстровано велика кількість препаратів зокрема: Антимиша (бродіфакум, 0,005%) – 2-3 пакетики в нору; Бромакем ПР (бромадіолон, 0,005%) – 1-2 кг / 1 га, через 5-7 діб, при необхідності повторне застосування; Крисолов принада (бродіфакум, 0,005%) – 10-20 г на нору (1-2 пакети); Багіра (бромадіолон, 0,005%) – 1,5-2,5 кг / 1 га; Капкан-принада №1 (бродіфакум, 0,0005%) – 1,5-2,5 кг / 1 га; Шторм, 0,005% воскові брикети (флокумафен, 0,005%) – 0,7-1,5 кг / 1 га, 1-2 брикети в нору, використовують для знищення мишей та полівок на посівах зернових культур, багаторічних трав.
Препарати розкладають на полях восени, після збирання врожаю, на сходах озимих культур, а також взимку, за умов відсутності снігу, або навесні, при наближенні їх чисельності до ЕПШ. Принади розкладають в земляні, жилі нори з обов’язковим загортанням ґрунтом входу, для запобігання поїдання дикими тваринами та птахами. Заборонено використання хімічних препаратів на віддалі менше 500 м від тваринницьких та птахоферм, у місцях концентрації диких птахів і тварин.
Полівки
Серед природних регуляторів чисельності мишоподібних гризунів зустрічаються збудники бактеріальних хвороб. Деякі з них патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну. На основі таких бактерій виготовляють біологічні препарати. Перевага – в екологічній безпеці для людей, тварин, птиці; не проявляють залишкової дії, не накопичуються в навколишньому середовищі. До таких препаратів належать біопрепарат родентицидної дії Родента БІО (Salmonella enteritidis var. Issatschenko K-28) 1,0-2,0 кг / 1 га; для виготовлення принади Бактеронцид гель (Salmonell enteritidis var. Issatschenko IMB B-7209) – 1,0 л / 10 кг принади тощо. При застосуванні родентициду біологічного походження мишоподібні шкідники зникають не тільки з місць внесення, але й з прилеглих територій.
Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пору року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі, їх чисельність, щільність заселення.
Розмноження мишоподібних гризунів може обмежуватися природними чинниками. Так, ранні морози за відсутності снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють загибель шкідника. Зниженню їх кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Певну роль у цьому відіграють також хижі та всеїдні птахи й ссавці. Не зважаючи на все це, щільність та шкодочинність гризунів на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими, і тому треба завжди планувати проведення захисних заходів.
Препарати для боротьби з мишоподібними необхідно купувати в спеціалізованих торгових для продажу пестицидів точках або в офіційних дистриб’юторів. Необхідно обирати родентициди, керуючись «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».