У складських приміщеннях, зерносховищах, господарських будівлях поселяються і шкодять мишоподібні гризуни, зокрема пацюки (сірий і чорний) і миші (хатня та польова). Це дуже ненаситні багатоїдні ссавці, зокрема взимку. За добу миші та пацюки можуть з’їсти таку кількість харчів, що становить 25-40% їхньої маси, а молоді особини ще більше.

З настанням зими щури і миші проникають у комори, чинять шкоду врожаю. Однак, насправді шкоди від них значно більше. Гризуни можуть пошкодити матеріали, кабелі й електрику. Це може призвести до пожеж, а також пошкодити теплоізоляцію і дерев’яні конструкції. Вони також псують комбікорми та їжу, яка може зберігатися в коморі. Окрім того, вони є потенційними носіями збудників хвороб людей і тварин. Зафіксовано, що гризуни переносять близько 45 хвороб. Найнебезпечніші захворювання, які поширюються гризунами, – це чума, енцефаліти, сказ, тиф, лептоспіроз, туляремія, токсоплазмоз, геморагічна лихоманка тощо.

Для недопущення появи гризунів в складах та зерносховищах необхідно:

  • Очистити приміщення від сміття, брухту.
  • Перекрити доступ до їжі та води.
  • Очистити місця, де гризуни можуть затишно жити.
  • Забезпечити кращий доступ до місць проживання гризунів природним хижакам.
  • Створити й підтримувати тверді перепони довкола комори, стінки яких гризуни не зможуть прогризати.
  • За необхідності застосовувати фізичні й біологічні методи боротьби зі шкідниками.

Існує кілька ознак того, що у коморі завелися гризуни. Найбільш очевидним є писк. Щури і миші гризуть дерево та проводку, а також можуть лазити по стінах. Послід щурів зазвичай можна знайти біля стін, за предметами та поблизу запасів їжі. Зазвичай гризуни виходять в комору вночі, коли там тихо. Помилково вважається, що всіх гризунів можна позбутися однаковими способами. Однак поведінка мишей і щурів дуже відрізняється, а отже, методи боротьби з ними повинні бути різними.

Важливо підкреслити, що щури переважно користуються одним і тим самим маршрутом. Тому варто встановити маршрут, яким користуються щури (за послідом), й розмістити приманку поряд з їхньою типовою стежкою. Щури також часто забирають приманку з собою та припасають. Їм обов’язково необхідний доступ до води для життя.

Порівняно зі щурами, миші більш допитливі, тому вони підійдуть до нового об’єкта. Окрім того, миші користуються різними маршрутами. Зазвичай вони переміщуються кривулями, не обов’язково тримаючись стін. Миші живуть у стінах будівлі. Харчуються там же, де й живуть. До комори вони часто потрапляють разом із комбікормом, обладнанням та матеріалами з полів. На відміну від щурів миші менш чутливі до сезонних змін, доступ до водного ресурсу для них є необов’язковим і вони можуть розмножуватись цілий рік. Щоб зловити мишу, треба розставляти якомога більше приманок по всьому приміщенню; так миші легше знайдуть і з’їдять приманку.

Щоб захистити комору від гризунів, перш за все, необхідно забезпечити гарний фундамент, який повинен бути на півметра нижчий, ніж нижній ярус будівлі, щоб убезпечитись від підкопу. Треба проводити планові перевірки, дезінфекцію будівлі та ремонтні роботи. Зазвичай гризуни проникають в комору через тріщини в дверних каркасах, пролізають під дверима, через розбиті шибки або розірвані штори, лінії водопостачання, вивідні системи, вентиляцію.

Добре прибрані комори є менш привабливими для шкідників. Варто одразу прибирати залишки корму й швидко позбуватися зіпсованого або гнилого корму. Слід також прибрати сміття та мотлох з приміщення, щоб зменшити кількість привабливих для гризунів об’єктів.


Боротьба з мишоподібними гризунами повинна включати фізичні та біологічні методи. Фізичні методи, наприклад, пастки, є ефективним способом позбавлення від невеликих популяцій гризунів, що оселилися в коморі або довкола неї. Найбільш поширеними є звичайні мишоловки. Щоб заманити щурів чи мишей у цю пастку, помістіть у неї шматочки їжі та встановіть мишоловку біля дверей або стіни на 4-5 днів. Клейові пастки також дуже ефективні і використовуються за аналогічно принципом. Проте їх ефективність може погіршитися через потрапляння пилу на клей. Існують також звукові пристрої, як правило ультразвукові, які змушують гризунів тікати з приміщення, не чинячи їм фізичної шкоди. Однак, фізичний спосіб боротьби в умовах зерносховищ малоефективний – він не спричиняє масової загибелі шкідників. Краще його комбінувати з іншими методами.

Інший та кращий спосіб боротьби з гризунами — це використання родентицидів. Існує два типи родентицидів: антикоагулянти та антиагреганти. Антикоагулянти застосовуються у 90% усіх приманок від гризунів. Використання тільки родентицидів не гарантує позбавлення від гризунів. Їх чисельність може швидко відновлюватись, якщо не застосовуються додаткові методи.

Окрім розмаїття активних інгредієнтів та класифікації родентицидів існують різні типи приманок, разом із якими вони використовуються. Приманки бувають у вигляді їжі, нарізаного або цільного зерна, гранул, воскових блоків, їстівних паст/гелів тощо. Обирати наживку необхідно залежно від типу гризунів, з якими маєте справу. При боротьбі з гризунами знадвору ефективніше використовувати зерна, які гризуни навряд чи проігнорують. Приманки треба ретельно фіксувати та закріплювати, щоб гризуни не могли їх збити чи перемістити.

Під час та після проведення боротьби з гризунами варто записувати всі операції, які проводились: тип наживки, її розміщення та кількість споживання. Місця розташування приманок слід перевіряти мінімум двічі на тиждень. Відстеження кількості використаної приманки допоможе визначити, чи не збільшилась кількість гризунів. Збільшення споживання приманки, але обмежені прояви гризунів свідчать про те, що вони складають приманку в своїх норах. Використання гранул або блоків допоможе уникнути явища стягування гризунами приманки до своїх схованок. Кожне з місць розміщення приманки потрібно регулярно перевіряти й видаляти з них тушки зловлених тварин, а також стежити за тим, щоб у пастках містилася достатня кількість приманки.

Боротьбу з гризунами слід вести систематично, комбінуючи різні методи і засоби. Пам’ятайте: застосування навіть найефективніших засобів від повторного заселення гризунами не рятує.