У зв’язку з несприятливими погодними умовами, що склались у другій декаді квітня, переліт клопа-шкідливої черепашки з лісосмуг на посіви озимих зернових культур затягується. Проте при стрімкому наростанні температур на початку травня прогнозується дружній переліт клопів, що перезимували, на крайові смуги посівів.
Після перельоту шкідники активно харчуватимуться клітинним соком рослин, далі відбуватиметься відкладання яєць. На початку III декади травня очікується відродження личинок клопа. Щоб не допустити збільшення чисельності і шкодочинності клопа-шкідливої черепашки, при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) 1-2 екз. / 1 кв. м у фазу трубкування, проводять обробку одним із препаратів згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Необхідно планувати обробки насамперед крайових смуг посівів завширшки 50-100 м.
Хлібні п’явиці (червоногруда та синя)
Впродовж місяця відбуватиметься яйцекладка та відродження личинок. Самиці відкладатимуть яйця здебільшого на рослинах вівса, ячменю та ярої пшениці, ці ж культури найбільш сильно пошкоджуються жуками та личинками. За наявності на озимій пшениці 3-5 лич. / 1 кв. м; на ячменю – 0,5-1 лич. / 1 стебло або 10-15 жуків / 1 кв. м посівів зернових колосових культур у фазах кущіння – виходу в трубку, доцільно проводити обприскування інсектицидами. Захисні заходи проти клопа-черепашки будуть ефективними й проти п’явиць, блішок, трипсів, попелиць тощо.
Злакові мухи
Продовжуватиметься літ шведської, гессенської, чорної пшеничної мухи та опомізи на посівах зернових колосових культур. При стрімкому наростанні температури повітря літ буде дружним. В посівах ярих зернових колосових культур розвиватиметься весняне покоління злакових мух, дуже небезпечних, зокрема для ячменю ранніх строків сівби. Крім того, личинки шведської мухи пошкоджуватимуть і сходи кукурудзи. Відкладання яєць відбуватиметься впродовж всього місяця. У разі чисельності імаго що перевищує ЕПШ (40-50 екз. / 100 помахів), слід провести захисні обробки системними препаратами з «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Ефективність хімічних препаратів в боротьбі зі злаковими мухами досягається при проведенні обробок в період їх масового льоту, адже личинки, які відродилися, практично захищені від зовнішніх впливів.
Хлібна смугаста блішка
Заселятиме посіви ярих колосових культур, зокрема пізніх строків сівби та кукурудзи, де шкодочинність буде найвищою. Озимим культурам за рахунок швидкого відростання зеленої маси шкідник значної шкоди не завдаватиме. При масовій появі шкідників (ЕПШ – 6-8 екз. / 1 кв. м) обмеження чисельності блішок досягається через обробку інсектицидами крайових смуг посівів.
Пшеничний трипс
У травні проходитиме заселення зернових колосових культур імаго шкідника. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода. Трипси пошкоджують прапорцевий лист, в результаті чого він скручується, затрудняючи вихід колосу. Масова поява дорослих трипсів збігається з початком колосіння озимої пшениці. Спочатку вони живляться колосковими лусками, а потім проникають у колос і відкладають яйця, зазвичай по 4-8 шт. Плодючість однієї самки – в середньому 23-28 яєць. На 6-8-му добу з’являються личинки, які спочатку висмоктують сік з колоскових лусочок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані. В результаті знижується маса і якість зерна, а загальні втрати можуть сягати 20% можливого врожаю. ЕПШ імаго у фазу трубкування-колосіння – 50-100 екз. / 100 п.с., або 8-10 екз. / 1 колос, у фазу наливу зерна личинок – 20-30 екз. / 1 колос.
Хлібні пильщики
Триватиме літ та відкладання яєць шкідником. Самка відкладає в середньому 30-50 яєць, обираючи більш розвинені стебла з товстою соломиною. Ембріональний розвиток триває 5-10 діб. Відродження личинок прогнозується в ІІ-ІІІ декаді травня. Відразу після відродження личинки живляться внутрішньою частиною стебла і переміщуються вниз, до його основи. У вузлах стебла вони прогризають отвори, великі відрізки ходу в соломині забивають червоточиною та екскрементами. Основна маса личинок досягає нижнього міжвузля в період закінчення фази наливання-воскової стиглості зерна. Під дією вітру частина стебел обламується в місці надрізу ще до настання фази повної стиглості зерна колосових. Продуктивність пошкоджених стебел залежно від сортових особливостей, агрокліматичних умов та стану популяції пильщика знижується на 1,5-10%. ЕПШ імаго пильщика в фазу виходу в трубку-колосіння складає 4 екз. / 1 кв. м.
