Шкодочинність амброзії полинолистої, повитиць, сорго алепського, ценхрусу довгоголкового у місті та районах масового поширення достатньо велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу на здоров’я людей та тварин.
Амброзія полинолиста та сорго алепське розвивають потужну надземну масу й кореневу систему та споживають з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. Одна рослина амброзії утворює 80-100 тис. насінин. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. У період цвітіння пилок амброзії викликає у людей захворювання – амброзійний поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, починається різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми.
Рослина сорго алепського отруйна, молоді пагони містять отруйні ціаністі сполуки, які можуть викликати отруєння і навіть падіж худоби. Повитиці є переносниками збудників низки вірусних захворювань рослин.
Ценхрус довгоголковий засмічує майже всі польові культури, особливо просапні, а також сади, виноградники, пасовища, росте на узбіччях доріг тощо.
Колючі плоди ценхруса легко чіпляються до гуми, тканин та інших м’яких матеріалів, вовни і шкіри тварин, що збільшує ймовірність розповсюдження бур’яну. Ценхрус не тільки знижує врожайність культур, але й завдає шкоди тваринництву. Колючі колоски, потрапляючи з кормом в ротову порожнину тварин, спричиняють пухлини та виразки, псують якість вовни овець. Крім того, колючки неприємні і для людини.
Шкодочинність гірчака повзучого полягає у тому, що він забирає з ґрунту велику кількість вологи та поживних речовин. Крім того шкідливість полягає не тільки в його лідерстві в боротьбі за вологу та поживні речовини, але й в тому, що він виділяє токсичні речовини, які шкідливо впливають на ріст та розвиток культурних рослин.
Паслін колючий виростає на всіх типах ґрунтів, але краще всього на пухких, лужних суглинних або глинистих ґрунтах, віддає перевагу добре освітленій ділянці. Недостача світла, особливо на початкових фазах розвитку, негативно позначається на його зростанні. Ця рослина зазвичай є шкідливою для сільського господарства, вона виснажує ґрунт, забираючи у культурних рослин вологу і поживні речовини, через що знижується врожай та погіршується його якість. Паслін шкідливий й для тварин. Солома зернових і сіно трав, що засмічені бур’яном непридатні ні на корм, ні на підстилку. Колючки пасліну можуть поранити людей, що обробляють посіви.
Перелічені карантинні бур’яни засмічують всі польові культури, городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги, а також зустрічаються на узбіччях доріг, залізничних насипах, пустирях тощо.
Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну необхідно систематично проводити обстеження земельних угідь. Вирішальне значення для очищення полів мають агротехнічні методи боротьби: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті та запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. Значного ефекту у боротьбі з карантинними видами бур’янів можна досягти при застосуванні гербіцидів. При виявленні – негайно знищувати рослини разом з коренем, не допускаючи цвітіння та утворення насіння.
Інформуємо, що відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію. Тобто, боротьба з бур’янами, зокрема карантинними, згідно з чинним законодавством – обов’язок кожного громадянина, підприємця та посадової особи. Враховуючи велику шкідливість карантинних бур’янів, як для сільського господарства, так для здоров’я людини, боротьба з ними є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.