Борошно – продукт перемеленого зерна, який використовується для виготовлення хліба, макаронів, кондитерських виробів тощо. Залежно від виду сировини розрізняють борошно пшеничне, житнє, ячмінне, вівсяне, кукурудзяне, горохове, соєве. Кожний сорт борошна характеризується певними показниками: крупністю помелу, зольністю, числом падіння, хлібопекарськими якостями тощо. Типовий розмір часток борошна становить менш як 180 мкм.

Борошно завжди стане в нагоді в будь-якому будинку. Воно недороге, довго зберігається і є основою для багатьох ситних страв, як-от домашній хліб та різні хлібобулочні вироби. Щоб борошно точно не зіпсувалось за кілька місяців, потрібно дотримуватися правил зберігання борошна.

У чому зберігати борошно?

Перед тривалим зберіганням борошно потрібно висипати на пергаментний папір і просушити кілька годин. Заводська паперова упаковка не годиться для тривалого зберігання борошна. У пластиковий пакет його теж не варто пересипати. Найкраще використовувати для зберігання борошна полотняні мішки або скляні контейнери. Також не варто зберігати борошно в поліетиленових пакетах, інакше продукт швидко зіпсується.

Де зберігати борошно?

Зберігати борошно потрібно в сухому місці без сторонніх запахів. Температура приміщення не повинна перевищувати +18 ℃. Борошно можна зберігати в холодильнику на полиці для овочів. Якщо покласти його у холодильник, термін зберігання збільшиться до кількох років і в ньому точно не заведуться комахи.

Якщо у борошні з’явилися жучки, треба обов’язково знати, чи небезпечні вони для здоров’я людини. Радше за все, їх яйця були в продукті харчування вже на момент покупки. Починають жуки жити у борошні з причини елементарного недотримання правил зберігання або транспортування харчових продуктів, а також їх фасування. Вони поїдають і псують харчові запаси, продукти їх життєдіяльності, які згодом залишаються в борошні, при потраплянні в людський організм під час вживання їжі, можуть спровокувати різні шлунково-кишкові розлади і сильні алергічні реакції.

Що робити, якщо в борошні завелися жучки?

Для початку треба оцінити ступінь «зараження» продукту комахами: якщо жуків в борошні велика кількість, то в цьому випадку нічого не можна вдіяти і його доведеться викинути. Вживання такого продукту в їжу вкрай не рекомендується. В іншому випадку, якщо жуків небагато, то є добрий спосіб для очищення борошна від комах:

  • треба очистити «заражене» борошно від всіх дорослих особин жуків;
  • потрібно ретельно просіяти продукт і перебрати його вручну;
  • провести температурну обробку борошна: можна заморозити його на кілька днів в морозилці або прогріти в духовці (достатньо буде півгодини при температурі близько +50 ℃.

Для уникнення повторної появи жуків в продуктах після обробки їх треба зберігати в герметичних скляних, пластикових або жерстяних ємностях.

Шкідники борошна

Борошняний хрущак (Tenebrio molitor). Жуки і личинки пошкоджують борошно, крупу, висівки, а також зерно, сухарі, макаронні вироби. Жук завдовжки 12-16 мм, чорнобурий, з глянцевим блиском; надкрила з поздовжніми бородавками, утвореними рядами неглибоких цяток, вусики короткі, слабко потовщені до верхівки; передньоспинка значно ширша за свою довжину. Яйце 1,7-1,8 мм, молочно-біле, овальне, блискуче. Личинка – 25-30 мм, жовта; передні ноги довші від середніх і задніх; вершина дев’ятого сегмента черевця з двома зближеними шипами, загнутими вгору, по боках яких знаходиться по два маленьких шипики.

