Амброзія полинолиста – це «переселенець» з північноамериканського континенту. У нашій країні її поява зафіксована у 1914 році. Її почав культивувати в якості лікарського засобу такий собі Крікер – агроном із Німеччини. Згодом на південному сході України вона опинилася у фуражі пшениці для армії Антона Денікіна. Після Другої Світової війни насіння кочувало нашими землями на колесах вантажних автівок. Тепер амброзія розплодилась на площі до 5 млн га європейського континенту.
З першого погляду одразу й не віриться, що ця пишна рослина насиченого зеленого кольору з візерунчастими листочками є злісним алергеном. Вводить в оману і її «божественна» назва, яку амброзія отримала за те, що за легендою з неї робили чудодійну мазь для мешканців Олімпу, а нектар на її основі дарував безсмертя.
Для сучасної людини-алергіка ця казкова «їжа богів» представляє неабияку небезпеку. Через свою виняткову шкодочинність та негативний вплив на здоров’я людей амброзія посідає одне з перших місць серед злісних бур’янів. Це однорічна рослина родини складноцвітних. Під час цвітіння кожна рослина амброзії утворює мільярди пилкових зерен (пилок), які переносяться вітром на великі відстані, викликаючи у чутливих людей захворювання на амброзійний поліноз (сінну лихоманку, пилкову алергію, сінну астму, осінню пропасницю). У період цвітіння амброзії від нього страждає величезна кількість населення. Дане захворювання проявляється у формі риніту, кон’юнктивіту, мігрені, кропивниці, бронхоспазму, бронхіальної астми, гострого бронхіту. У хворого набрякають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, болить голова, посилюється виділення мокроти, настає задишка, сльозотеча, погіршується зір, підвищується температура, виникає слабкість, а то й втрачається працездатність. В пилку амброзії містяться особливі білки – антигени Е і К. Через слизову оболонку вони потрапляють до лімфи і крові, спричиняючи захворювання. Алергени, що містяться в листі, викликають дерматити.
Амброзія полинолиста засмічує всі польові (особливо просапні і ярі зернові), овочеві та плодові культури, виноград, пасовища, збіднюючи та висушуючи ґрунт. За оптимальних умов амброзія дає спалах і стає домінуючим видом бур’яну. За несприятливих умов вона зустрічається рідше, насіння продукує менше, але все ж зберігається як вид. Він щільно росте на узбіччях автомобільних доріг та залізниць, берегах ставків і річок, на пустирях та інших необроблюваних землях, будівельних майданчиках, територіях заводів, підприємств, тваринницьких комплексів, машинних дворів, на вулицях і садибах населених пунктів.
На землях з високими і дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (на територіях населених пунктів – навколо житлової забудови, громадських будівель, у парках, скверах, на стадіонах, спортивних майданчиках, а також біля тваринницьких ферм, на промислових територіях тощо) виключено застосування гербіцидів. Тут амброзія знищується механічним методом – шляхом виполювання, ручного видалення або скошування. На присадибних ділянках та клумбах найефективніше виривати рослини амброзії полинолистої з коренем. Чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру.
Розмножується бур’ян тільки насінням – самосівом, яке утворюється у великій кількості, тому бур’ян бажано знищувати до моменту плодоношення. Плодоносить – у серпні-жовтні. Добре розвинуті рослини можуть давати по 30-40 тис. насінин. Насіння амброзії полинолистої зберігає схожість в грунті до 40 років і здатне проростати навіть у недозрілій формі, тому вищезазначені заходи матимуть результат при їх систематичному виконанні протягом тривалого періоду.
До знищення рослини призводить лише її викорінення, бо після підрізання стебла рослина здатна до швидкого відтворення наземної частини, причому утворює кілька продуктивних стебел. Тому скошування рослин амброзії полинолистої необхідно проводити по мірі відростання (3-4 рази за літо). Поза межами населених пунктів ефективним є застосування гербіцидів.
Зважаючи на суспільну значимість та надзвичайну шкодочинність карантинних організмів, кожному громадянину та посадовій особі слід замислитись про природні багатства нашого краю та зробити свій внесок у їх збереження для наступних поколінь.
Відповідно Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію.
Комплексна боротьба з амброзією передбачає проведення фітосанітарних та агротехнічних заходів.
Фітосанітарні заходи:
- контроль за фітосанітарним станом підкарантинної продукції;
- сертифікація такої продукції;
- локалізація вогнищ бур’яну;
- запровадження і скасування карантинного режиму (впровадження карантинного режиму передбачає проведення комплексу заходів, спрямованих на ліквідацію вогнищ амброзії і попередження її подальшого розповсюдження).
Агротехнічні (ліквідаційні) заходи:
- застосування гербіцидів;
- створення агрофітоценозів;
- механічне скошування.
На території з карантинним режимом здійснюється комплекс спеціальних карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ карантинного бур’яну та запобіганню його подальшого розповсюдження (відповідно до ст. 10 Закону України «Про карантин рослин»).
Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої для сільського господарства та здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань всіх землекористувачів. Порушення вимог відносно виконання фітосанітарних заходів щодо знищення амброзії полинолистої спричиняє за собою накладення штрафів на посадових осіб та громадян, згідно зі ст. 105 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».