З метою визначення рівня заселеності сільськогосподарських угідь шкідниками, складання обґрунтованого прогнозу їх розвитку, а також для уточнення обсягів передбачуваних робіт із захисту рослин у поточному році в період з 15 березня по 15 квітня Головне управління проводить вибіркові ґрунтові обстеження полів сівозміни у господарствах Одеської області.
Спеціалісти відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування у базових та інших господарствах області провели весняні контрольні обстеження та ґрунтові розкопки на встановлення стану перезимівлі шкідників сільськогосподарських угідь на озимих зернових культурах, озимому ріпаку, багаторічних травах, полях після соняшнику, кукурудзи, гороху, в лісосмугах, на неорних землях, у садах та виноградниках. Весняні розкопки проводились для встановлення видового складу, щільності, вікового стану шкідників, що зимують, відсотку загибелі їх у зимовий період, заселеності мишоподібними гризунами. Розкопки проводились за загальноприйнятими методиками.
На кожному полі в шаховому порядку (або по двох діагоналях) викопують ями (квадратні проби) розміром 0,25 кв. м (50×50 см і глибиною до 50 см). Кількість ґрунтових проб на кожному полі залежить від характеру обстеження, обстежуваного об’єкта та величини ділянки. При площі до 50 га копають 8 ям (проб), від 51 до 100 га – 12 ям, якщо площа перевищує 100 га – 16 проб, а далі на кожних наступних 50 га додатково копають 4 ями.
З кожної проби поступово виймають землю пошарово на брезент чи синтетичну плівку, перебирають, розбиваючи кожну грудочку та вибираючи з неї всіх комах (як живих, так і мертвих – їх рештки, кокони (з гусінню і порожні)). Знайдених комах складають в одну загальну посудину (герметичну банку) з концентрованим розчином солі чи спирту. В банку кладуть етикетку, зазначивши в ній номер поля і проби, назву культури і розмір обстеженої площі. Всі комахи, знайдені при розкопуванні на одному полі, зайнятому однією культурою, становлять одну пробу. Фахівці самостійно визначають видовий склад і чисельність шкідників, кількість загиблих шкідників, з’ясовують, з якої причини вони загинули.
В процесі проведення весняних розкопок виявлені дротяники, несправжні дротяники, імаго клопа шкідливої черепашки, озима і бавовникова совки, личинки хлібного туруна і хлібних жуків, імаго колорадського жука.
Перезимівля шкідливих організмів пройшла добре, загибель шкідників складає 5-10%. Загибель мишоподібних гризунів становить 15% і в основному зумовлена проведенням винищувальних заходів родентицидами та несприятливими кліматичними умовами зимово-весняного періоду (різке танення снігу взимку, зливні, затяжні дощі навесні сприяли затопленню нір та загибелі гризунів від переохолодження і намокання).
Шкідники, які перезимували, знаходяться в доброму та задовільному фізіологічному стані, за сприятливих агрокліматичних умов (стрімке потепління, відсутність зливних опадів та заморозків) можуть швидко відновити чисельність популяції. Тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для прийняття правильного рішення щодо обсягів передбачуваних робіт із захисту рослин та збереження майбутнього врожаю.
Згідно проведених розкопок розроблятиметься уточнюючий прогноз поширення і розвитку шкідливих організмів на території Одеської області у весняно-літній період із визначенням доцільності проведення захисних заходів.
