На озимій пшениці та ярому ячмені триватиме живлення личинок ІV-V віків та імаго нового покоління клопа – шкідливої черепашки. Після збору врожаю зернових культур окрилені клопи переселятимуться на злакові бур’яни. Після дохарчовування вони перелетять до місць зимівлі (лісосмуг). Економічний поріг шкодочинності (далі – ЕПШ) – 1-2 екз./ 1 кв. м на цінних посівах та 4-6 екз. / 1 кв. м – на рядових посівах у фазу молочно-воскової стиглості.
По краю поля посівам зернових культур завдаватимуть шкоди імаго хлібних жуків (жук-кузька) та хлібного туруна, які пошкоджують зерно, вибивають з колосу непошкоджене зерно і погіршують його якість. Триватиме яйцекладка хлібних жуків та очікується відродження личинок, які житимуть в ґрунті 22-23 місяці.
Хлібні жуки загинуть в І-ІІ декадах серпня. За температури вище +35 °С та засухи імаго хлібного туруна переповзають до лісосмуг, у скирти соломи, тріщини в ґрунті на глибину до 20-30 см і впадають у літню діапаузу. ЕПШ − 3-5 ж / 1 кв. м.
За високої вологості повітря та теплої погоди на озимій пшениці та ярому ячмені можливий розвиток хвороб колосу: фузаріозу колосу, оливкової плісняви, альтернаріозу, летючої та твердої сажок. Розповсюдженню хвороби сприяє неякісно протруєне насіння. Втрати врожаю від цих хвороб можуть сягати 5-10%.
На посівах соняшнику триватиме пошкодження листків та кошиків геліхризовими попелицями, гусеницями бавовникової совки, лучного метелика, соняшниковим вусачем, жуками чорнишів і коваликів, довгоносиками, клопами (ягідний, польовий, люцерновий, щитник зелений і гостроплечий), очікується відродження гусениць соняшникової вогнівки. ЕПШ геліхризової попелиці – 20% заселених рослин із 100 оглянутих.
За сприятливих кліматичних умов (при підвищеній температурі повітря та високій вологості) очікується ураження рослин соняшнику альтернаріозом, фомозом, фомопсисом, септоріозом, пероноспорозом, іржею, білою та сірою гнилями. Септоріоз вражає всі надземні частини рослини. Особливо інтенсивно прогресує під час другого періоду вегетації. Вплив хвороби: асиміляційна поверхня рослин суттєво зменшується, уражені частини швидко відмирають. Відповідно погіршується врожайність та олійність культури.
Продовжуватиметься пошкодження листків та генеративних органів личинками І покоління лучного метелика на посівах просапних культур, багаторічних трав та овочевих культур. Гусениці лучного метелика скелетують листя, залишаючи на них павутину, більш дорослі гусениці можуть з’їдати лист повністю, залишаючи лише грубі жилки і черешки. Також гризуть кошики соняшнику. У І-ІІ декаді липня очікується літ метеликів ІІ покоління, відкладання яєць шкідником, а в третій декаді липня – відродження гусениць ІІ покоління. За дощової погоди, температури повітря +22 …+25 °С і наявності квітучих рослин під час льоту та відкладання яєць можливе формування осередків підвищеної чисельності гусениць IІ покоління у посівах багаторічних трав, овочів, просапних культур. ЕПШ лучного метелика у фазу викидання волоті кукурудзи 15-20 гус. / 1 кв. м, на соняшнику впродовж вегетації – 8-10 гус. / 1 кв. м (І покоління). При перевищенні ЕПШ посіви доцільно обробити препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Триватиме літ метеликів І покоління та відродження гусениць на посівах кукурудзи, проса, сорго. Тривала посуха сприятиме обмеженню чисельності та шкодочинності стеблового метелика. Основним заходом регулювання чисельності шкідника залишається подрібнення та заорювання післязбиральних решток та випуск трихограми. Обприскування посівів інсектицидами проводять за наявності понад 18% рослин з яйцекладками метелика, або 1-2 гус. / 1 рос.
У період між початком збирання озимих і ярих колосових злаків посіви кукурудзи інтенсивно заселяють злакові попелиці. Переважно колонії попелиць на кукурудзі починають утворюватися у період викидання нею волоті, але поодинокі особини зустрічаються ще у фазі 3-5 листків культури. На рослинах кукурудзи колонії попелиць заселяють листки, волоті, стебла. Їх розвитку та розмноженню сприяє тепла, з підвищеною вологістю погода на початку липня. Внаслідок шкідливої діяльності попелиць на рослині в останньої порушуються процеси живлення та асиміляції. Рослинні тканини в місцях живлення попелиць знебарвлюються, жовтіють, що призводить до їх подальшого всихання та деформації. Також попелиці є переносниками вірусних хвороб. Пошкоджені рослини знижують продуктивність, зерно стає плюсклим. За вегетаційний період попелиці розвиваються в 5-15 поколіннях.