Злакові попелиці
Продовжуватиметься заселення та пошкодження озимих та ярих зернових культур. Тепла та суха погода сприяє активному розмноженню, а за відсутності вологи шкідник завдає непоправної шкоди посівам. У фазу формування та молочної стиглості зерна вони будуть найшкідливішими. Попелиці здатні переносити вірусні захворювання злакових культур (вірус жовтої карликовості ячменю). Необхідно вести постійний моніторинг посівів і при перевищенні чисельності шкідника (ЕПШ злакових попелиць складає 10 екз. / 1 стебло при 50% заселених стебел у фазу виходу в трубку), обробити посіви рекомендованими інсектицидами з «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Наприкінці травня колоски зернових культур заселятимуть хлібні жуки. Під час цвітіння та початку формування зерна ЕПШ складає 3-4 екз. / 1 кв. м.
Борошниста роса
За сприятливих погодних умовах (часті опади, вранішні роси та тепла погода) на загущених посівах зернових культур слід очікувати ураження хворобою (зараження відбувається при вологості повітря 60-100%). ЕПШ складає 1-3% розвитку хвороби в фазу виходу в трубку, 15-30% розвитку хвороби – у фазу колосіння.
Бура листкова іржа та септоріоз
За наявності крапельної вологи, температури повітря +16…+22 °С слід очікувати розповсюдження хвороби. ЕПШ у фазу виходу в трубку 1-3% розвитку хвороби, 10% розвитку хвороби – в фазу колосіння.
Гельмінтоспоріози (плямистості) ячменю
За сприятливої температури повітря та наявності достатньої кількості вологи триватиме подальше розповсюдження хвороби на загущених, добре розвинутих посівах озимого ячменю та очікується прояв хвороб на ранніх посівах ярого ячменю. Критерієм доцільності обробки проти хвороб є їх розвиток в фазу виходу в трубку 3-5% розвитку хвороби, 10-20% розвитку хвороби – у фазу колосіння-цвітіння. Захисні обробки слід проводити дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Гороховий зерноїд (брухус)
Масовий вихід жуків спостерігається за температури повітря +26… + 28 °С, при +20 °С – вихід більш розтягнутий у часі. У фазу бутонізації-цвітіння жуки, що перезимували, заселятимуть посіви гороху, особливо по краю поля. Наприкінці травня очікується відкладання яєць шкідником. Обприскування посівів гороху інсектицидами у фазу бутонізації-початок цвітіння проти горохового зерноїда проводять за наявності 3-5 екз. / 10 помахів сачком.
На посівах гороху метелики горохової плодожерки з’являються у фазу бутонізації, а початок масового вильоту збігається з цвітінням. Також у травні відмічатиметься літ метеликів акацієвої вогнівки, гусінь якої проникає в боби і пошкоджує зерно, совки-гамми, лучного метелика. Також посівам гороху завдаватимуть шкоди горохова попелиця (250-300 екз. / 10 помахів сачка, або 20% заселених рослин у фазу бутонізації-цвітіння), трипси, гороховий комарик та інші. Масове розмноження цих шкідників може призвести до значного зниження врожаю. Тому необхідно вести постійний моніторинг за посівами гороху та при надпороговій чисельності шкідників провести захисні заходи.
За високої вологості повітря та температури повітря вище +25 °С можливе ураження рослин гороху аскохітозом, іржею, пероноспорозом, кореневими гнилями. При виявленні перших ознак хвороб посіви гороху доцільно обробити фунгіцидами.
Просапним культурам (соняшнику, кукурудзі) завдаватимуть шкоди ґрунтові шкідники: дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих хрущів, підгризаючі совки. Стебла і листки об’їдатимуть південний сірий та інші види довгоносиків, піщаний мідляк, чорниші та ковалики, злакова (кукурудза) і геліхризова (соняшник) попелиці, осередково жук-кравчик. ЕПШ озимої совки на кукурудзі, соняшнику в фазу сходів-3-4 листка становить 2-3 гус. / 1 кв. м, або 4-6% уражених рослин; дротяників та несправжніх дротяників – 3-5 екз. / 1 кв. м, геліхризової попелиці в період вегетації – 20% заселених рослин, південного сірого довгоносика – 2-3 екз. / 1 кв. м, піщаного мідляка – 2-4 екз. / 1 кв. м. На посівах соняшнику та кукурудзи найчастіше доцільно провести крайові обробки або знищити чисельність шкідників у вогнищах (скупченнях) інсектицидами.
За теплої, дощової погоди на посівах соняшнику можливий розвиток хвороб: несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу), альтернаріозу, борошнистої роси, фомозу, фомопсису, іржі.
Озимому ріпаку продовжуватимуть завдавати шкоди ріпаковий квіткоїд (ЕПШ – 2-3 ж. / 1 рос. у період збільшення бутонів та 5-6 ж. / 1 рос. на початку цвітіння ріпаку), оленка волохата, які живляться пилком, а також капустяний та ріпний білани, відродження їх гусениць прогнозується в II декаді травня, ріпаковий пильщик (ЕПШ – 2 гус. / 1 рос.), листоїд (ЕПШ – 3 екз. / 1 кв. м), стебловий та насіннєвий прихованохоботники (при заселенні 10% рослин з чисельністю 2-3 ж. / 1 рос. у період утворення бутонів), ріпаковий стручковий комарик (ЕПШ – 1 самиця / 2 рос.), капустяна попелиця (ЕПШ 2 кол. / 1 кв. м). Необхідно вести постійний моніторинг та при перевищенні ЕПШ провести захисні обробки проти комплексу шкідників дозволеними до використання препаратами. При проведенні захисних заходів на нектароносах, суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєння.
