На рослинах озимих та ярих колосових культур розвиватимуться, поширюватимуться та шкодитимуть комахи, спеціалізовані до цих культур: клопи, хлібні п`явиці, злакові попелиці, хлібні жуки, пшеничні трипси, хлібні пильщики тощо.
У червні триватиме живлення імаго клопа-шкідливої черепашки (фото), яйцекладка шкідника та відродження личинок. Масове відродження та вихід личинок клопа-черепашки на колос відбуватиметься в першій половині червня. Через розтягнутість відкладання яєць та відродження личинок у посівах одночасно зустрічатимуться дорослі клопи, яйця й личинки різних віків. Пошкодження, які імаго клопа завдавали рослинам зернових колосових у весняний період, призводять до загибелі центрального листа і стебла. Уколи у стебло викликають білоколосість та недорозвинення зерна.
Зерно, пошкоджене личинками шкідника, деформується, а його маса значно зменшується, знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна – тісто стає рідким, липким, втрачає пружність (пливкий хліб). В пошкодженому зерні знижуються і посівні якості насіння. Для недопущення пошкодження посівів та збереження якості зерна, за наявності або перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) двох і більше екземплярів фітофага на 1 кв. м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6 екз. / 1 кв. м, рекомендовано провести захисні заходи. Оптимальним терміном проведення обприскування є поява на посівах 5-15% личинок III віку.
За умов помірно теплої, вологої погоди (температура +18… +22 ºС, відносна вологість 65-75%) у посівах озимих та ярих зернових культур, кукурудзиймовірне зростання чисельності злакових попелиць та утворення шкідником на колосі колоній. Живлення трипсів і попелиць спричинятиме кількісні втрати врожаю і призводитиме до зменшення маси зерна. Окрім того, злакові попелиці є переносниками вірусних хвороб. Шкідливість цих фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна. ЕПШ для пшеничного трипса – 50-100 екз. / 100 помахів сачка, або 8-10 особин / 1 стебло, злакової попелиці у фазу колосіння – 8-10 ос. / 1 ст., у фазу формування зерна – 20-30 ос. / 1 ст.
Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) зосереджені в крайових смугах посівів озимих та ярих зернових культур. В І декаді червня розпочнеться масове відродження личинок. Личинки скелетують листя, яке з часом засихає, рослини пригнічуються і відстають у рості. Розвиток личинок триває близько двох тижнів. Личинки, що завершили живлення, втрачають слиз і переходять у ґрунт на глибину 2-3 см, де влаштовують колисочку і заляльковуються. ЕПШ личинок у фазу колосіння становить 0,5-1 екз. / 1 ст., або при ушкодженні 8-10% листової поверхні.
Повсюди ярим зерновим культурам відчутної шкоди можуть завдавати злакові мухи (шведські, гессенська), хлібні пильщики. Личинки злакових мух живляться тканиною центрального листка та зачатком колоса (ЕПШ – 40-50 екз на 100 помахів сачком).
Личинка хлібного пильщика
Личинки хлібного пильщика прогризають міжвузля і живляться тканинами стінок стебел, підгризені стебла ламаються і тому посіви мають вигляд, ніби вони витолочені худобою або побиті градом. За умов підвищеної температури та вологості повітря можливе повсюдне збільшення чисельності й шкідливості злакових цикадок.
У період цвітіння та формування зерна колосових культур проходитиме вихід з ґрунту та живлення в колосках імаго хлібної жужелиці та хлібних жуків (кузьки, красуна, хрестоносця). Жук-кузька виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Жуки активні в спекотні сонячні дні. Хлібний турун починає виходити на поверхню ґрунту в період формування зерна озимої пшениці, масово – у фазі молочної стиглості. Жуки ведуть переважно присмерковий спосіб життя. Вдень вони знаходяться у різних сховищах, а після заходу сонця піднімаються по стеблах до колоса, де вигризають спочатку зав’язь, а пізніше – м’яке зерно пшениці. Живлення більшості жуків закінчується до настання жнив, після чого вони, особливо у спекотні посушливі роки, ховаються в ґрунт на глибину 10-50 см, де перебувають у стані літньої діапаузи. ЕПШ хлібних жуків, туруна у фазу цвітіння – на початку формування зерна – 3-5 екз. / 1 кв. м.
За помірно теплої, вологої погоди в посівах зернових колосових культур залишається загроза розвитку та поширення хвороб – борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, піренофорозу.
