В багаторічних плодових насадженнях розпочався літ яблуневої плодожерки І покоління. Яблунева плодожерка – найнебезпечніший шкідник яблуні і груші. Початок льоту відбувається при досягненні суми ефективних температур 100-130 °С і часто збігається із закінченням цвітіння яблуні. Інтенсивний літ метеликів відбувається від 19 до 24 години в тиху, суху погоду за температури не нижче +15 °С. Вдень вони ховаються на нижній частині листя і на гілочках.
Метелик темно-сірий у розмаху крил 18-20 мм, довжина тіла – 10 мм. Метелики живляться краплинною вологою. Статеве дозрівання самок триває 2-3 доби, після чого вони починають виділяти феромони, які приваблюють самців. Після парування через 1-3 доби самиці відкладають яйця – по одному на плоди та листя, середня плодовитість метеликів І покоління 50-120 яєць. Ембріональний розвиток першої генерації триває 9-12, другої – 7-9 діб. Відродження гусениць починається при досягненні суми ефективних температур 230 °С з відхиленням в окремі роки від 190 до 280 °С. Гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються в м’якуш, заплітаючи вхідний отвір павутиною. Гусениця харчується м’якоттю і насінням плоду. Ходи гусениць у плодах заповнюються бурими сухими екскрементами. Живлення зазвичай триває 21–23 доби. Пошкоджені плоди обпадають, загалом втрати врожаю можуть досягати 60-70%.
Першу обробку здійснюють на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки. Є кілька способів визначення цього строку: при досягненні суми ефективних температур 230 °С? при порозі розвитку 10 °С; через 8-10 діб після вилову на феромонну пастку 5 метеликів за 7 днів. При перевищені економічного порогу шкодочинності необхідно застосовувати інсектициди, що рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Замість інсектицидів можна застосовувати інгібітори синтезу хітину.
В персикових садах виявлено ураження дерев кучерявістю листків персика, а на деревах абрикоса – моніліоз кісточкових. Кучерявість листків персика – це грибкове захворювання, особливо часто воно проявляється при затяжній прохолодній і дощовій весняній погоді. В умовах, коли температура повітря стабільно вища за +12 °C і при високій вологості, різких перепадах температур – починається період захворювання. Проявлятися хвороба починає в травні в період активного росту листя і формування зав’язі. Захворювання розвивається швидко. Буквально напередодні при обстеженні ви нічого не помітили, а через кілька днів – листки вже стали деформованими.
Захворювання охоплює лише молоді пагони і листя через 6-8 днів після їх появи. Менше схильні до кучерявості зрілі листя. На молодих листочках утворюються пухирчасті здуття світло-зеленого кольору, пізніше вони стають рожевими і навіть червонуватими. З часом листок втрачає форму – стає кучерявим. Заражені листки швидко всихають, чорніють і опадають, кінчики молодих пагонів викривлюються, покриваються білуватим нальотом і також всихають, чорніють і опадають. Зав’язь – обсипається. Плоди, які зберігаються на хворому деревці – стають дрібними, жорсткими та втрачають смакові якості, м’якоть стає сухою. В уражених пагонів – укорочені, хворі гілки – товщають. Уражені дерева майже відразу перестають плодоносити. Нові пагони всихають, що призводить до послаблення дерева і його загибелі. Якщо кучерявість персика не лікувати, то через 2-3 сезони дерево загине.
Профілактичні заходи
Уражені гілки – обрізають, кучеряві листки – оббирають і спалюють. Хворі персикові дерева обприскують сучасними фунгіцидами з «Державного реєстра пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обробки пестицидами слід проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години, обов’язково дотримуючись правил техніки безпеки.
Моніліоз кісточкових – дуже небезпечне інфекційне захворювання багатьох плодових культур, зокрема абрикоса, яке має дві яскраво виражені стадії ураження рослини. Перша проявляється ранньою весною і має назву моніліальний опік. Друга – спостерігається влітку і називається моніліальна плодова гниль. Навесні, під час цвітіння абрикоса, відбувається активне спороношення грибка. Інфекція проникає у рослини через розкриті квітки. Грибниця швидко проростає у деревину плодових гілочок і далі – до скелетних гілок. Через 15-20 днів ушкоджені гілки всихають. При цьому тонкі гілочки відмирають, а товсті можуть частково або повністю відновити ріст. Часто спостерігається витік камеді (гомоз). Засохлі побурілі листочки довгий час висять на гілці, через що вона має вигляд обпаленої вогнем (звідси і назва хвороби). Помірні температури, похмура погода і дощі сприяють поширенню хвороби. Дерева, що не цвіли, – невразливі до моніліозу.
Велику роль у боротьбі з моніліозом абрикоса відіграють агротехнічні заходи: видалення дикорослих і самосійних рослин кісточкових порід у безпосередній близькості до саду; формування крон дерев, щоб не допускати їх загущення; своєчасне вирізання пошкоджених гілок; видалення муміфікованих плодів; збір і компостування опалого листя. Проте, на жаль, ця хвороба настільки агресивна та руйнівна, що доводиться використовувати хімічні засоби захисту – фунгіциди. Проти моніліозу використовують в основному контактні препарати на основі міді, мідний купорос (1% розчин восени після обпадання листя або рано навесні до розпускання бруньок), системні фунгіциди з лікувальним ефектом. Під час цвітіння та дозрівання плодів перевагу віддають біопрепаратам або використовують хімічні фунгіциди з коротким періодом очікування.
Обприскування слід починати ранньої весни, ще до розпускання бруньок. До цвітіння абрикоса бажано провести ще 1-2 обробки. Їх не припиняють і після цвітіння. Обприскування бажано проводити регулярно через кожні 10-14 днів і не припиняти їх навіть після збору врожаю. Для запобігання виникненню у збудника хвороби резистентності чергують фунгіциди з різною діючою речовиною.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні ЕПШ та лише дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.