За сприятливих погодних умов, (високої температури повітря, наявності крапельної вологи та частих дощів) можливе розповсюдження хвороб на озимому ріпаку: фомозу, пероноспорозу, циліндроспоріозу, борошнистої роси, сірої гнилі, склеротініозу.
Колорадський жук
Вихід з ґрунту імаго жука та початок заселення сходів картоплі відмічено в ІІІ декаді квітня. У травні триватиме заселення ним сходів картоплі, розсади томатів і баклажанів. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в південних районах вже у другій половині травня виплоджуватимуться та шкодитимуть личинки. Захищають картоплю в разі заселення жуками 5-10% кущів у фазу сходів. Проти личинок обприскують насадження за масового з’явлення їх І-ІІ віків та чисельності 10-20 екз. при 8-10% заселених кущів у фазу бутонізації-початок цвітіння препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
У травні триватиме літ метеликів І покоління капустяної совки, відкладання яєць та відродження личинок шкідника. ЕПШ складає 1-2 гус. / 1 рос. при заселенні 2-5% рослин у фазу листової розетки.
Триватиме літ метеликів І покоління капустяного білана, яйцекладка та очікується відродження гусениць.
Також посівам капусти та інших хрестоцвітих культур завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки, зокрема за сухої жаркої погоди. Капустяна муха заселятиме і пошкоджуватиме посіви передусім ранньої капусти. Розвиватимуться та шкодитимуть клопи, прихованохоботники, молі, капустяна попелиця та капустянка (вовчок). Захищають капусту в разі чисельності блішок 3-5 екз. / 1 рос. при 5-10% заселених рослин, або 6-10 яєць капустяної мухи / 1 рос. обприскуванням дозволеними до використання інсектицидами.
Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, тютюновий трипс, попелиці, прихованохоботники. ЕПШ цибулевої мухи складає 3-4 яєць при 10% заселених рослин.
Яблунева плодожерка
За сприятливих погодних умов літ метеликів очікується в І декаді травня, відродження гусениць прогнозується в ІІ-ІІІ декаді травня. В разі відлову 3-5 самців яблуневої плодожерки на феромонну пастку за сім днів, проводять захисні обприскування препаратами з «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
У зав’язі плодів розвиватимуться несправжні гусениці яблуневого пильщика. Триватиме пошкодження молодих плодів жуками та очікується яйцекладка і відродження личинок яблуневого квіткоїда, сірого брунькового довгоносика, букарки, казарки. Личинки яблуневого квіткоїда у другій половині місяця заляльковуватимуться. Через 7-12 днів вийдуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав’язі. Протягом травня харчуватимуться листками гусениці золотогуза, білана жилкуватого, розанної листокрутки, яблуневої молі, заляльковування яких відбуватиметься за теплої погоди в кінці місяця. Розвиватимуться гусениці кільчастого й непарного шовкопрядів. Повсюди ймовірне зростання чисельності та шкодочинності сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок). У період утворення зав’язі у вишні, літатиме і відкладатиме яйця вишнева муха.
За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях поширюватимуться парша, борошниста роса, в кісточкових – моніліоз, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика.
В травні триватиме літ лучного метелика І покоління. За наявності частих опадів, температури повітря вдень +22… +25 °С, теплих ночей і наявності достатньої кормової бази під час льоту та яйцекладки, можливе формування осередків підвищеної чисельності гусениць І покоління на посівах просапних культур, багаторічних трав. ЕПШ складає 5-10 гус. / 1 кв. м.
Наприкінці травня очікується літ стеблового (кукурудзяного) метелика. За умов теплого, вологого літа можливі осередки з підвищеною чисельністю шкідника.
В І-ІІ декадах травня очікується літ метеликів озимої совки та відкладання яєць, в ІІІ декаді – відродження гусениць. Найбільшої шкоди шкідник може завдати сходам соняшнику і кукурудзи. ЕПШ озимої совки на кукурудзі, соняшнику в фазу сходів-3-4 листка – 2-3 гус. / 1 кв. м.
Саранові (італійський прус, нестадні кобилки)
У І декаді травня прогнозується початок відродження личинок саранових та заселення ними неорних земель. За сухої теплої погоди, відродження набуде масового характеру та відбуватиметься крайове заселення с/г культур, в першу чергу багаторічних трав. При чисельності 2-5 екз. / 1 кв. м італійського пруса, нестадних кобилок 5-10 екз. / 1 кв. м, посіви та інші угіддя захищають дозволенними препаратами згідно «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи малорухливі і знаходяться на рослинах. Основну масу личинок саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку ІІІ-ІV віків – до окрилення саранчуків.
Американський білий метелик
В І-ІІ декадах травня очікується літ метеликів та відкладання яєць, згодом з’являться гусениці, які будуть шкодити деревним насадженням. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.