Хвороби картоплі – одна з найбільших проблем, з якою стикаються фермери та дачники. Патогени можуть уражати рослини як на початкових стадіях розвитку, так і під час зберігання, що призводить до значних втрат врожаю. Вчасна діагностика та правильний підхід до лікування можуть мінімізувати збитки. Своєчасна профілактика, використання стійких сортів і дотримання агротехнічних заходів є ключовими складовими технології вирощування картоплі.
Комплексний захист картоплі від хвороб включає кілька важливих напрямків: профілактичні заходи, агротехнічні методи, хімічний захист, а також правильне зберігання врожаю. Ці заходи допомагають знизити ризик зараження, підтримувати здоров’я рослин і отримувати якісний врожай.
Основні заходи захисту картоплі
Профілактичні заходи:
- вибір стійких сортів, які мають природну резистентність до основних хвороб;
- дотримання сівозміни, щоб зменшити накопичення патогенів у ґрунті;
- огляд і протруєння насіннєвого матеріалу фунгіцидами та інсектицидами для знищення комах-переносників хвороб і патогенів на поверхні бульб та запобігання зараженню під час посадки.
Агротехнічні методи:
- дотримання оптимального режиму зрошення, щоб уникнути надмірної вологості, яка сприяє розвитку грибкових хвороб;
- збалансоване внесення мікро- та макроелементів для зміцнення рослин.
Хімічний захист:
- обробка фунгіцидами для профілактики та лікування хвороб;
- застосування інсектицидів для контролю шкідників, які можуть переносити вірусні захворювання.
Профілактика під час зберігання:
- контроль температури та вологості у сховищах для запобігання розвитку гнилей;
- регулярна обробка сховищ спеціальними засобами для запобігання розвитку грибкових та бактеріальних інфекцій на бульбах під час зберігання.
Першим і важливим етапом підготовки насіннєвого матеріалу картоплі є протруєння. Це агротехнічний захід, спрямований на захист бульб від патогенів та шкідників, які можуть викликати хвороби під час вегетації. Протруєння знижує ризик зараження такими грибковими хворобами, як-от ризоктоніоз, фітофтороз, парша та іншими інфекціями, що поширюються через ґрунт і посадковий матеріал.
Перед протруєнням картоплю рекомендується прогріти при температурі +10 °C … +12 °C протягом 12-14 днів. Це сприяє активізації ростових процесів і підвищенню стійкості до стресових умов. Важливо уникати прогрівання при високих температурах (+20 °C… +25 °C), оскільки це може викликати верхівкове домінування і зменшити кількість стебел, що впливає на врожайність. Оптимальні строки для садіння визначаються, коли температура ґрунту на глибині 12-15 см, вимірювана о 6:00 ранку, протягом трьох днів становить +8 °C. Якщо картопля прогріта та буде висаджуватись під агроволокно, допустимо проводити посадку за температури +6 °C.
Раннє садіння картоплі може бути ризикованим через можливість ураження бульб грибковими хворобами, особливо ризоктоніозом. Ця небезпека збільшується при високій вологості ґрунту, наявності неперепрілих органічних залишків і свіжого гною. Щоб уникнути цих проблем, рекомендується обробити насіння спеціальними протруйниками. Фунгіциди забезпечують надійний захист бульб від збудників захворювань, що зберігаються на насіннєвому матеріалі. Правильне проведення протруєння значно зменшує ризик інфікування рослин на початкових стадіях розвитку та сприяє отриманню здорового врожаю картоплі.
Захист картоплі від хвороб
Після підготовки насіннєвого матеріалу та протруєння, наступним кроком у системі захисту є фунгіцидний захист посівів. Успіх в боротьбі з хворобами багато в чому залежить від правильного вибору препаратів і своєчасного проведення обробок. З урахуванням різноманітних ґрунтово-кліматичних умов України, підхід до захисту картоплі від хвороб має варіюватися залежно від регіону.
На Заході України з частими дощами та помірними температурами (+ 17 °C… +21 °C) оптимальні умови для розвитку таких хвороб, як фітофтороз та склеротиніоз. Тут перші обробки часто проводяться вже у фазі сходів, оскільки ознаки фітофторозу можуть з’явитися вже в кінці травня.
На Півдні та Сході України з високими температурами (+24 °C… + 30 °C) і зазвичай зрошуваними полями, основні загрози становлять альтернаріоз та склеротиніоз.
Для північної та центральної України типові хвороби: фітофтороз, альтернаріоз, склеротиніоз і антракноз, інтенсивність розвитку яких залежить від погодних умов. Антракноз та склеротиніоз поширюються внаслідок насиченості сівозміни культурами, такими як соя, ріпак і соняшник.
Захист картоплі від хвороб включає послідовність обприскувань з чергуванням контактних, контактно-системних і контактно-трансламінарних препаратів. Важливим моментом є своєчасність першої обробки – вона повинна проводитися ще до появи перших ознак захворювання, коли рослини досягають висоти 15-20 см. Кратність обробок варіюється в залежності від інтенсивності розвитку хвороб, стійкості сорту та погодних умов.
Не слід покладатися тільки на контактні фунгіциди, оскільки вони не проникають вглиб листка і можуть змиватися під час опадів. Проте є препарати, які довго утримуються на поверхні листка та мають тривалий захисний ефект.
Важливі рекомендації:
- обробки слід починати, не чекаючи появи симптомів хвороби, оскільки інкубаційний період у більшості захворювань становить 2-3 дні; після цього процес розвитку хвороби стає швидким і неконтрольованим;
- ранньостиглі, середньоранні та середньостиглі сорти зазвичай менш стійкі до захворювань, тому для них слід особливо ретельно дотримуватись системи захисту;
- під час активного приросту бульб (початок клубнеутворення) картопля найбільш уразлива до хвороб, тому в цей період захист має бути максимально ефективним.