У зв’язку з різким потеплінням на озимому ріпаку спостерігається фаза бутонізації – початок цвітіння. Найнебезпечнішими шкідниками, що пошкоджують суцвіття в цю фазу розвитку культури, є ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, ріпаковий квіткоїд, оленка волохата (бронзівка); зустрічаються також капустяні попелиці, хрестоцвіті блішки, ріпаковий листоїд, різні види клопів, капустяна міль, триває літ та відмічається відродження гусениць капустяного і ріпного біланів.
Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник. Шкідники пробуджуються у квітні і спочатку живляться на бур’янах, а потім – на рослинах родини капустяних (хрестоцвітих). Шкодять жуки та личинки. Імаго вигризають у стеблах, квітконіжках і бутонах невеликі заглиблення. Личинки, які відроджуються всередині молодих стручків ріпаку, живляться молодими насінинами, утворюючи отвори. Одна личинка прихованохоботника за період розвитку може пошкодити 6-9 насінин. В уражених шкідниками стручках зменшується маса насіння, вміст олії, а отже, схожість насіння. Пошкоджені прихованохоботником стручки сильніше уражуються альтернаріозом. При заселенні 10% рослин з чисельністю 2-3 ж / 1 рос. в період утворення бутонів рекомендується обробка рослин інсектицидами.
Ріпаковий квіткоїд. Жуки навесні з’являються дуже рано, спочатку живляться на квітках різних рослин. Посіви ріпаку заселяють та пошкоджують – з фази початку бутонізації. Жуки пошкоджують тичинки, приймочки. Пошкоджені бутони з часом сохнуть та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав’язь та стручки. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками. Протягом року розвивається в одному поколінні. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) ріпакового квіткоїда – 2-3 ж / 1 рос. у період збільшення бутонів; 5-6 ж / 1 рос. у фазу початкового цвітіння ріпаку.
Оленка волохата. Шкодять жуки, які ранньою весною виходять з ґрунту і живляться на перших квітучих рослинах (кульбабі, тюльпанах, нарцисах), а пізніше переходять на квітучі плодові дерева, ягідники, на озимий ріпак – у фазу цвітіння. Харчуються цвітом, виїдаючи тичинки і маточки, обгризають пелюстки. За лічені години об’їдають цвіт, знищуючи майбутній врожай. На посівах ріпаку жуки виїдають бутони, що не розкрились, заселяючи масив від лісосмуг та країв поля. В холодну похмуру погоду дорослі комахи не активні, ховаються в ґрунті. Значні пошкодження оленка волохата завдає в посушливі роки. Для боротьби зі шкідником рекомендуються препарати з «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», які безпечні для бджіл.
На посівах озимого ріпаку спостерігається розвиток пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, подекуди циліндроспоріозу від помірного до сильного ступеня, чому сприяють тепла, волога погода (ранкові роси та тумани), короткочасні дощі.
Зараз на багатьох полях в Одеській області спостерігається розтріскування стебел ріпаку. Зазвичай таке відбувається за недостатнього забезпечення рослин бором, надмірної вологи та за високої забезпеченості азотом, а також це явище може спостерігатися від «роботи» стеблового прихованохоботника. Проте причиною розтріскування стебел цьогоріч є, насамперед, несприятливі гідротермічні умови, зокрема температурний режим, приморозки, різкий перепад нічних та денних температур, недостатність опадів. Тріщини в стеблах ріпаку є «воротами» для інфікування збудниками хвороб, зокрема і гнилей, при цьому урожай ріпаку знижується, втрати можуть сягнути до 1 т насіння з 1 га.
Заходи захисту
Під час бутонізації ріпаку (до масового цвітіння) при перевищенні ЕПШ рекомендовано провести обробки інсектицидами з «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Враховуючи те, що ріпак медоносна культура, а препарати проти шкідників можуть бути причиною отруєння та загибелі бджіл, необхідно використовувати не токсичні або малотоксичні препарати, суворо дотримуючись правил техніки безпеки та регламентів застосування. Обприскування посівів пестицидами виконувати у вечірні (18-22) та ранкові (до 10) години. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не літають.
Всі фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через медіа попередити про це органи місцевого самоврядування, бджолярів, чиї пасіки знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ. На період обробки бджоляр повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні пестицидів. При цьому повідомляється точна дата обробки, назва препарату та культури, форма і методи застосування, ступінь токсичності препарату і строки ізоляції бджіл. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи (таблички).
Для попередження зносу пестицидів, хімічну обробку рослин проводять при швидкості вітру 3 м/с (для дрібнокрапельного) і 4 м/с (для крупнокрапельного обприскування), при застосуванні аерозолю швидкість вітру не повинна перевищувати 2 м/с.
При поширенні хвороб посіви ріпаку необхідно обробити фунгіцидами згідно «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», а також внести добрива та мікроелементи (бор, марганець, цинк та ін.), адже вони є визначальним фактором підвищення стійкості до стресів та ефективного засвоєння основних добрив.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.