Тепла погода, що спостерігалася у першій половині III декади квітня, сприяла виходу хлібних клопів (клоп шкідлива черепашка, елія гостроголова) із місць зимівлі та початку їх перельоту із лісосмуг на посіви озимих зернових культур. В I декаді травня, за умов наростання позитивних температур, прогнозується масовий переліт шкідника на посіви зернових колосових культур. Після перельоту клопи активно харчуватимуться клітинним соком рослин та відбуватиметься яйцекладка. В III декаді травня очікується відродження личинок шкідника. Внаслідок пошкодження рослин дорослими клопами (імаго) виникає часткова або повна білоколосиця, личинками – формується деформоване та щупле зерно, що призводить до кількісних втрат, погіршення кондицій насіння пшениці. З метою недопущення розвитку та шкодочинності імаго клопа – черепашки, при перевищенні економічного порогу шкодочинності (далі – ЕПШ) (1-2 екз. / 1 м² у фазу трубкування) проводять обробку одним з дозволених препаратів згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Необхідно планувати обробки насамперед крайових смуг посівів завширшки 50-100 м.
Хлібний турун (жужелиця)
У травні триватиме заляльковування личинок шкідника на глибині 20-30 см, яке розпочалося в ІІІ декаді квітня. Розвиток хлібної жужелиці на стадії лялечки триває 12-25 діб. Наприкінці травня – початку червня виходять жуки, які поїдають зерно. Один жук за сезон може пошкодити до 50-60 зерен.
Злакові мухи
В посівах ярих зернових колосових культур розвиватиметься весняне покоління злакових мух, дуже небезпечних зокрема для посівів ячменю ранніх строків сівби. Крім того, личинки шведської мухи пошкоджуватимуть й сходи кукурудзи. Впродовж всього місяця буде відбуватися яйцекладка. У разі чисельності імаго, що перевищує ЕПШ (40-50 екз. / 100 помахів), слід провести захисні обробки системними препаратами згідно з Реєстром. Ефективність хімічних препаратів в боротьбі зі злаковими мухами досягається при проведенні обробок в період їх масового льоту, адже личинки, які відродилися, практично захищені від зовнішніх впливів.
Хлібна смугаста блішка
Шкідник заселятиме посіви ярих колосових культур, зокрема пізніх строків сівби та кукурудзи, де шкодочинність буде найвищою. Озимим культурам за рахунок швидкого відростання зеленої маси шкідник значної шкоди не завдасть. При масовій появі шкідників (ЕПШ – 6-8 екз. / 1 м²) обмеження чисельності блішок досягається через обробку інсектицидами крайових смуг посівів.
Хлібні п’явиці (червоногруда та синя)
У травні відбуватиметься яйцекладка та відродження личинок шкідника. Самиці відкладатимуть яйця здебільшого на рослинах вівса, ячменю та ярої пшениці, ці ж культури найбільш сильно пошкоджуються жуками та личинками. За наявності на озимій пшениці – 3-5 личинок / 1 м²; на ячменю 0,5-1 лич. / 1 стебло, або 10-15 жук. / 1 м² посівів зернових колосових культур у фазах кущіння – виходу в трубку, доцільно проводити обприскування інсектицидами.
Захисні заходи проти клопа-черепашки будуть ефективними й проти п’явиць, блішок, трипсів, попелиць тощо.
Пшеничний трипс
В травні прогнозується заселення зернових колосових культур імаго шкідника. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода. Трипси пошкоджують прапорцевий лист, в результаті чого він скручується, затрудняючи вихід колосу. Масова поява імаго трипсів збігається з початком фази колосіння озимої пшениці. Спочатку вони живляться колосковими лусками, а потім проникають у колос і відкладають яйця, зазвичай по 4-8 шт. Плодючість однієї самки – в середньому 23-28 яєць. На 6-8-му добу з’являються личинки, які спочатку висмоктують сік з колоскових лусочок та квіткових плівок, а пізніше пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані. В результаті знижується маса і якість зерна, а загальні втрати можуть сягати 20% можливого врожаю. ЕПШ імаго у фазу трубкування – колосіння – 50-100 екз. / 100 п. с., або 8-10 екз. / 1 колос, у фазу наливу зерна личинок – 20-30 екз. / 1 колос.
