Після відновлення вегетації більшість посівів озимих зернових культур знаходяться у фазі кущіння, переважно у доброму та задовільному фізіологічному стані. Протягом квітня на посівах озимих і ярих колосових культур, передусім озимої пшениці, триватиме осередкове живлення личинок хлібної жужелиці (туруна) та пошкодження ними рослин. Шкодочинність личинок навесні триватиме 5-7 тижнів (до кінця квітня – на півдні Одеської області, початок травня – у центрі та півночі), після чого шкідник піде на заляльковування.
Необхідно здійснювати постійний моніторинг за посівами та при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), який становить 3-4 лич. / 1 кв. м при весняному відростанні, провести захисні обробки дозволенними препаратами, що рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». При дифузному заселенні туруном невеликих полів (40-60 га) обприскування проводять суцільно по всьому полю. За осередкового заселення посіву шкідником достатньо обробити крайову смугу завширшки до 150 м по периметру поля, або вибірково в місцях підвищеної чисельності, обприскуючи 4-6 м навколо самого осередку.
З внутрішньостеблових шкідників фітосанітарне значення матимуть злакові мухи (гессенська, шведська, чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична). Слід зазначити, що весняне покоління мух більш небезпечне передусім для сходів ярого ячменю та кукурудзи. Пошкодження ними рослин обумовлює зниження продуктивної густоти посіву і сприяє кількісним втратам врожаю зерна. ЕПШ злакових мух (імаго) – 30-40 мух / 100 помахів сачком, або 6-10% ушкоджених стебел личинками.
Серед хлібних клопів переважає клоп шкідлива черепашка, рідше зустрічаються маврський клоп та елія гостроголова. Клоп-черепашка зимує у лісосмугах неподалік поля у листяній підстилці та у верхньому шарі ґрунту під нею. Коли встановлюється тепла погода (+18…+10 °C вдень), вони починають перелітати на крайові посіви зернових. Зазвичай це збігається з розпусканням бруньок на тополі, клені й дубі. Поступово з крайових смуг клопи розселяться вздовж посівів колосових культур. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. За прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту. Через 5-11 днів після заселення посівів самиці починають відкладати яйця. Вони відкладаються у два ряди на листя, післяжнивні рештки і навіть на землю. Плодючість самки – 50-400 яєць (залежно від погоди та кормової бази). Пошкодження стебел та колосків озимих і ярих зернових перезимувалим клопом може призвести до часткової або повної загибелі продуктивних стебел, білоколосості, в результаті – зменшення маси зерна.
За чисельності перезимувалого клопа 1-4 і більше екз. / 1 кв. м (за посухи 1 екз. / 1 кв. м) під час кущіння – виходу в трубку озимих зернових посіви захищають дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть ефективні також й проти багатьох інших фітофагів зернових культур.
За помірно теплої і вологої погоди зростатиме чисельність та шкідливість сисних фітофагів. Імаго і личинки злакових попелиць (звичайна, велика), цикадок (шестикрапкова, смугаста) та трипсів (пшеничний, вівсяний і житній) повсюди масово розвиватимуться на озимих і ярих зернових. Живлення цих шкідників на колосових культурах викликає зменшення маси зернівки, що сприяє кількісним втратам врожаю пшениці, ячменю тощо. Окрім того, сисні фітофаги небезпечні тим, що переносять вірусні та мікоплазмові хвороби зернових культур.
Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) заселятимуть озиму пшеницю і ярий ячмінь за температури +10…+15 °С. Жуки виходять з ґрунту та заселяють спочатку озимі злаки, а потім – ярі. Шкоди посівам завдають імаго та личинки. Дорослі жуки живляться листям, виїдаючи в них наскрізні отвори вздовж жилок. Личинки поїдають епідерміс листя, при цьому жилки залишаються незайманими. Листя поступово відмирає, рослини погано ростуть та не виколошуються. Особливо небезпеку п’явиці становлять при масовому розмноженні під час посухи та при нестачі вологи в ґрунті. При утворенні вогнищ підвищеної чисельності шкідників (у фазу виходу в трубку ЕПШ 15-10 екз. / 1 кв. м п’явиці на озимій пшениці, ярому ячмені; личинок – 0,5-1,0 екз. / 1 стебло на озимій пшениці, ярому ячмені) застосовують інсектициди, що рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Смугасті хлібні блішки спочатку будуть живитися на озимині та дикорослих злаках. Пізніше, з появою сходів ярих культур, переселяються на них, де пошкоджують листки. Живлячись листками сходів та молодих рослин злаків, жуки зіскрібають паренхіму у вигляді прозорих смужок та довгастих плям. Найбільше пошкоджується перший листок, молоді рослини пригнічуються, жовтіють, сохнуть. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг, або суцільно від комплексу шкідників. ЕПШ хлібних смугастих блішок 6-8 ж. / 1 кв. м, або 300 екз. / 100 помахів сачком.
