У процесі росту рослини гірчиці можуть пошкоджувати різні шкідники та хвороби. У гірчиці озимої так само, як в ріпаку, багато різноманітних шкідників. Зокрема, в фазу сходів найбільшу загрозу завдають хрестоцвіті блішки. Якщо з будь-яких причин насіння не було протруєне до сівби, то у разі перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) (понад 3 ж. / 1 кв. м), посіви потрібно обробити інсектицидами. Впродовж наступних фаз розвитку рослини слід захищати від квіткогриза, ріпакового пильщика, капустяної попелиці, прихованохоботника, капустяного стручкового комарика, ріпакового білана.
Головною причиною низької врожайності гірчиці є недотримання агротехніки вирощування та втрати від шкідливих організмів. Недобір урожаю від шкідників може сягати понад 30%, а у сприятливі для розмноження роки вони здатні повністю знищити посіви культури.
Ріпаковий пильщик – шкідник, що уражує рослини в усі фази розвитку культур. Доросла комаха ріпакового пильщика яскраво-помаранчевого кольору з чорною головою і вусиками, темними плямами та двома парами прозорих, жовтуватих біля основи крил. Довжина тіла 7-8 мм. Яйця потрібно шукати з нижнього боку листка. Самка за допомогою пильчастого яйцекладу надпилює епідерміс уздовж жилок і відкладає всередину надрізів по одному яйцю. Місця з відкладеними яйцями добре помітні за дрібним здуттям на пластинці листків.
Личинки ріпакового пильщика перших віків грубо шкодять листю, а старших – повністю знищують листя, лишаючи тільки грубі жилки. Їх живлення не припиняється навіть за температури -1 °С вночі та низьких плюсових температур удень. Також їдять квітки, зав’язі, дрібні плоди, унаслідок чого останні опадають. ЕПШ дуже низький – усього 1-2 несправжні гусениці / 1 рос.
Вчасні заходи захисту
Виявивши шкідника та ознаки ураження на посівах гірчиці, потрібно провести обприскування. Доцільно проводити обприскування двокомпонентними препаратами, важливо, щоб діючі речовини були з різних хімічних класів. Своєчасне проведення крайової обробки заощадить час і кошти на обробку всього гірчичного поля.
Слід зазначити, що ранні терміни сівби культури мають свої переваги:
- можливо застати зимову вологу, при проростанні сходів менше конкурентів бур’янів;
- оскільки гірчиця – рослина довгого дня, за пізніх строків висіву швидше проходять усі фази росту та розвитку, що позначається на врожайності;
- завдяки ранній сівбі рослини встигають досягнути більшої стадії розвитку на той момент, коли збільшується активність і шкідливість хрестоцвітих блішок, які є одним з головних шкідників гірчиці у фазу сходів.
З іншими шкідниками гірчиці схеми та засоби також схожі на технологію захисту ріпаку, але нюанс у термінах цвітіння гірчиці. Внесення інсектицидів на гірчиці припадає на період, коли ріпак уже відцвів, соняшник ще не почав цвісти, тож всі бджоли на гірчиці, яка цвіте в цей проміжок. Потрібно з відповідальністю ставитись до цього заходу. Важливо пам’ятати, що в період цвітіння гірчиці вдень активно працюють медоносні бджоли. Тому необхідно працювати дозволеними препаратами, безпечними для бджіл, з дотриманням усіх захисних регламентів. у встановлений час доби, після зменшення активного льоту бджіл. Проведення обробок має бути максимально щадним для бджіл.
Так само, як ріпак, гірчиця потребує захисту і від хвороб. Загрозу для гірчиці становлять чорна ніжка, фомоз, альтернаріоз, біла гниль (склеротиніоз), несправжня борошниста роса, чорна плямистість, бактеріоз, кореневі гнилі. Найперший профілактичний захід – це сівозміна та фунгіцидна обробка. Боротьба з хворобами гірчиці (чорна ніжка, фомоз, альтернаріоз, біла гниль) полягає в протруєнні насіння й за перших ознак хвороби – у фунгіцидній обробці посіву.
У систему захисту ріпаку та гірчиці від хвороб і шкідників входить розпушування і боронування в період вегетації, а також боротьба з бур’янами та комахами – резерваторами і переносниками збудників захворювань. Вносять в оптимальних дозах добрива, переважно фосфорно-калійні, що підвищують стійкість рослин до патогенів.