Личинка борошняного хрущака відома як «борошняний хробак», розводиться на корм рибі й птиці. Лялечка завдовжки 16-18 мм, жовтувата, із чотирикутними гребенеподібними придатками з боків черевних сегментів і двома рогоподібними виростами на кінці тіла. Зимують личинки в неопалюваних складських приміщеннях або в природних умовах . Заляльковуються навесні за дощатими обшивками, у щілинах, швах мішків та інших затишних місцях. Розвиток лялечки триває 6-47 діб залежно від температури. Жуки з’являються пізньої весни або на початку літа. Ведуть прихований спосіб життя й активні вночі. У масовій кількості збираються на світло. У неопалюваних приміщеннях розвивається одне покоління, в опалюваних – неповних два. Самки відкладають яйця по одному або групами, приклеюючи їх на продукти, тару, стіни. Одна самка за добу може відкласти до 40, а упродовж життя – до 550 яєць.

Личинки за сприятливих умов линяють до 15 разів, а в разі нестачі корму – до 31 разу. Розвиток їх за сприятливих умов триває близько року, за несприятливих – до двох років. Личинки стійкі до коливань температури: при –5 °С гинуть упродовж 75-80 діб, при –10 °С – через місяць, а за температури понад +50 °С гинуть упродовж години. Під впливом прямих сонячних променів гинуть упродовж 10 хвилин. Чисельність хрущака певною мірою знижує хижий кліщ Caloglyphus mycophagus Megn.

Заходи боротьби з борошняним хрущаком

Очищення місць тимчасового зберігання зерна та його первинної обробки, машин і механізмів. Ретельна обробка зерносховищ, складських приміщень і тари, витримування режиму зберігання зерна і зернопродуктів. Винищувальні заходи включають механічні, фізичні й хімічні. Механічні заходи полягають в очищенні зерна на зерноочисних машинах. Фізичні складаються із сушіння зерна, круп та інших зернопродуктів на сушарках, охолодження і проморожування зерна та круп активним і пасивним способами, сушіння зерна на сонці, а також застосування йонізуючих випромінювань для обробки зерна і продуктів. Хімічні полягають у дезінсекції зерна, продуктів і складських приміщень хімпрепаратами шляхом газації, пасивної чи активної фумігації.

Борошноїд рудий (Cryptolestes ferrugineus). Жук рижувато-жовтого кольору, тіло вузьке, плоске, довжина понад 2 мм, вкрите волосками; літають.

Самка відкладає кілька десятків яєць. Личинка світло-жовта, вкрита довгими волосками, кінчик черевця червонуватий, з двома гачкоподібними виростами; довжина дорослої личинки до 4 мм. Личинка і жук живляться борошном, крупою, сушеними фруктами і овочами, а також зерном. Рудий борошноїд є другорядним шкідником, тому що він живиться лише пошкодженим або битим зерном. Тривалість його життя при температурі +24-27 ℃ і відносній вологості повітря 60-75% сягає в середньому 3-6 місяців.

Рудий борошноїд частіше зустрічається на млинах, круп’яних, хлібопекарських і комбікормових заводах, де може забиватися. Рідше зустрічається в сховищах, де харчується переважно гниючим борошном, крупою і зернами, пошкодженими іншими шкідниками. Можна зустріти і в природі – під корою дерев. Зимує у стадії личинки і жука.  Відзначений на кукурудзі. Накопичуючись великими колоніями в продуктах, які зберігаються, вони можуть підвищувати його вологість, забруднювати личинковими шкірками і екскрементами. Сухе зерно пошкоджувати не може, через те що не може розвиватися в зерні з вологістю менше 15%.

Заходи боротьби з рудим борошноїдом

Підготовка сховищ перед прийманням і розміщенням зерна на зберігання: зачистка і подальша дезінсекція шляхом вологої або аерозольної обробки; комплексне обстеження всіх об’єктів на зараженість. Підготовка зерна: сушка зерна до стану сухого або середньої сухості, очищення від сміттєвої домішки і битих зерен; максимальне зниження температури зерна; обприскування зерна контактними інсектицидами. Контроль за зараженістю комахами і кліщами повинен проводиться постійно.

Хімічні засоби боротьби: для хімічного знезараження різних харчових продуктів застосовують такі інсектициди і способи: препарати на основі фосфористого водню (фосфіну) та інсектициди контактної дії. Зерно обробляють в процесі переміщення водними розчинами препаратів або безпосередньо концентратами емульсій.