За теплої погоди та середньодобової температури повітря +7…+10 ˚С триватиме живлення личинок хлібного туруна та пошкодження ними посівів озимих зернових культур, особливо посіяних по стерньових попередниках.  Личинки живляться сходами озимини, об’їдаючи листя, затягуючи їх до нірок, у яких живуть. У місцях підвищеної чисельності шкідника сходи зріджуються та з’являються лисини, і навесні на озимих доводиться проводити підсіви або пересівати ярими культурами.

При перевищені економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) (3-4 екз. / 1 кв. м при весняному відростанні) слід провести захисні обробки інсектицидами, які рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» за умов денної температури не нижче +12 ˚С, а нічної – не нижче +5 ˚С. При дифузному заселенні шкідником невеликих площ (40-60 га) обприскування проводять суцільно. За осередкового характеру заселення посіву турунами достатньо обробити крайову смугу завширшки до 150 м по периметру поля, або вибірково в осередках підвищеної чисельності, обприскуючи й 4-6 м навколо самого осередку.

Злакові мухи

За умов ранньої, теплої весни, відсутності приморозків у березні очікується початок льоту весняної генерації злакових мух. За прохолодної, затяжної весни літ буде розтягнутий. Злакові мухи, в першу чергу, будуть завдавати шкоди пізнім, слабо розкущеним і зрідженим посівам озимих колосових культур та раннім посівам ярих культур. Найбільшу небезпеку для рослин становлять личинки шкідників. Проникаючи до середини пагону, вони знищують молоді рослини пшениці зсередини, де виїдають конус росту й основу центрального листка, який жовтіє і засихає. Через що може спостерігатися істотне зниження врожайності озимих культур. У разі пошкодження ярих до початку кущіння зазвичай гине вся рослина.  При посушливих погодних умовах може пошкодити до 90% пшениці.

Проводити захисні обробки слід при перевищенні ЕПШ (40-50 мух / 100 помахів сачка, або при 6-10% пошкоджених рослин личинками). Ефективність хімічних препаратів в боротьбі зі злаковими мухами досягається при проведенні обробок в період їх масового льоту, адже личинки, які відродилися, практично захищені від зовнішніх впливів. Проти личинок необхідно застосовувати препарати системної дії.

 

Злакові попелиці

За умов помірно теплої погоди (середньодобова температура +8…+10 ˚С) з нечастими опадами в ІІ-ІІІ декадах березня прогнозується відродження личинок із яєць, що перезимували, та пошкодження ними, насамперед, озимих зернових культур, в подальшому з появою сходів – ярих культур ранніх строків сівби. Попелиця утворює великі колонії на листі та стеблах рослин. Шкідник висмоктує сік з надземних органів, внаслідок чого рослини знебарвлюються, листя жовтіють або червоніють, їх краї скручуються. При незначних ушкодженнях пагони в’януть, при масовому заселенні в період виходу в трубку – можуть загинути. Злакові попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості.

 

Піщаний мідяк

На посівах озимих зернових культурах, озимому ріпаку та багаторічних травах мідляки з’являться при сталій температурі повітря +10…+12 ˚С, у ІІ-ІІІ декадах березня. Жуки багатоїдні і пошкоджують різні культури, однак найнебезпечніші для сходів просапних і розсаді овочевих культур. Личинки живляться гнильними рослинними рештками, живих рослин майже не пошкоджують.

За умов теплої погоди та відносної вологості повітря на рівні 60-100% на добре розкущених, загущених та підживлених посівах озимих зернових культур слід очікувати ураження посівів борошнистою росою, септоріозом, а посіви озимого ячменю можуть уражуватися гельмінтоспоріозами (зараження відбувається за температури вище +5 ˚С, оптимум +16…+22 С˚ – за наявності крапельної вологи).

Резерватором патогену борошнистої роси є сходи падалиці. Зимує патоген на посівах озимої пшениці і сходах падалиці у формі скупчення грибниці. Активний розвиток борошнистої роси спостерігається на затінених рослинах і в умовах коротшого періоду освітлення. Ранні посіви ярої пшениці уражуються менше, ніж пізні, а озимої – навпаки. Шкідливість борошнистої роси проявляється насамперед у зменшенні асиміляційної поверхні листків і руйнуванні хлорофілу та інших пігментів. При сильному ураженні знижується кущистість, затримується фаза колосіння. Недобір урожаю від борошнистої роси може становити 10-15%, іноді – 30-35%.

 

 

Симптоми гельмінтоспоріозу (темно-бура плямистість) проявляються на листках рослин у вигляді видовжених, спочатку темних, а згодом темно-сірих або світло-бурих плям з темною облямівкою. За високої вологості повітря на них утворюється оливково-бурий наліт. Аналогічне ураження може бути й на нижніх вузлах стебел, які розм’якшуються, внаслідок чого рослини вилягають. Шкодочинність хвороби проявляється в зменшенні площі асиміляційної поверхні листків, що негативно впливає на продуктивність рослин. Найбільшої шкоди хвороба завдає в роки з теплими, дощовими умовами  весняно-літнього періоду. При інтенсивному розвитку хвороби втрати врожаю можуть становити 30-40%.