На добре розвинених, загущених та підживлених посівах озимих та ярих зернових культур, слід очікувати ураження борошнистою росою, септоріозом, бурою листовою іржею (початок ураження при температурі вище +5 °С, оптимум +16…+11 °С). Ураженню сприяє тривала волога та вітряна погода, ранкові густі тумани. На посівах озимого та ярого ячменю за оптимальних погодних умов для розвитку хвороб слід очікувати епіфітотії темно-бурої плямистості та сітчастого гельмінтоспоріозу. Необхідно вести постійний моніторинг посівів та за розповсюдження хвороб – застосувати фунгіциди.
Сходи гороху повсюдно заселятимуть бульбочкові довгоносики, піщаний мідляк, південний сірий довгоносик. Бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий) будуть заселяти площі з бобовими культурами – горохом, викою, кормовими бобами, бобовими травами. Жуки пробуджуються за температури повітря +3…+ 4 °С, при +13…+17 °С починають літати. Навесні залежно від метеорологічних умов період розмноження може тривати в межах 5-7 діб або продовжуватися до 10 діб (в умовах мінливої й сухої погоди з частими похолоданнями). Масовий виліт жуків розпочинається на початку квітня. Пошкоджувати листя багаторічних бобових трав починають у перші теплі весняні дні.
Спочатку жуки живляться мало, на молодих відростаючих листках з’являються окремі заглибини, вигризені з країв. У теплу сонячну погоду пошкодження стають масовими, жуки активно мігрують на сходи однорічних і багаторічних бобових рослин і відразу починають посилено живитися. Спостерігалися випадки повного знищення листків на сходах гороху, вики та інших бобових рослин. Горохова попелиця буде заселяти молоді пагони бобових культур, висмоктуючи сік.
За чисельності бульбочкових довгоносиків 10-15 екз. / 1 кв. м, південного сірого довгоносика, піщаного мідляка – 1-3 екз. / 1 кв. м, посіви гороху захищають інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Аскохітоз, пероноспороз, кореневі гнилі розвиватимуться на рослинах гороху за дощової погоди і температури повітря +14…+18 °С.
Посіви озимого ріпаку заселятимуть і пошкоджуватимуть прихованохоботники (великий ріпаковий, капустяний стебловий, насіннєвий ріпаковий), хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, ріпаковий листоїд, оленка волохата, капустяні попелиці, капустяний і ріпний білани, осередково – хрестоцвіті клопи.
Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник. З’являються жуки у квітні за середньодобової температури повітря +7…+8 °С. Живляться стеблами, квітконіжками, бутонами. Самки відкладають яйця всередину молодих стручків. Личинки, які відроджуються, живляться молодими насінинами, утворюючи отвори. У ці отвори відкладають яйця самки капустяного стручкового комарика (галиці). Також у місця пошкодження проникають патогенні інфекції, спричинюючи ураження рослин хворобами. Одна личинка прихованохоботника за період розвитку може пошкодити 6-9 насінин. В уражених шкідниками стручках зменшується маса насіння, вміст олії, а отже, і схожість насіння. При заселенні 10% рослин з чисельністю 1-3 ж / 1 рос. у період утворення бутонів рекомендується обробка рослин інсектицидами.
Жуки ріпакового квіткоїда з’являються в середині квітня – на початку травня. Спочатку живляться на дикоростучих хрестоцвітих, потім – на посівах ріпаку, які заселяють на початку бутонізації. Жук пошкоджує бутони. Маленькі бутони з’їдає повністю, а у великих вигризає отвори. Пошкоджені бутони засихають та осипаються, через що не утворюються зав’язь та стручки. Якщо пошкодження незначне, утворюються спотворені стручки з малою кількістю насіння низької якості. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. Для попередження пошкоджень фітофагами посіви ріпаку обробляють інсектицидами за надпорогової чисельності шкідників (1-3 ж / 1 рос. у період збільшення бутонів; 5-6 ж / 1 рос. у фазу початкового цвітіння ріпаку).
За теплої сонячної погоди по краям поля озимий ріпак заселятиме оленка волохата, або бронзівка волохата. Небезпечний шкідник – поліфаг. Шкодять жуки, які живляться пиляками та маточками перших квітучих рослин (кульбаба, тюльпани, нарциси), а пізніше переходять на квітучі плодові дерева та ягідники (абрикос, персик, слива, вишня, груша, яблуня, суниця). На посівах ріпаку жуки виїдають бутони, що не розкрились, заселяючи масиви від лісосмуг та країв поля. В холодну похмуру погоду дорослі комахи не активні, ховаються в ґрунті. Значні пошкодження цей шкідник завдає в посушливі роки.
