Фітосанітарний стан озимих культур восени залежить від багатьох чинників, передусім від погодних умов, а також від якості насіння та протруєння, дотримання сівозміни, правильного підбору попередника, якісного обробітку ґрунту та підживлення. З метою недопущення розповсюдження шкідників та пошкодження ними посівів, а також розповсюдження хвороб сільськогосподарських культур слід постійно здійснювати моніторинг за посівами.
Добрі попередники (ріпак, багаторічні трави) становлять основу інтегрованого захисту озимих культур, усувають загрозу від хлібної жужелиці, обмежують загрозу від попелиць, трипсів, кореневих гнилей, септоріозу, фузаріозу. Збалансовані норми мінеральних добрив сприяють отриманню дружніх сходів, швидкому росту, підвищують енергію і темп кущення, в результаті чого рослини стають більш стійкими до пошкоджень.
Насіннєвий матеріал є одним із джерел інфекційного запасу хвороб, тому важливим етапом підготовки до посіву є протруювання насіння. Протруєння дає змогу знешкодити збудників хвороб, які передаються через насіннєвий матеріал, послаблює негативний вплив пошкоджень та травмування на якість посівного матеріалу; стимулює ріст і розвиток рослин у результаті дії препаратів на деякі фізіологічні процеси в насінні, що проростає, і таким чином покращує перезимівлю озимих культур.
Вибір протруйника слід проводити з урахуванням спектра його фунгіцидної активності та видового складу збудників хвороб, який визначається за результатами фітоекспертизи насіння. Протруюють насіння завчасно (за 2-3 тижні), або безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Для протруєння рекомендується використовувати комплексні препарати з інсектицидно-фунгіцидним спектром дії. Поєднання фунгіцидних та інсектицидних протруювачів забезпечує можливість захистити сходи не тільки від збудників хвороб, а й від комплексу шкідників. Проти кореневих гнилей, сажкових хвороб, гельмінтоспоріозів, пліснявіння насіння та інших хвороб застосовують протруйники фунгіцидної дії на основі флутріафолу, карбендазиму, тритіконазолу тощо. Проти личинок коваликів та чорнишів, гусениць підгризаючих совок, хлібних жуків, туруна насіння обробляють препаратами на основі імідаклоприду, тіаметоксаму, диметоату та інших. У «Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» для протруєння рекомендується широкий асортимент протруйників.
З появою сходів озимих зернових культур осередково їх можуть пошкоджувати ґрунтові шкідники – личинки туруна, гусениці озимої совки, а також дротяники та несправжні дротяники, які знищують насіння, проростки і сходи. Чисельність їх на полях під посів озимих визначається шляхом проведення ґрунтових розкопок.
При розміщенні озимих зернових після стерньових попередників очікується підвищена шкідливість личинок хлібної жужелиці (туруна). Після дощів, при наявності достатньої кількості ґрунтової вологи в І-ІІ декадах вересня очікується масова яйцекладка шкідника, а в ІІ-ІІІ декадах вересня – відродження личинок туруна. Личинки, перебуваючи в нірках верхнього шару ґрунту, живляться вночі листочками сходів падалиці, а згодом і озимини на поверхні ґрунту, а вдень затягують їх у нірки і об’їдають. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають пожований вигляд. У місцях підвищеної чисельності шкідника сходи зріджуються і з’являються залисини. Тривалість пошкодження рослин озимих культур восени залежатиме від вологості ґрунту. За посухи личинки будуть живитися 15-25 днів, за вологої осені – до 100 днів. Живлення личинок припиняється за зниження температури до мінусової (0-5 °С ).
За перевищення порогу шкодочинності хлібного туруна, який становить 1-2 лич. / 1 кв. м у фазу сходів проводять крайові або суцільні обробки посівів, застосовуючи інсектициди згідно «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею слід дотримуватися сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури. Провідну роль у боротьбі з хлібною жужелицею відіграють агротехнічні заходи, а саме сівба озимини у допустимо пізні строки, науково обґрунтована сівозміна, збирання врожаю в оптимально ранні та стислі строки, проведення лущення стерні та рання оранка.
На забур’янених полях озимини після парових та інших ранніх попередників створюватимуться передумови для розмноження озимої та інших видів підгризаючих совок. За появи осередків високої чисельності гусениць совок (економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) у посівах озимої пшениці 2-3 екз. / 1 кв. м) застосовують інсектициди. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь підгризаючих совок харчується рослинами. Інсектициди доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи їх другого віку, коли вони живляться відкрито і найбільш уразливі.