Хлібні пильщики
Відбуватиметься літ та відкладання яєць шкідником, самка відкладає в середньому 30-50 яєць, обираючи більш розвинені стебла з товстою соломиною. Ембріональний розвиток триває 5-10 діб. Відродження личинок прогнозується у ІІ-ІІІ декаді травня. Після відродження личинки живляться внутрішньою частиною стебла і переміщуються вниз, до його основи. У вузлах стебла вони прогризають отвори, великі відрізки ходу в соломині забивають червоточиною та екскрементами. Основна маса личинок досягає нижнього міжвузля в період закінчення фази наливання – воскової стиглості зерна. Під дією вітру частина стебел обламується в місці надрізу ще до настання фази повної стиглості зерна колосових. Продуктивність пошкоджених стебел залежно від сортових особливостей, агрокліматичних умов та стану популяції пильщика знижується на 1,5-10 %. ЕПШ імаго пильщика в фазу виходу в рубку – колосіння складає 4 екз. / 1 м².
Злакові попелиці
Продовжуватиметься заселення та пошкодження озимих і ярих зернових культур. Тепла та суха погода сприяє активному розмноженню, а за відсутності вологи шкідник завдає непоправної шкоди посівам. У фазу формування та молочної стиглості зерна попелиці будуть найшкідливішими. Вони здатні переносити вірусні захворювання злакових культур (вірус жовтої карликовості ячменю). Необхідно вести постійний моніторинг посівів і при перевищенні ЕПШ шкідника (чисельність злакових попелиць – 10 екз. / 1 стебло при 50% заселених стебел у фазу виходу в трубку), обробити посіви рекомендованими Реєстром інсектицидами.
Наприкінці травня посіви зернових колосових культур заселятимуть хлібні жуки (жук-кузька), особливо в спекотні сонячні дні. Вночі та у хмарні прохолодні дні жуки звичайно ховаються під грудочками ґрунту, у тріщинах ґрунту. Протягом двох тижнів після виходу з зимівлі вони харчуються на колоссях злаків зерном молочної та воскової стиглості. Основна шкода полягає у поїданні жуком-кузькою зерна молочної стиглості та вибиванні вже стиглого, твердого зерна на землю. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. В цей же час відбувається парування. Невдовзі починається період відкладання яєць. Самиця заривається у ґрунт завглибшки 10-15 см і відкладає там купку яєць (30-40 штук). Обробка крайових смуг посівів інсектицидами за досягнення ЕПШ, який складає 3-4 екз. / 1 м².
Борошниста роса
За сприятливих погодних умов (часті опади, вранішні роси та тепла погода) на загущених посівах зернових культур слід очікувати ураження хворобою (зараження відбувається при вологості повітря 60-100%). ЕПШ складає 1-3% розвитку хвороби в фазу виходу в трубку, 15-30% розвитку хвороби – в фазу колосіння.
Бура листкова іржа та септоріоз
За сприятливих погодних умов (наявності крапельної вологи, температури повітря +16…+22 °С) слід очікувати розповсюдження хвороби. ЕПШ в фазу виходу в трубку – 1-3% розвитку хвороби; в фазу колосіння – 10% розвитку хвороби.
Гельмінтоспоріози (плямистості) ячменю
За наявності достатньої кількості вологи та сприятливої температури повітря, триватиме подальший розвиток та розповсюдження хвороби на загущених, добре розвинутих посівах озимого ячменю та очікується прояв хвороб на ранніх посівах ярого ячменю. Критерієм доцільності обробки проти хвороб є їх розвиток: в фазу виходу в трубку – 3-5% розвитку хвороби, в фазу колосіння-цвітіння – 10-20% розвитку хвороби. Захисні обробки слід проводити дозволеними препаратами згідно з Реєстром.
Гороховий зерноїд (брухус)
Масовий вихід жуків на посіви гороху відбувається за температури повітря +26… +28 °С, при +20 °С – вихід більш розтягнутий у часі. У фазу бутонізації-цвітіння жуки, що перезимували, заселятимуть посіви гороху. Заселення поля починається з країв, з часом охоплюючи всю площу. У цей час на горосі з’являються бутони і цвіт, а зерноїди живляться пелюстками квіток і пилком. Період найбільшої активності спостерігається при температурі не нижче +21 °С, у прохолодну погоду і ввечері жуки ховаються поміж листя і в квітках гороху. В кінці місяця очікується відкладання яєць шкідником. Через 6-10 діб після відкладання яєць з’являються личинки. Після відродження личинка прогризає стінку боба і проникає в зелену горошину, де і розвивається до переродження в нового жука. У зерно здатні проникнути кілька личинок, але виживає лише одна. У пошкодженого зерна знижується якість і схожість. Обприскування посівів гороху інсектицидами проти горохового зерноїда проводять у фазу бутонізації – початок цвітіння, за наявності 3-5 екз. / 10 п.с.