Ринхоспоріоз на листі ячменя
Ці хвороби, а також гельмінтоспоріоз, сітчаста плямистість, ринхоспоріоз розвиватимуться на ярому і озимому ячмені здебільшого в загущених посівах. На посівах зернових культур, де посів проводився неякісно протруєним насінням, можливий розвиток сажкових хвороб. За високої зволоженості під час наливу зерна на колосках розвиватимуться альтернаріоз, оливкова пліснява, фузаріоз. Особливо небезпечним може бути раннє ураження колоса фузаріозом, зокрема, у фазу цвітіння, що створюватиме передумови формування щуплого неповноцінного зерна з низькою чи зовсім втраченою життєздатністю. Для попередження забруднення зерна фузарієвими мікотоксинами посіви захищають фунгіцидами. За швидкого наростання захворювань листкової поверхні, а також колоса, висока ефективність оздоровлення рослин досягається обприскуванням фунгіцидами під час формування зернівок.
Посіви гороху повсюдно продовжить заселяти гороховий зерноїд. Жуки фітофага живитимуться пилком і пелюстками гороху, відкладатимуть яйця. Личинки, що відродяться, пошкоджуватимуть зерно майбутнього врожаю. Горохова попелиця за умов помірно теплої вологої погоди утворюватиме колонії на рослинах гороху та спричинятиме деформацію листків, стебел, квітів і молодих бобів та їх засихання. Суха спекотна погода сприятиме льоту акацієвої (бобової) вогнівки, горохової плодожерки, трипсів, клопів, розвитку фузаріозного в’янення.
Посіви гороху (крім зеленого горошку) обробляються в період бутонізації – початку цвітіння в разі наявності та перевищення ЕПШ на 10 помахів сачком / 2-3 екз. горохового зерноїда, 250 особин попелиці, 2 особини трипсів на квітку, 25-30 яєць / 1 кв. м горохової плодожерки та акацієвої вогнівки інсектицидами з діючою речовиною: тіаметоксам, диметоат, лямбда-цигалотрин+тіаметоксам, альфа-циперметрин, зета-циперметрин.
За високої вологості повітря і температури +18… +25 ºС в загущених посівах гороху рослини хворіють на аскохітоз, пероноспороз, борошнисту росу. Проти аскохітозу, іржі, сірої гнилі, пероноспорозу, борошнистої роси на посівах гороху проводять захисні заходи фунгіцидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Озимому ріпаку продовжуватимуть завдавати шкоди: оленка волохата, гусениці капустяного та ріпного біланів (ЕПШ 2 екз. / 1 рос.), ріпаковий стручковий комарик, капустяна попелиця (ЕПШ 2 колонії / 1 кв. м), ріпаковий листоїд (ЕПШ 1 екз. / 1 рос.) тощо. При перевищені ЕПШ необхідно проводити захисні обробки посівів проти комплексу шкідників дозволеними препаратами.
При подальшому наростанні температур, наявності крапельної вологи та частих дощів можливе розповсюдження таких хвороб на озимому ріпаку, як-от фомоз, пероноспороз, альтернаріоз, циліндроспоріоз, борошниста роса, сіра гниль.
Циліндроспоріоз на листі ріпаку
У червні відбуватиметься заселення соняшнику геліхризовою попелицею, за теплої вологої погоди фітофаг утворюватиме колонії. Посушлива погода сприятиме розмноженню трипсів, помірно волога – клопів, гусениць листогризучих та підгризаючих совок.
У разі заселення соняшнику попелицями понад 20% рослин та за відсутності ентомофагів; клопами (2 екз. / 1 кошик) до початку цвітіння культури здійснюють обприскування посівів інсектицидами.
За вологої погоди розвиватимуться хвороби соняшнику: пероноспороз, фомоз, фомопсис, альтернаріоз, іржа, біла і сіра гнилі.
Колорадський жук повсюди масово розвиватиметься в посадках картоплі, томатів і баклажанів. Продовжиться яйцекладка жуків, відродження та живлення личинок. За масової появи личинок I-II віків та чисельності їх 10 і більше екземплярів на кожну із 8-10% заселених рослин, захищають дозволеними інсектицидами.
На капусті повсюди розвиватимуться і шкодитимуть гусениці біланів, молі, совок та капустяні попелиці, в осередках клопи, стебловий капустяний прихованохоботник та білокрилка. За чисельності гусениць совок 1-2 на ранній, 2 і більше екземплярів на пізній капусті, за 5% і більше заселених рослин, молі, біланів 2-5 екз. / 10% рослин; проти попелиць в разі заселення 5-10% рослин посіви захищають інсектицидами.
