Оленка волохата (бронзівка) – небезпечний шкідник, який харчується цвітом, виїдаючи тичинки і маточки, обгризає пелюстки, спочатку на кульбабі, потім на тюльпанах, нарцисах, після чого перелітає на квітучі кісточкові культури (абрикос, персик, черешню), трохи пізніше – на зерняткові (яблуню, грушу), ягідні (суницю, смородину). Пошкоджені квітки не запилюються і обпадають. Після закінчення цвітіння плодових жуки перелітають на квітучі бур’яни, озимий ріпак. На рослинах ріпаку жуки виїдають бутони, що не розкрились, суцвіття, заселяючи масиви від лісосмуг та з країв поля.
Оленка волохата поширена в усіх регіонах України. Особливо сильних пошкоджень жук завдає в посушливі роки. Жук розміром 8-13 мм, тіло чорного матового кольору, вкрите густими довгими волосками світлого кольору. На переднеспинці шість білих плям.
Зимують молоді жуки в коконах у ґрунті на глибині 15-30 см, а навесні під час цвітіння кульбаби виходять із ґрунту. Жуки літають у теплі сонячні години дня. За холодної дощової погоди ховаються в ґрунт. У роки масового розмноження оленка завдає значної шкоди садам, ягідникам, овочевим та декоративним культурам.
З першої декади і до кінця червня самки відкладають яйця у ґрунт, із яєць відроджуються личинки, що залишаються у ґрунті до кінця серпня – початку вересня і живляться рослинними залишками. Заляльковування розпочинається з кінця серпня і триває до середини жовтня. Через 14-22 днів з’являються молоді жуки, які залишаються зимувати у ґрунті.
Заходи захисту від оленки волохатої
Враховуючи біологічні особливості шкідника, застосовують різні заходи з обмеження його поширення. Так, осіння обробка ґрунту дає можливість знищити молодих жуків, які зимують у коконі в землі. При перекопуванні грядок бажано вибирати та знищувати личинки.
Жуки малоактивні, завмирають і не літають у ранкові та вечірні години. Тому їх струшують із дерев, кущів на розстелений брезент, поліетилен (можна у відкриту парасольку), а з низькорослих рослин жуків збирають вручну. Оленку приваблює синій та фіолетовий кольори, що також можна використовувати для відлову шкідника. Під деревами встановлюють пастки – яскраво-сині чи фіолетові ємкості з холодною водою або з водою, розведеною одним з інсектицидів.
Обприскування посівів ріпаку та саду пестицидами слід виконувати у тиху, безвітряну погоду в вечірні (18-22) та ранкові (до 8-10) години. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не літають. Не менш як за три доби до запланованої обробки необхідно попередити про час, місце обробітку голів сільських і селищних рад та пасічників. Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.