Горохова плодожерка
На посівах гороху метелики шкідника з’являються у фазу бутонізації, а початок масового вильоту очікується у фазу цвітіння. Через 5-13 діб самки починають відкладати яйця. Розміщують їх по одному, рідше по 2-4, переважно на нижньому боці листків, прилистках, чашечках квіток, на стеблах, квітконіжках, черешках. Плодючість самок – до 240 яєць, період відкладання в кілька прийомів становить 10-12 діб. Ембріональний розвиток відбувається впродовж 5 діб за температури +29 °С і до 24 діб при +15 °С. Відродившись, гусінь прогризають отвір у стулці молодого боба (переважно біля верхнього шва) і крізь нього проникають усередину. Спочатку вони мінують стінку боба, потім живляться вмістом сім’ядолей. Кожна гусінь знищує до чотирьох зерен. Розвиток гусениці відбувається в одному бобі. Також в травні прогнозується літ метеликів акацієвої вогнівки, совки- гамми, лучного метелика. Посівам гороху завдаватимуть шкоди горохова попелиця (250-300 екз. / 10 п. с., або 20% заселених рослин у фазу бутонізації-цвітіння), трипси, гороховий комарик та інші. Попелиці висмоктують сік з рослин і вводять у них токсичні ферменти. Пошкоджені рослини відстають у рості, що призводить до зменшення урожаю та погіршення якості насіння. Масове розмноження цих шкідників може призвести до значного зниження врожаю. Необхідно вести постійний моніторинг за посівами гороху та за наявності надпорогової чисельності шкідників слід провести захисні заходи.
За температури повітря вище +25 °С та високої вологості повітря можливе ураження рослин гороху аскохітозом, іржею, пероноспорозом, кореневими гнилями. При виявленні перших ознак хвороб посіви гороху доцільно обробити фунгіцидами.
Просапним культурам (соняшнику, кукурудзі) завдаватимуть шкоди ґрунтові шкідники: дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих хрущів, підгризаючі совки. Стебла і листки об’їдатимуть південний сірий та інші види довгоносиків, піщаний мідляк, чорниші та ковалики, злакова (кукурудза) і геліхризова (соняшник) попелиці, осередково жук-кравчик. ЕПШ озимої совки на кукурудзі, соняшнику в фазу сходів – 3-4 листка становить 2-3 гус. / 1 м², або 4-6% уражених рослин; дротяників та несправжніх дротяників – 3-5 екз. / 1 м²; геліхризової попелиці в період вегетації – 20% заселених рослин; південного сірого довгоносика – 2-3 екз. / 1 м²; піщаного мідляка – 2-4 екз. / 1 м². На посівах соняшнику та кукурудзи доцільно провести крайові обробки або знищити чисельність шкідників у вогнищах (скупченнях) інсектицидами.
За сприятливих погодних умов (теплої, дощової погоди) на посівах соняшнику можливий розвиток хвороб: несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу), альтернаріозу, борошнистої роси, фомозу, фомопсису, іржі.
Озимому ріпаку продовжуватимуть завдавати шкоди ріпаковий квіткоїд (ЕПШ – 2-3 ж / 1 рос. у період збільшення бутонів; 5-6 ж / 1 рос. на початку цвітіння ріпаку), оленка волохата, капустяний та ріпний білани, відродження їх гусениць прогнозується в II декаді травня, ріпаковий пильщик (ЕПШ – 2 гус. / 1 рос.), листоїд (ЕПШ – 3 екз. / 1 м²), стебловий та насіннєвий прихованохоботники (ЕПШ – 1-2 ж / 40 рос.), ріпаковий стручковий комарик (ЕПШ – 1 самиця / 2 рос.), капустяна попелиця (ЕПШ – 2 колонії / 1 м²). Необхідно вести постійний моніторинг та при перевищенні ЕПШ провести захисні обробки проти комплексу шкідників дозволеними до використання препаратами. При проведенні захисних заходів на нектароносах, суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєння.
За умов високої температури повітря, наявності крапельної вологи та частих дощів, можливий розвиток та розповсюдження хвороб на озимому ріпаку: фомозу, пероноспорозу, циліндроспоріозу, борошнистої роси, сірої гнилі, склеротініозу.
Колорадський жук
В ІІІ декаді квітня зафіксовано вихід з ґрунту імаго жука та початок заселення сходів картоплі. У травні триватиме заселення шкідником сходів картоплі, розсади томатів і баклажанів. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця, в південних районах Одеської області, вже у другій половині місяця виплоджуватимуться та шкодитимуть личинки. Захищають картоплю в разі заселення жуками 5-10% кущів у фазу сходів. Проти личинок обприскують насадження за масового з’явлення їх І-ІІ віків та чисельності 10-20 екз. при 8-10% заселених кущів у фазу бутонізації – початок цвітіння, препаратами згідно з Реєстром.