Збільшення чисельності злакових попелиць і цикадок залежатиме від гідротермічних умов. При середньодобовій температурі +13…+15 °С і вище, сухої теплої погоди наприкінці вересня попелиці і цикадки загрожуватимуть посівам озимини. Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин із рослин, що пригнічує їх ріст і розвиток. А головне, попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості з хворих рослин, переважно бур’янів, на культурні посіви. Характерна ознака пошкоджень цикадками – жовто-фіолетове забарвлення листків сходів озимини, пригнічення розвитку рослин. Цикадки також переносники вірусних хвороб рослин типу мозаїки. В уражених вірусами рослин знижується зимостійкість, вони можуть загинути взимку чи навесні.
В вересні відбуватиметься літ імаго, яйцекладка та відродження личинок злакових мух осінньої генерації. Найбільш уразливий період розвитку сходів озимих культур – фаза 1-2 листків. В цей час мухи заселяють найбільш розвинені рослини ранніх і оптимальних строків сівби, насамперед, поля з меншою густотою стояння рослин. Особливо небезпечно заселення злаковими мухами зріджених сходів раннього строку сівби та по попереднику озима пшениця.
По сходах озимини за перевищення порогу шкодочинності шкідниками: цикадками (50-150 ос. / 1 кв. м), злаковими попелицями (5-10 ос. / 1 рос.), пшеничною, гессенською та шведською мухами (30-50 на 100 помахів сачком), підгризаючими совками (понад 2-3 гус. / 1 кв. м), проводять крайові або суцільні обробки посівів, застосовуючи інсектициди згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Протягом вересня за умови інтенсивних опадів та високої вологості повітря ранні сходи та молоді рослини озимих культур можуть уражуватися кореневими гнилями, борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, плямистостями листя (гельмінтоспоріозами). Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці може настати під час кущіння за 1% – інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% – септоріозом та іншими плямистостями листя.
В сучасних умовах важливим елементом технології вирощування озимих культур є застосування гербіцидів восени. У першу чергу вибір гербіциду залежить від видів бур’янів на кожному конкретному полі, але перевагу слід надавати препаратам з відносно широким спектром дії. По сходах бур`янів в осінній період ефективним є використання гербіцидів, які слід вносити за середньодобової температури вище +5 ºС.
У вересні за теплої, сухої погоди, посіви озимого ріпаку пошкоджуватимуть капустяні та хрестоцвіті блішки. Крім того, осередково можуть шкодити гусениці підгризаючих та листогризучих совок (озимої, окличної, капустяної), капустяних і ріпних біланів, несправжні гусениці ріпакового пильщика.
В ІІІ декаді серпня – І декаді вересня очікується відродження гусениць озимої совки, які з появою сходів озимого ріпаку пошкоджуватимуть посіви, підгризаючи рослини з землі, інколи перегризають стебла, корінці, знижуючи густоту рослин. Живлення гусениць триватиме протягом вересня – жовтня. На зимівлю гусениці VI віку підуть в ІІ-ІІІ декадах жовтня при знижені температури повітря.
Хрестоцвіті блішки пошкоджуватимуть сходи озимого ріпаку, особливо за сухої, спекотної погоди. Жук пошкоджує сім’ядольні і першу пару справжніх листків ріпаку, вигризаючи круглі «віконця». За більших пошкоджень ці отвори можуть зливатися, внаслідок чого сім’ядолі і перші листки засихають. Якщо пошкоджена точка росту, то рослина гине. У разі масового розмноження блішки за два-три дні здатні повністю знищити ніжні сходи ріпаку.
Ріпаковий пильщик масово з’являється на посівах з настанням прохолодної погоди, особливо при високій вологості повітря. Несправжні гусениці ріпакового пильщика харчуються листям, спочатку скелетують, а потім грубо об’їдають, залишивши лише жилки. Пошкоджені рослини нерідко гинуть, що призводить до зрідження чи повної загибелі посівів.
Захисні заходи рекомендується проводити за чисельності шкідників, яка перевищує ЕПШ: у фазі сходи – 2-4 справжні листки: хрестоцвіті блішки 3-5 жуків / 1 кв. м – 10% пошкоджених рослин, ріпакові пильщики – 2-3 несправжні гусениці / 1 рос., гусениці біланів – 2 ос. / 1 кв. м.
Тепла волога погода сприятиме ураженню рослин озимого ріпаку хворобами: альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом, циліндроспоріозом. За порушення сівозміни, загущення й забур’янення посівів, внесенні надмірних доз азотних добрив та дощів, ймовірний прояв гнилей.
За появи ознак хвороб у фазі утворення розетки, рослини ріпаку оздоровлюють рекомендованими фунгіцидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». У фазі 5-6 листків у рослин озимого ріпаку для запобігання переростання та покращення перезимівлі проводять обробку регуляторами росту.
