Види грибів роду Phytophthora досить добре відомі як збудники хвороб сільськогосподарських рослин. Однак їх склад у лісових екосистемах залишався до останнього часу маловивченим. За два останні десятиліття виділено понад 20 нових таксонів Phytophthora як з уражених рослин, так і з лісових ґрунтів та водойм Америки та Європи.
На початку ХХІ століття фахівці Каліфорнійського університету виділили та ідентифікували патоген гибелі дубів. Ним виявився гриб Phytophthora ramorum.
Рослини-господарі:
- рододендрон (Rhododendron spp.);
- віргінський дуб (Quercus agrifolia);
- чорний дуб (Quercus kellogii);
- дуб Шрева (Q. parvula var. Shrevei), що належить до роду Quercus;
- чорниця облистяна (Vaccinium ovatum);
- суничне дерево Менциза (Arbutus menziesii);
- каліфорнійський лавр (Umbellularia californica);
- секвойя вічнозелена (Sequoia sempervirie);
- підколінне дерево (Sequoia sempervirie);
- каменяплідник густоквітковий (Lithocarpus densiflorus).
Загалом на території Північної Америки та Європи Phytophthora ramorum зареєстрований на кількох десятках видів рослин, що становлять понад 30 сімейств.
Гриб Phytophthora ramorum – небезпечний паразит деревних та чагарникових рослин різних ботанічних сімейств. Поразка вторинної кори, флоеми, камбію та ксилеми дубу та утворення виразок у підставі стовбура призводять до усихання крони та швидкої загибелі всього дерева. Загибель віргінського дубу у місцях активного розвитку хвороби досягала 50%, а каменяплідника – 90 %.
Морфологічні параметри Phytophthora ramorum
На листових пластинках окремих видів уражених рослин гриб формує зооспорангії за формою від еліпсоїдальних до довгастих, що утворюються поодинці або гронами на спорангієносцях. Вони рано опадають, зазвичай з короткою ніжкою і невеликим сосочком (папілою). Розміри спорангіїв, за даними різних дослідників, коливаються від 32,9 до 80 мкм у довжину та від 19 до 35,4 мкм у ширину, із середнім значенням 51,4×27,1 (52×24) мкм. Тут же утворювалися хламідоспори, спочатку безбарвні, при дозріванні світло-коричневі, сферичні, діаметром 48,6-51,8 (до 80) мкм, зазвичай із тонкими стінками. Розсіювання спор (зооспорангії та хламідоспори) гриба проходить під час дощів шляхом змивання їх у потоки води (струми, річки), лісову підстилку, ґрунт, які також можуть бути джерелом та засобом передачі інфекції.
Не можна виключити можливість передачі інфекційного початку (зооспорангії, хламідоспори) за допомогою вітру з краплями дощу, іноді на значні відстані. Певну роль поширенні інфекційного початку може грати людина у процесі виконуваних робіт (перенесення ґрунту, взуття тощо).
Такий же важливий вплив на перебіг і результат інфекційного процесу надають метеорологічні умови. При попаданні спорангія на поверхню рослини обов’язковою умовою для її проростання є наявність водної плівки протягом кількох годин, що забезпечує активний вихід зооспор. Помірні температури (близько 18-20 °С) є другою необхідною умовою для зараження рослин. За наявності такої температури та високої вологості повітря (близької до 100%) на уражених ділянках рослин вже через дві доби утворюються нові спорангії та хламідоспори.
З метою виробництва сертифікованого посадкового матеріалу встановлюється постійний контроль за розплідниками, що виробляють саджанці деревних та чагарникових культур. Зони, в яких виявлено вогнища хвороби, оголошуються регульованими, і в них здійснюється контроль не тільки за рухом посадкового матеріалу, а й за переміщенням інших рослинних рослин матеріалів (деревина, дрова, гілки, кора, тирса, листя, хвоя).
Карантинні заходи поширюються також на поживні субстрати тих категорій, складовими компонентами яких є ґрунт, кора та інші матеріали рослинного походження. Phytophthora ramorum може зберігатися протягом кількох місяців навіть у безпідставній суміші горщика, тим самим служить джерелом інфекції для зараження коренів рослин, що вирощуються в контейнерах.
При використанні рослинних залишків на добриво необхідно проводити попереднє компостування з дотриманням режимів переробки та фітосанітарних норм. Якщо рослинна маса розігрівається в результаті компостування до +55 °С протягом двох тижнів, це забезпечує її повну стерилізацію. У зв’язку з можливістю міграції гриба у воді потрібне створення замкнутих систем циркуляції поливної води, особливо за наявності розплідників у господарствах.