На посівах зернових колосових культур триває живлення імаго клопа-шкідливої черепашки, яйцекладка шкідника та відмічається масове відродження личинок.
Тривалість розвитку личинок становить 20-50 днів, за цей період вони проходять п’ять віків. Личинки I віку – 1,3-1,5 мм, дуже малі, окрас від рожевого до темно-коричневого. Личинки II і III віку – завдовжки 2,4 мм і 4,2 мм відповідно. Вони характеризуються тим, що передня частина тіла темна, а задня – світло-коричнева. На задній частині спинки вони мають дві темні поперечні смужки. Личинки IV і V віку вже схожі на дорослого клопа-черепашку, але при цьому вони менші в розмірах і мають світліше забарвлення.
У фазу молочно-воскової стиглості найбільшої шкоди завдають личинки старших віків та імаго, вони завдають уколи у зернівку. Зерно, пошкоджене личинками шкідника, деформується, а його маса значно зменшується, знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна – тісто стає рідким, липким, втрачає пружність (пливкий хліб). В пошкодженому зерні знижуються і посівні якості насіння.
Методика обліку личинок клопа-черепашки: обстеження посівів на виявлення личинок проводиться у фазу молочно-воскової стиглості. Відлов комах проводять сачком, при цьому роблять ним 30 помахів, підраховують кількість шкідників, множать на три і ділять на десять, що з деякою похибкою відповідає чисельності на 1 кв. м. Облік слід проводити з 7.00 до 12.00 та з 16.00 до 19.00 годин.
Заходи з обмеження чисельності і шкодочинності личинок клопа-черепашки проводять при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) у період молочної стиглості зерна, при чисельності личинок більше 2 ос. / 1 кв. м на посівах сильних і цінних пшениць і 4-6 личинок на рядових посівах озимої пшениці та ячменю. Кращий ефект від обробок спостерігається, коли близько 60% личинок знаходяться в ІІ-ІІІ віці. Посіви рекомендовано обробити одним із зареєстрованих інсектицидів згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробка в цей період буде ефективна також проти імаго хлібних жуків, туруна, личинок і імаго злакових п’явиць, пшеничних трипсів, злакових попелиць та личинок хлібних пильщиків.
Пшеничні трипси
Триває пошкодження колосу озимої пшениці та ячменю імаго і личинками пшеничних трипсів. Масовому розмноженню трипсів сприяє тепла, суха погода. Личинки спочатку висмоктують сік з колоскових лусочок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані. Внаслідок пошкоджень колоски деформуються, утворюється білоколосість, маса зерен знижується на 8-12%, на них з’являються жовто-бурі плями, зерно зсихається, стає щуплим. Перед збиранням урожаю личинки стають повнозрілими й мігрують в ґрунт, де і зимують. ЕПШ у фазу колосіння – наливу зерна імаго 50-100 екз. / 100 п. с., або 8-10 екз. / 1 колос, личинок – 20-30 екз. / 1 колос.
Триває заселення та пошкодження колосових культур злаковими попелицями, які за теплої сухої погоди розмножуються в масовій кількості. По видовому складу переважає звичайна злакова попелиця – 90%, черемхова – 10%. Пошкоджені листя знебарвлюються, жовтіють, відмирають, і попелиця переселяється на більш соковиті верхівкові частини рослини, а крилаті самки перелітають на більш молоді злакові рослини. Втрата урожаю від попелиці при середньому ступені заселення становить 10-16%, при сильному (більш 100 ос. / 1 стебло) можуть сягати 60%. На добре розвинених рослинах втрати зменшуються. Попелиці є переносниками збудників вірусних хвороб. ЕПШ попелиць у фазу наливу зерна – молочної стиглості складає 20-30 екз. / 1 стебло.
Продовжується живлення імаго та спостерігається відродження личинок червоногрудої п’явиці на посівах зернових культур, насамперед ячменю. Личинки п’явиць утворюють скелетуючи, продовгуваті отвори вздовж жилок листка. Пошкоджені листки стають прозорими і відмирають. ЕПШ личинок п’явиць становить 0,5-1 екз. / 1 стебло, або при ушкодженні 8-10% листової поверхні.
Жук-кузька
В сонячні, спекотні дні в крайових смугах посівів колосових культур відмічається заселення хлібними жуками (жук-кузька) та імаго хлібного туруна. Жук-кузька виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Жук з’їдає 7-8 г зерна, а разом в вибиванням зерна може знищити урожай 9-10 колосків. Вихід хлібного туруна з ґрунту розпочався у період молочної та воскової стиглості озимої пшениці. Жуки в цей час активно живляться зерном у колосі. За добу один жук з’їдає до 30 мг зерна. Живлення більшості жуків закінчується до настання жнив, після чого вони, особливо в жаркі посушливі роки, ховаються в ґрунт на глибину 10-50 см, де перебувають у стані літньої діапаузи.
За чисельності жуків вище ЕПШ, який становить 3-5 екз. / 1 кв. м у період молочно-воскової стиглості зернових, слід проводити крайові або суцільні обробки посівів.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.