Спекотна, волога погода сприяє ураженню колосків зернових культур хворобами, як-от фузаріоз колосу, альтернаріоз, септоріоз, оливкова пліснява. Хвороби викликають значні втрати врожаю, погіршують якість насіннєвої та продовольчої продукції.

Фузаріоз колосу особливої шкоди завдає в роки з вологою погодою та помірними температурами після фази колосіння. Розвитку хвороби сприяє підвищена вологість та температура повітря, часті або зливні дощі. Критичним періодом для зараження є фаза цвітіння. Недобір врожаю при ураженні всього колоса становить 82%, крім того, близько 70% зерен втрачають схожість. Типовими симптомами фузаріозу колосу є знебарвлення колоскових лусочок. За сприятливих умов (відносна вологість повітря понад 71% і температура вище +15 °С у період від цвітіння до збирання врожаю) на ураженому колосі може з’явитися наліт міцелію рожевого, оранжевого кольору.

Ліворуч зерна з ураженого фузаріозом колосу, праворуч – зі здорового

Фузаріоз викликає гостре захворювання під назвою «п’яний хліб». Зерно стає отруйним, борошно із такого зерна є токсичним, споживання його в їжу може викликати важке захворювання септичною ангіною, яке дуже небезпечне для здоров’я людини. Таке зерно може викликати отруєння тварин.

Джерела інфекції: рослинні рештки, ґрунт, насіння. Переносниками хвороб можуть бути деякі комахи (мухи, цикадки, попелиці). А також збудник захворювання може поширюватися за допомогою вітру та дощу.

У період цвітіння зернових культур волога погода та дощі можуть сприяти розвитку септоріозу на колосі. У рослин пшениці, уражених хворобою, на колосових лусочках утворюються темно-бурі, з часом світлішають плями, на яких проростають пікніди. Зерна ззовні не дуже відрізняються від здорових. Але вони легкі та щуплі. Особливо швидко септоріоз колосу прогресує в умовах підвищеної вологості. При цьому найбільша ступінь поширення захворювання зазвичай спостерігається в період наливу зерна при температурі повітря від + 14°С до + 22°С і відносній вологості вище 90%. Максимальна шкодочинність спостерігається в період від початку колосіння до цвітіння при ураженні верхніх листочків. Недобір урожаю при ураженні в фазі молочної стиглості становить до 40%.

Оливкова пліснява поширюється в період дозрівання пшениці в умовах вологої погоди, що зумовлює запізнення зі збиранням урожаю. Хворобою уражуються всі надземні органи рослин, що вкриваються оливково-чорним оксамитовим нальотом, який ущільнюється та набуває виду дернинок. Уражене зерно щупле й має понижену схожість. Основне джерело інфекції – рослинні рештки та насіння, де гриб зберігається у вигляді грибниці та конідій.

Альтернаріоз на посівах пшениці проявляється в період цвітіння рослин і молочної стиглості зерна у виді темних плям на колоскових лусочках. Пізніше, під час дозрівання зерна, спостерігалося почорніння зародка («чорний зародок»). Значне поширення альтернаріозу буває в роки з високою температурою (вище +24°C) і підвищеною вологістю повітря (90-100 %) у період цвітіння пшениці і молочної стиглості зерна.

Для обмеження розвитку хвороб колосу у посівах зернових культур необхідно дотримуватися наступного:

  • підбирати скоростиглі та стійкі сорти;
  • протруювати посівний матеріал;
  • дотримуватися сівозміни;
  • обробляти ґрунт (так, зяблева оранка чи дискування значно зменшують запаси збудників хвороби у ґрунті);
  • проти фузаріозу колосу у фазу по­чат­ок цвітіння (по­ява пер­ших ви­ди­мих пи­ляків), а за по­тре­би по­втор­но у фазу мо­лоч­ної стиг­лості зер­на за­сто­со­ву­ють один із ре­ко­мен­до­ва­них фун­гі­цидів згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (проведення захисту від фузаріозу колоса, зазвичай, дає можливість обмежувати розвиток одночасно септоріозу, альтернаріозу і оливкової плісняви);
  • своєчасно збирати врожай та швидко просушувати зерно до 14%;
  • дотримуватися регламенту зберігання зерна.

На листках і стеблах озимої пшениці відмічається подальший розвиток септоріозу, борошнистої роси, бурої листкової іржі, піренофорозу, а на озимому і ярому ячмені – темно-бурої та смугастої плямистостей.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.