Зараз спостерігається заселення крайових смуг посівів зернових колосових культур хлібними клопами (клоп шкідлива черепашка – 85%, елія гостроголова – 15%) та яйцекладка цих шкідників. Клоп-черепашка є одним з найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських культур. Найбільшої шкоди він завдає посівам озимої і ярої пшениці. Рідше шкідник пошкоджує ячмінь, жито, овес, кукурудзу та просо.
Дорослий клоп завдовжки 9-13 мм. Тіло в нього округле, опукле, широкоовальне. Зовнішній покрив імаго складається з міцного хітину, що нагадує броню. Тіло забарвлене у світло-коричневий, іноді сіруватий, темно-бежевий або майже чорний колір. На його поверхні помітний орнамент, що складається зі штрихів, смужок, плям і крапочок. Яйця в клопа-черепашки округлі, до 1 мм в діаметрі. У перші дні вони зеленкуваті, але з подальшим розвитком поступово темнішають, і на 5-6 день крізь їх напівпрозору оболонку можна побачити ембріон, що зовні нагадує мініатюрний морський якір.
В сонячну і теплу погоду за температури +18 °C і вище відбувається масовий літ клопів, що збігається приблизно з кінцем кущіння – початком трубкування у озимих культур (це перший критичний період, коли проводять обприскування посівів інсектицидами від імаго клопа, переважно крайових смуг). Завдяки наявності крил дорослі клопи здатні здійснювати тривалі перельоти (близько 20 км). У прохолодні, похмурі дні клопи ховаються: сидять на поверхні ґрунту, у нижньому ярусі стеблостою, у вузлах кущіння, в тріщинах та під грудочками ґрунту.
Дорослі клопи-черепашки проколюють хоботком стебла нижче зародка колоса і висмоктують сік з рослини. У місці уколу утворюється перетяжка, пошкоджені стебла довго залишаються зеленими, але не колосяться і поступово відмирають. При уколі у стрижень колоса виникає повна або часткова білоколосість.
Через 5-12 днів після заселення посівів, коли температура досягне +20 °C, самки клопа починають відкладати яйця. Цей процес триває близько місяця. Загальна кількість яєць, відкладених однією самкою, становить від 50 до 400 штук. Самиці відкладають яйця у два ряди на листках колосових (або стеблах) найчастіше по 7 шт. у кожному. Ембріональний розвиток триває від 6 до 12 днів, а за несприятливих умов – до 20 днів. Відродження личинок очікується наприкінці ІІ-ї – у ІІІ-й декадах травня.
Заходи щодо обмеження чисельності і шкодочинності імаго клопа-черепашки проводять при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) – проти клопів, що перезимували, при їх чисельності 2-4 ос. / 1 м², за посухи – 1-2 екз. / 1 м². При надпороговій чисельності необхідно планувати обробки насамперед крайових смуг шириною 50-100 м інсектицидами, які рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробка у цей період буде ефективна також проти злакових п’явиць, злакових попелиць, хлібних блішок, пшеничних трипсів та хлібних пильщиків.
Також на озимих і ярих колосових культурах спостерігається живлення червоногрудої (звичайної) та синьої п’явиць, злакових попелиць (звичайна злакова, черемхова), пшеничних трипсів, цикадок (шестикрапкова, смугаста), смугастих хлібних блішок, літ хлібних пильщиків (чорний, звичайний хлібний) і злакових мух.
Червоногруда п’явиця пошкоджує овес, ячмінь, тверду пшеницю, кукурудзу і просо. Шкодять жуки та личинки. Жук завдовжки 4-4,5 мм, зеленувато-синього кольору, передньоспинка та ноги жовтувато-червоні, вусики, гомілки і лапки. Личинка: видовжена, зеленувато-бура, з чітко вираженою головою і трьома парами ніг. Жуки вигризають поздовжні отвори в листках у фазі трубкування – колосіння ячменю, вівса та пшениці. Личинки живляться листям кормових рослин, прогризаючи верхній епідерміс та паренхіму листка, які з часом засихають, рослини пригнічуються і відстають у рості. Вони проходять 4 личинкові стадії за 10-14 днів, після чого заляльковуються.
За теплої сухої погоди злакові попелиці розмножуються в масовій кількості. Найчастіше попелиці пошкоджують посіви озимої та ярої пшениці, ячменя, жита, вівса на півдні лісостепу, у степу та на території Криму. Шкідники пошкоджують листя, листові піхви, стебла, колос. Висмоктують сік з надземних органів, внаслідок чого рослини знебарвлюються, листя жовтіє або червоніють, їхні краї скручуються. При незначних ушкодженнях пагони в’януть, при масовому заселенні в період виходу в трубку можуть загинути. У заражених рослин збільшується кількість порожніх колосків, вага соломи зменшується, дуже часто не відбувається виколошування. Крім того, зерно пшениці стає щуплим, а плівчастість у вівса та ячменю збільшується. Крім безпосередньої шкоди попелиці – переносники вірусних захворювань злаків. Упродовж вегетаційного періоду можуть розвиватися в 10-12 поколіннях.
Пшеничний трипс завдає найбільшої шкоди у фазу колосіння й молочної стиглості, висмоктуючи сік із квіткових і зернових оболонок. Пошкодження прапорцевого листка в основі призводить до скручування та ускладнення виходу колосу, викликають часткову білоколосість і щуплозерність. Зерно формується щуплим, знижуються його маса та схожість. Втрати врожаю можуть сягати 15-25%, а при сильному заселенні – до 40%. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода.
ЕПШ імаго червоногрудої п’явиці в фазу виходу в трубку – 10-15 екз. / 1 м² ; злакових попелиць – 10 екз. / 1 стебло при 50% заселеності рослин; хлібних блішок в фазу кущіння 6-8 екз. / 1 м² при 5-10% пошкоджених рослин; імаго пшеничних трипсів в фазу колосіння – наливу зерна 50-100 екз. / 100 п. с., або 8-10 екз. / 1 колос.
На озимій пшениці відмічається розвиток септоріозу, борошнистої роси, бурої листкової іржі, піренофорозу, а на озимому і ярому ячмені – темно-бурої та смугастої плямистостей.
Під час цвітіння зернових колосових культур виникає загроза ураження колосу фузаріозом, а також альтернаріозом та оливковою пліснявою, особливо за високої вологості повітря та частих дощів. При розповсюдженні хвороб посіви необхідно обробити фунгіцидами, рекомендованими «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.