Під час бутонізації ріпаку (до масового цвітіння) при перевищенні ЕПШ рекомендовано провести обприскування посівів інсектицидами, які рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Враховуючи те, що ріпак медоносна культура, а препарати проти шкідників можуть бути причиною отруєння та загибелі бджіл, необхідно застосовувати не токсичні або малотоксичні препарати, суворо дотримуючись правил техніки безпеки та регламентів застосування. Обприскування посівів пестицидами треба виконувати у тиху, безвітряну погоду у вечірні та ранкові години.
Тепла й волога погода сприятиме поширенню хвороб озимого ріпаку, як-от пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, циліндроспоріоз, осередково – бактеріоз, гнилі, чорна ніжка. Обмежують поширення чорної ніжки весняні боронування й міжрядні рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури.
Якісний посівний матеріал картоплі – це запорука високого і гарантованого врожаю. Перед посадкою необхідно провести перебирання, сортування картоплі з вибраковуванням уражених і пошкоджених бульб для недопущення ураження молодих рослин хворобами, якими уражений посадковий матеріал. Висаджені бульби, а пізніше – молоді рослини можуть пошкоджувати ґрунтові шкідники та хвороби, тому при виявленні їх високої чисельності необхідним є проведення протруєння насіннєвого матеріалу одним із протруювачів згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках осередково розвиватимуться цибулеві прихованохоботники і трипси. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи / 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») провести захист препаратами інсектицидної дії.
Плодові насадження. У квітні в садах розвиватимуться і пошкоджуватимуть листки, квіти і зав’язь садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка і казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. В період обпадання зайвої зав’язі з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні. За високого рівня їх шкідливості довгоносики здатні завдати значних пошкоджень зернятковим плодоносним садам (один жук за добу може пошкодити більше 50% бруньок на саджанці).
Під час набрякання та розпускання бруньок із зимуючих яєць відроджуватимуться попелиці, кліщі, медяниці. Пізніше виходитимуть із місць зимівлі та пошкоджуватимуть молоді листочки гусениці листокруток (брунькової, плодової, сітчастої, вербової). В осередках поширення занедбаних насадженнях, осередково у присадибному секторі за денних температур понад +11 °С активізуються гусениці білана жилкуватого та золотогуза, які пошкоджуватимуть молоді листочки, з-під щитків виходитимуть гусениці яблуневої молі, пізніше розпочнуть живлення гусениці шовкопрядів. У зерняткових садах заляльковуватиметься гусінь яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище +10 °С) +100… +130 °С. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад +16 °С у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче +16 °С активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру.
За теплої погоди та високої вологості повітря в зерняткових садах розвиватимуться борошниста роса та парша. За прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку. У кісточкових садах масовому поширенню хвороб, таких як-от кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика, полістигмоз сливи сприятиме прохолодна погода і значні опади.
Виноградники пошкоджуються гроновою листовійкою та різними видами кліщів. Гронова листокрутка щорічно шкодить виноградникам. Її чисельність та шкодочинність залежить від своєчасності та якості захисних заходів. У виноградних насадженнях розвиток першого покоління гронової листокрутки за середньодобової температури +7… +10 °С і відносної вологості повітря 65-70% триватиме 9-10 діб. Перші метелики з’являтимуться після того, як температура повітря більше + 10 °С триматиметься протягом 10-11 діб. Скрізь за температури +7… +9 °С активізуються звичайний і садовий павутинні та бруньковий кліщі, понад +15 °С – виходитиме з місць зимівлі виноградний зудень (повстяний кліщ). Живлення виноградного скосаря почнеться за температури +10 °С і вище.
Весняна обробка винограду – обов’язковий процес, який захистить виноградні рослини від шкідників і хвороб на початку періоду їх розвитку та поширення. Весняні опади навесні провокують активізацію життєдіяльності збудників хвороб, які відразу розповсюджуються на пагони і молоде листя, а підвищення температури понад +10…+15 °С в поєднанні з дощами сприяє проростанню спор, їх активному розвитку та ураженню рослин. Першу обробку винограду проводять наприкінці квітня або на початку травня, поки бруньки ще залишаються закритими. Для першої профілактичної обробки використовують мідьвмісні препарати, дотримуючись при цьому температурного режиму обробок (не нижче + 5 °С).
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише препаратами з «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи із ними. Під час роботи слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.1.3.4-000-1001.