Бавовникова совка. На посівах кукурудзи, соняшнику і овочевих культур очікується літ та відбуватиметься відродження гусениць ІІ покоління шкідника. За умов помірного зростання температур, оптимального зволоження повітря та наявності нектароносів у період льоту метеликів слід очікувати потенційну загрозу розвитку бавовникової совки та підвищення її шкодочинності, особливо на качанах кукурудзи, кошиках соняшнику і томатах. В основному гусінь бавовникової совки живиться репродуктивними органами рослин. На соняшнику гусениці бавовняної совки живляться як на листі, скелетуючи їх, так і на кошиках. Особливо небезпечні ушкодження качанів кукурудзи на початку цвітіння гусеницями бавовняної совки старших віків, що може привести до формування неповних качанів. Найбільша шкідливість гусениць бавовняної совки відзначається під час наливу зерна в качані. Пошкоджені совкою рослини можуть уражуватися хворобами: пухирчатою сажкою і фузаріозом качанів. ЕПШ листогризучих совок впродовж вегетації 5-10 гус. / 1 кв. м. При надпороговій чисельності доцільно обробити посіви рекомендованими препаратами з «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
За високої температури та оптимальної вологості повітря передбачається ураження кукурудзи гельмінтоспоріозом, фузаріозом качанів, летючою та пухирчатою сажками. Стримує розвиток хвороби дотримання сівозміни, якісне протруєння насіння, вирощування стійких сортів та гібридів.
На пізніх сортах картоплі, томатах та баклажанах продовжуватиметься пошкодження личинками та імаго літньої генерації колорадського жука. Значна частина молодих імаго в поточному році зовсім не відкладає яєць, а йде у ґрунт на зимівлю. Чисельність їх порівняно з червнем 2024 року буде значно нижчою, через те що бадилля картоплі засихає, тому шкідник переходить на томати, баклажани та пасльонові бур’яни. ЕПШ в період цвітіння пізніх сортів становить 20-30 екз. / 1 рос. при 8-10% заселених рослин.
На середніх та пізніх сортах капусти триватиме літ метеликів та пошкодження рослин гусеницями капустяного білана і капустяної совки ІІ покоління, білокрилками, капустяними попелицями, капустяною міллю, хрестоцвітими клопами. ЕПШ капустяної совки – 5 гус. / 1 рос. за 5% заселення, капустяних попелиць – 5-10% заселених рослин, хрестоцвітих клопів – 2 екз. / 1 рос., капустяної молі – 2-5 гус. / 1 рос. при 10% заселених рослин у фазу утворення качана, капустяного білана – 3-5 гус. / 1 рос. при 25% заселених рослин у фазу утворення качана.
На томатах та картоплі у приватному секторі триватиме ураження рослин фітофторозом і макроспоріозом. Спочатку симптоми будуть помітні на листках, а потім на плодах. Фітофтороз – поширена грибкова хвороба, для якої характерні стрімка течія, швидке поширення та високий відсоток загибелі заражених рослин. Найчастіше пік захворювання припадає на другу половину літа, тому профілактичні заходи слід проводити на початку сезону.
Томати можуть уражуватися також верхівковою гниллю плодів. У томатів відкритого ґрунту верхівкова гниль плодів найчастіше виникає через високий рівень кислотності та засоленості ґрунтів. Досить часто гниль з’являється унаслідок недостатнього рівня вологи ґрунту. Уражуються зелені та достигаючі плоди. Найхарактернішим проявом верхівкової гнилі є утворення на верхівці плода бурих, плоских, концентричних, трохи вдавлених плям. Уражена тканина під епідермісом розм’якшується і загниває. Такі плоди до моменту достигання обпадають і мають неякісне насіння.
На плодових насадженнях очікується пошкодження плодів гусеницями ІI покоління яблуневої плодожерки. Інсектициди застосовують у період масового відродження гусениць та якщо у липні на феромонну пастку за 7 днів зловилось три метелики.
Очікується літ та відродження гусениць ІІ покоління яблуневої молі, триватиме пошкодження листків зеленою яблуневою попелицею (ЕПШ – 10-15% заселених листків).
За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях розвиватиметься парша, в кісточкових − моніліальний опік, кокомікоз, клястеріоспоріоз, кучерявість листків персика. Температура повітря +18….+25 °С та високе насичення повітря вологою сприятимуть ураженню яблунь борошнистою росою.
За сухої, спекотної погоди можливе осередкове збільшення чисельності саранових (італійський прус, нестадні кобилки) на неорних землях, узбіччях доріг. ЕПШ – 2-5 екз. / 1 кв. м італійського пруса, нестадних кобилок – 10-15 екз. / 1 кв. м. При нестачі кормової бази шкідники переселятимуться на крайові смуги сільськогосподарських культур, що межують з неорними землями, узбіччями доріг. Посіви та інші угіддя захищають дозволенними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах. Основну масу личинок саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку ІІІ-ІV віків.
В липні триватиме пошкодження багаторічних насадженнях гусеницями І покоління американського білого метелика старших віків, які покинули гнізда і розповзлися по дереву, в подальшому очікується її заляльковування та з ІІ-ІІІ декади липня прогнозується літ метеликів ІІ покоління. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда, за необхідності застосовують хімічні заходи.
На виноградниках триватиме відродження гусениць ІІ покоління гронової листовійки, відродження шкідника буде розтягнутим. При перевищенні ЕПШ (9-12 гус. ІІ ген. / 100 грон) доцільно проводити заходи з обмеження чисельності та шкодочинності листокрутки дозволеними препаратами.
Наявність крапельно-рідинної вологи сприятиме інтенсивному розвитку мілдью на поверхні листків виноградних насаджень. Оїдіум буде поширюватись на гронах за температури +25 …+30 °С та підвищеній вологості повітря. При механічному пошкоджені грон на винограді можливий прояв білої та сірої гнилей.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.