Відбуватиметься розвиток хвороб картоплі і томатів – фітофтороз, макроспоріоз, огірків – пероноспороз, бактеріоз за умов теплої (+15… +20 °С) вологої погоди (відносна вологість повітря понад 87%). Картоплю від хвороб профілактично (у фазі бутонізації-цвітіння), томати за появи перших ознак фітофторозу, захищають дозволеними фунгіцидами. Перше обприскування огірків від хвороб проводять у фазі 2-3 справжніх листочки, через 10-12 днів після попередньої обробки проводять друге.
Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулеві мухи (фото), прихованохоботники. ЕПШ складає 3-4 яєць цибулевої мухи / 10% заселених рослин). Триватиме розвиток на цибулі та часнику пероноспорозу.
У плодових насадженнях триватиме шкідливість гусениць яблуневої плодожерки I покоління. Молоді жуки яблуневого квіткоїда в червні перейдуть у літню діапаузу. Метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця і заляльковуватимуться гусениці золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. За теплої посушливої погоди зростатиме чисельність і шкідливість сисних комах: кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок.
Суха, жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, плодової гнилі. Прохолодна погода за значних опадів сприятиме ураженню кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика у кісточкових насадженнях. У зерняткових насадженнях поширюватиметься парша. Уражені гілки, пагони моніліальним опіком зрізати та спалювати.
Протягом червня виноградні насадження пошкоджуватимуть гусениці І генерації гронової листокрутки, очікується їх залялькування, а в кінці ІІ – на початку ІІІ декади червня відродження метеликів нової генерації.
Погодні умови спричинили розтягнутий літ метеликів та відродження гусениць, тому заходи щодо обмеження чисельності гусениць слід проводити дозволеними до використання інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Інтенсивного розвитку мілдью слід очікувати за температури повітря +18… +24 ˚С та при наявності крапельно-рідинної вологи на поверхні листків. Інтенсивного розвитку оїдіуму слід очікувати за температури повітря +25… +30 ˚С, вологість не має такого значення, як для розвитку мілдью, конідії гриба проростають при всіх ступенях вологості.
Багатоїдні шкідники
Триватиме літ метеликів підгризаючих (озимої, окличної) та листогризучих совок (капустяної, гамми, С-чорне), їх яйцекладка та виплодження гусениць. Тепла, помірно волога погода та наявність квітучої нектароносної рослинності забезпечать сприятливі умови для метеликів, яєць та гусениць. В окремих осередках посівів багаторічних трав, просапних, овочевих культур спостерігатиметься шкідливість гусениць фітофагів.
Личинки саранових нестадних видів (кобилки, коники) в неугіддях, узбіччях доріг, неораних землях, інших стаціях будуть виплоджуватися та розвиватися. За умов жаркої посушливої погоди ймовірно утворення окремих осередків підвищеної чисельності сарани, передусім в посівах багаторічних трав, що межують з посівами просапних культур та неорних земель. Захист культур від саранових слід здійснювати за масової появи личинок І віку і до закінчення розвитку личинок III-IV віків. За чисельності 5-10 екз. / 1 кв. м личинок нестадних саранових в осередках проводять обприскування посівів рекомендованими інсектицидами. Обробки проводять вранці або ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах.
Триватиме літ лучного метелика, відбуватиметься яйцекладка та відродження гусениць шкідника. Оптимальними для розвитку гусениць молодших віків будуть середньодобова температура повітря +23… 25 °С та відносна вологість більше 70%. Ураховуючи, що в травні погодні умови та кількість нектароносної рослинності були достатніми для розвитку генеративної функції самиць, в червні існує небезпека утворення осередків високої чисельності гусениць лучного метелика, насамперед в посівах багаторічних трав, соняшнику, кукурудзи. Необхідно посилити увагу щодо постійного моніторингу фітосанітарного стану агроценозів та спостережень за динамікою розвитку лучного метелика у різноманітних ареалах.
У червні в посівах кукурудзи відбуватиметься масовий літ стеблового (кукурудзяного) метелика, його яйцекладка та відродження гусениць (фото). Оптимальними для реалізації потенційної плодючості метеликів та формування яйцепродукції будуть температури повітря в межах +18… +30 °С та вологість більше 70%. В разі високого температурного режиму і низької вологості повітря спостерігатиметься зниження плодючості самиць, висихання відкладених яєць та гігрофільних відроджених гусениць. В усіх господарствах необхідно здійснювати постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ, суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами та лише рекомендованими «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» препаратами.