На посівах соняшнику пізніх строків сівби в І-ІІ декадах вересня на кошиках продовжиться харчування гусениць бавовникової совки ІІІ покоління, соняшникової вогнівки. Пошкодження гусеницями та клопами сприяють проникненню збудників інфекцій, що викликають гнилі кошиків (білої, сірої, сухої). Тому для зниження шкідливості цих хвороб необхідно планувати проведення десикації, яка зупиняє їх розвиток. Для знищення зимуючого потенціалу шкідників після збирання врожаю подрібнюють рослинні рештки і заорюють їх в ґрунт.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Пізнім посівам кукурудзи завдаватимуть шкоди гусениці ІІ покоління стеблового (кукурудзяного) метелика. Гусінь стеблового метелика останніх віків в ІІ-ІІІ декадах вересня завершуватиме живлення у рослинах кукурудзи та інших товстостеблих культурах (у нижній частині стебла), тому для попередження розмноження фітофага у наступному році проводять низьке зрізування стебел культури.
Пошкодження гусеницями стеблового і лучного метеликів, бавовникової совки сприяють ураженню качанів кукурудзи фузаріозом. Типова ознака ураження фузаріозом – поява блідо-рожевого або білого густого нальоту у зоні ураження. В центрі такого осередку зернівки майже цілком зруйновані, стають брудно-бурими, легко кришаться і ламаються. Все це суттєво знижує урожайність кукурудзи та якість зерна. Ураження качанів відбувається за допомогою спор, що розносяться комахами, вітром та дощем з уражених вегетативних органів кукурудзи і рослинних решток.
За високої температури та оптимальної вологості повітря продовжуватиметься розповсюдження летючої та пухирчатої сажок на кукурудзі, особливо в приватному секторі. Стримують розвиток хвороби: дотримання сівозміни, якісне протруєння насіння, вирощування стійких сортів та гібридів.
На томатах продовжуватиметься розвиток та розповсюдження фітофторозу, макроспоріозу та верхівкової гнилі, а на рослинах капусти – фомозу, альтернаріозу, пероноспорозу, бактеріозу (судинний, слизовий) та інших хвороб.
На багаторічних плодових насадженнях триватиме літ метеликів факультативного ІІІ покоління яблуневої плодожерки та очікується заляльковування гусениць.
Триватиме розвиток парші та плодової гнилі на зерняткових деревах. Після збирання урожаю плодів, з метою виявлення зимуючого запасу шкідників і планування заходів захисту саду, проводять моніторинг фітосанітарного стану плодових. З організаційно-господарських заходів у садах проводять збір і знищення червивої падалиці, обрізку прив’ялих гілок, розпушують ґрунт під кронами (з метою знищення шкідників, що йдуть в ґрунт на заляльковування), знімають павутинні гнізда тощо.
Гусениці ІІІ покоління гронової листоквійки пошкоджуватимуть виноградні насадження пізніх строків дозрівання. У кінці вересня очікується їх заляльковування. Можливе пошкодження листків виноградним зуднем. Триватиме розвиток мілдью та оїдіуму. Пошкодження ягід шкідниками сприятиме розвитку сірої гниллі на гронах.
Мишоподібні гризуни. Міграція гризунів на стерню, площі просапних культур, розпочалась з початку серпня, найвищою їх чисельність залишається на посівах багаторічних трав та неорних землях. У вересні сприятливі погодні умови та наявність кормової бази сприятимуть зростанню чисельності шкідників та їх масовому переселенню на сходи озимих колосових культур та озимого ріпаку.
Полівки, як і всі мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини». В роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів. Під час збільшення чисельності гризуни суттєво пошкоджують молоді лісонасадження й сади.
Боротьбу з мишоподібними гризунами слід розпочинати із знищення їх осередків біля лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угідь через реалізацію агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, збирання соломи. За наявності 3-5 і більше жилих колоній гризунів на гектарі застосовують біологічні препарати і родентициди, рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Саранові. По видовому складу переважають нестадні види саранових (кобилки, коники) та спостерігаються поодинокі екземпляри італійського пруса. Шкідники розвиваються переважно на узбіччях доріг, біля ставків, річок, на пасовищах та луках, на бур‘янах в крайових смугах посівів сільськогосподарських культур. У вересні відбуватиметься літ окрилених саранчуків та відкладання ними яєць у ворочки. Враховуючи, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних занедбаних угіддях, за високої чисельності ворочок, найефективнішим прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранки всієї площі в залежності від характеру її використання (неудоби, пасовища, інше), чим знищується до 80% шкідників. Суцільні хімічні обробки угідь планують за наявності 1-2 і більше ворочків / 1 кв. м, лише у вогнищах високої чисельності.
Американський білий метелик. У вересні відбуватиметься заляльковування гусениць ІІ покоління шкідника. Ймовірний літ метеликів факультативного ІІІ покоління. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.