При значному поширенні хвороб посіви рекомендовано обробити фунгіцидами, що рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Стебловий капустяний та великий ріпаковий прихованохоботники

За умов ранньої весни в І-ІІ декадах березня (при температурі повітря понад +5…+ 6 °С, а масовий літ розпочинається при температурі +9…+12°С) з місць зимівлі вийдуть імаго прихованохоботників. Через 12-14 днів після масового виходу з місць зимівлі самиця почне відкладати яйця у верхівки молодих пагонів ріпаку. Шкода від жуків стеблового капустяного прихованохоботника полягає у тому, що вони прогризають черешки та товсті жилки епідермісу, а також виїдають м’якуш. Всередині листка утворюються камери, а на поверхні «бородавки». Личинка шкідника прогризає ходи по черешку листка в стебло, рухаючись по ньому вниз, іноді опускається до кореневої шийки. У пошкоджених рослин опадають листки, вони відстають у рості, погано розвиваються, стебла можуть ламатися, стручки передчасно світлішають і достигають, посіви нерівномірно достигають. При сильному пошкодженні рослини навіть гинуть.

Пошкодження, які викликає великий ріпаковий прихованохоботник, наступні: у місцях проколів стебла утворюються темні плями зі світлою облямівкою; личинки живлячись, проточують ходи всередині пагонів, внаслідок цього стебло розтріскується уздовж і зигзагоподібно вигинається у вигляді літери S. У місця пошкодження рослин проникає патогенна інфекція, викликаючи ураження хворобами: фомозом, склеротиніозом, білою і сірою гнилями.

Для своєчасного виявлення та контролю прихованохоботників доцільно викори­стовувати жовті чашки-пастки, через те, що, відчуваючи загрозу, жук спадає із рослини ріпаку, завмирає і його складно знайти на посівах.

ЕПШ капустяного прихованохоботника складає 20 жуків упродовж трьох днів на одну жовту пастку, великого ріпакового – 10 жуків, або 2-4 жуки на 25 рослинах. При перевищені ЕПШ та збереженні сталої температури на рівні +10 ˚С необхідно проводити заходи щодо обмеження чисельності до початку яйцекладки.

При встановленні температури повітря +10 ˚С слід очікувати заселення та пошкодження посівів озимого ріпаку хрестоцвітими  блішками, подекуди капустяними попелицями. Найбільшої шкоди блішки завдаватимуть зрідженим, слабким посівам.

Враховуючи зимовий запас збудників хвороб озимого ріпаку, при  подальшому наростанні температур та підвищеній вологості повітря слід очікувати розповсюдження фомозу, альтернаріозу, циліндроспоріозу, пероноспорозу.

Багаторічні насадження

Для попередження появи шкідників (зимуючі стадії кліщів, щитівок, попелиць, тощо) та збудників хвороб, до розпускання бруньок дерева слід обробити фунгіцидами та інсектицидами, що рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Ранньовесняне обприскування дозволяє обмежити чисельність більшості шкідників, вести боротьбу з якими складніше, коли вони вже заселили крони дерев. Другу обробку доцільно проводити під час розпускання бруньок.

Протруєння насіння

Насіння ярих зернових культур може бути уражене грибковою, бактеріальною та вірусною інфекціями, які на 30% і більше знижують врожайність. Для виявлення патогенів у насінні необхідно проводити фітоекспертизу насіннєвого матеріалу. Для здійснення цих робіт в оптимальні строки необхідно подбати про наявність достатньої кількості протруйників з відповідним спектром дії. З метою захисту сходів ярих колосових культур від хвороб насіння рекомендовано протруїти фунгіцидними препаратами. Передпосівне протруєння є єдиним способом боротьби проти сажкових хвороб і найефективнішим методом захисту рослин від насіннєвої та ґрунтової інфекції на початкових фазах розвитку культури. Раціонально проводити протруєння з додаванням препаратів інсектицидного спектру дії для захисту від ґрунтових шкідників.

Зважаючи на сприятливі погодні умови лютого, а саме теплу погоду та  підвищену вологість повітря, насіння бур’янів зберегло свою схожість, тому слід планувати обробки посівів гербіцидами. Щодо температурного режиму, то внесення гербіцидів проводиться лише при середньодобовій температурі +5 °C градусів і вище. Коли ж на практиці вночі температура опустилась до -2 °C, а вдень пригріло до +7 °C, то варто почекати з гербіцидним захистом.

При підборі гербіцидного захисту необхідно звертати увагу на:

  • гербіциди, які відповідають способу застосування: перед посівом, після посіву або сходів культури;
  • температурний режим, у якому буде працювати препарат;
  • важливо підбирати препарат індивідуально під конкретну культуру, щоб мінімізувати його негативний вплив;
  • тип забур’яненості поля (однодольні однорічні, дводольні багаторічні, кореневласні багаторічні бур’яни);
  • фаза вегетації культури і бур’яну;
  • наявність чи відсутність фітотоксичності гербіциду.