Капустяна совка
Триватиме літ метеликів І покоління, відкладання яєць та відродження личинок шкідника. ЕПШ складає 1-2 гус. / 1 рос. при заселенні 2-5% рослин у фазу листової розетки.
Капустяний білан
Триватиме літ метеликів І покоління, яйцекладка та очікується відродження гусениць.
Також посівам капусти та інших хрестоцвітих культур, за сухої жаркої погоди завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки. Капустяна муха заселятиме і пошкоджуватиме посіви передусім ранньої капусти. Розвиватимуться та шкодитимуть клопи, прихованохоботники, молі, капустяна попелиця та капустянка (вовчок). Захищають капусту в разі чисельності блішок 3-5 екз./рослину при 5-10% заселених рослин або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину обприскуванням дозволеними до використання інсектицидами.
Посіви цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, тютюновий трипс, попелиці, прихованохоботники. ЕПШ цибулевої мухи складає 3-4 яєць при 10% заселених рослин.
Яблунева плодожерка
Початок льоту метеликів очікується в І декаді травня, відродження гусениць прогнозується у ІІ-ІІІ декаді травня. Захисні заходи багаторічних насаджень проводять за умови відлову 3-5 самців яблуневої плодожерки на феромонну пастку за 7 днів препаратами з Реєстру.
Розвиватимуться та пошкоджуватимуть зав’язь плодів несправжні гусениці яблуневого пильщика. Триватиме пошкодження молодих плодів імаго яблуневого квіткоїда, яйцекладка і згодом відродження личинок яблуневого квіткоїда, сірого брунькового довгоносика, букарки, казарки. Личинки яблуневого квіткоїда у другій половині місяця заляльковуватимуться. Через 7-12 днів вийдуть молоді жуки, які скелетуватимуть листки та вигризатимуть ямки у зав’язі.
Протягом травня харчуватимуться листками дерев гусениці золотогуза, білана жилкуватого, розанної листокрутки, яблуневої молі, заляльковування яких відбуватиметься за теплої погоди в кінці місяця. Розвиватимуться гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів. Ймовірне зростання чисельності та шкодочинності сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок). В період утворення зав’язі у вишні, літатиме і відкладатиме яйця вишнева муха.
За прохолодної дощової погоди в яблуневих і грушевих насадженнях поширюватимуться парша, борошниста роса, в кісточкових – моніліоз, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика.
В травні проходитиме літ та яйцекладка лучного метелика І покоління. За сприятливих погодних умов з опадами, температурою повітря вдень +22 … +25 °С, теплих ночей та наявності достатньої кормової, можливе формування осередків підвищеної чисельності гусениць І покоління на посівах просапних культур, багаторічних трав. ЕПШ складає 5-10 гус. / 1 м².
Наприкінці травня очікується літ стеблового (кукурудзяного) метелика. За умов теплого, вологого літа можливий масовий розвиток з підвищеною чисельністю шкідника.
В І-ІІ декадах травня очікується літ метеликів озимої совки та відкладання яєць, в ІІІ декаді – відродження гусениць. Найбільшої шкоди шкідник може завдати сходам просапних культур. ЕПШ озимої совки на кукурудзі, соняшнику в фазу сходів – 3-4 листка становить 2-3 гус. / 1 м².
Саранові (італійський прус, нестадні кобилки)
В І декаді травня прогнозується початок відродження личинок саранових та їх розвиток на неорних земель. За умов сухої теплої погоди, відродження буде масовим та відбуватиметься крайове заселення сільськогосподарських культур, в першу чергу багаторічних трав. За чисельності італійського пруса – 2-5 екз. / 1 м², нестадних кобилок – 5-10 екз. / 1 м², посіви та інші угіддя захищають дозволенними препаратами згідно Реєстру. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи малорухливі і знаходяться на рослинах. Основну масу личинок саранових слід ліквідувати до закінчення розвитку ІІІ-ІV віків – до окрилення саранчуків.
Американський білий метелик
В І-ІІ декадах травня очікується літ метеликів та яйцекладка, згодом – відродження гусениць, які будуть наносити шкоду деревним багаторічним насадженням. У вогнищах поширення шкідника зрізують і спалюють павутинні гнізда.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише препаратами з Реєстру. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи із ними. Під час роботи слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.1.3.4-000-1001.